14/06/2013
0«Погорільці…» Це безвідрадне слово нині можна почути мало не в кожному, навіть відносно заможному степовому селі. Третій рік поспіль природа ставить над землеробами і землею експерименти. Непередбачувані? Та наче ні. Ні для кого не було секретом, що глобальне потепління в Україні почнеться з південних регіонів.
СТРАХІТЛИВА посуха, що знову спіткала край, призвела до загибелі хлібів майже на 91 тисячі гектарів — 11 відсотках посіяного. Експерти видали невтішні прогнози: врожайність зернових становитиме десять, а то й менше центнерів із гектара.
Ця цифра прозвучала на засіданні постійної обласної комісії з надзвичайних ситуацій. За таким украй низьким показником криється масове банкрутство насамперед дрібних товаровиробників. Та й середньої руки господарі в розпачі: «Ще один такий рік, і нам у цих степах не сіяти і не жати…»
Про вагу короваю говорити передчасно, а от збитки від посухи вже підраховані — 178, 5 мільйона гривень. Ось на яку астрономічну суму (лише за один рік!) збіднів херсонський край.
Думками село вже стоїть під стінами Кабміну із латаними торбами, гадаючи, подасть пан Азаров мідного п’ятака чи ні… Обласні чиновники заспокоюють: «Держава не покине напризволяще».
Та хтозна, що в тієї держави на умі, якщо навіть члени урядової комісії, котрі вивчають ситуацію у краї, не одностайні на думці.
— Я гадаю, що комісія дасть об’єктивну оцінку — чи тільки посуха винувата, чи все-таки є запитання до технологій, строків сівби, сортового асортименту, сівозмін, — зауважив перший віце-президент Національної академії аграрних наук України академік Ігор Гриник.
— Практично 90 відсотків ранніх зернових посіяно в оптимальні строки, — запевнила директор Інституту зрошувального землеробства НААНУ професор Раїса Вожжегова. — Якщо і є порушення технологій, то вони незначні. У нас три роки вряд — тяжка посуха. І зимою не було снігу, вологи не накопичилося. Тому й маємо такий результат.
Директор Інституту гідротехніки і меліорації НААНУ академік Михайло Ромащенко іншої думки:
— Посуха — явище, з одного боку, стихійне, а з іншого (з огляду на кліматичні зміни) — закономірне. І для того, щоб ми щороку не розглядали становище області на таких комісіях із надзвичайних ситуацій, не просили у держави допомоги, треба ставити питання про відродження зрошення. Хоч би на тих площах, де воно колись було. А загалом зрошуваний клин на Херсонщині треба розширювати не менш як на 200-250 тисяч гектарів.
Не можна не згадати про ще один «хлібоутворюючий» фактор — лісосмуги. У багатьох місцях від колишніх «докучаєвських бастіонів», які навіть у несприятливі роки рятували землю від недороду, майже й сліду не залишилось. І при чому тут глобальне потепління, скажіть, будь ласка?..
