08/09/2021
0В уряді готують чергову соціальну реформу – на цей раз у сфері оплати праці. У Міністерстві економіки розробили законопроект щодо посилення захисту прав працівників на своєчасну виплату заробітної плати в повному обсязі. При цьому обов’язкову щорічну індексацію зарплат запропонували скасувати, а відпускні і відрядні виплачувати по-новому.
Домогтися нових цілей в Кабміні хочуть за допомогою посилення відповідальності роботодавців за порушення термінів виплати заробітку, з одночасним розширенням прав працівників, якщо вони не отримають вчасно свої кровно зароблені. Але деякі нововведення, навпаки, спрощують життя роботодавцям та навряд чи підуть на користь робітничого класу.
Про те, до чого готуватися українцям в разі реалізації нової урядової ініціативи, йдеться в матеріалі OBOZREVATEL.
Законопроект концептуально змінює підхід до визначення розміру штрафу за порушення строків виплати заробітної плати – пропонується карати за кожного працівника, якому підприємство заборгувало. Зараз сума штрафу не залежить від кількості останніх, має значення лише сам факт заборгованості в цілому. Його розмір становить на даний момент від 8500 до 17 000 грн.
Якщо ж законопроект приймуть, система штрафів у сфері оплати праці буде виглядати наступним чином:
-
за безпідставну невиплату зарплати або її частини більш ніж за один місяць, вчинену умисно керівником підприємства або ФОПом – штраф від 6800 грн до 13600 грн за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;
-
за нецільове використання коштів, призначених для виплати зарплати, внаслідок чого утворилася заборгованість, – штраф від 13600 грн до 20400 грн за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Таким чином, навіть якщо уявити, що таких працівників на підприємстві буде з десяток (не кажучи вже про сотні й тисячі), загальна сума штрафу буде досить значною.
Крім штрафів, роботодавця зобов’яжуть оплатити працівнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день затримки зарплати. Зараз облікова ставка становить 10,2%. Така пеня замінить нині діючу компенсацію за втрату доходу. При цьому під “затримкою” буде розумітися виплата менше 50% нарахованого за місяць заробітку.
Також пропонується створити умови для невідворотності покарання за порушення законодавства в сфері виплати заробітної плати. Зокрема, з Кримінального кодексу виключається норма, згідно з якою особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо до притягнення до такої відповідальності нею здійснено виплату покладеного заробітку.
Немає зарплати – можна офіційно не працювати
Автори законопроекту пропонують надати право працівнику тимчасово призупинити виконання робочих обов’язків у разі затримки виплати заробітної плати на термін більше 15 днів. Обов’язкова умова – попередити роботодавця про намір припинити роботу за 2 дні. У такому випадку працівник зможе офіційно відсутні на робочому місці, а роботодавець зобов’язаний буде компенсувати цей період в розмірі 2/3 окладу.
Однак не у всіх випадках працівник зможе припинити виконання робочих обов’язків. Це неприпустимо за умов, якщо таке припинення:
-
загрожує життю і здоров’ю людей, навколишньому середовищу;
-
перешкоджає запобігання стихійному лиху, аваріям, катастроф, епідемій і т.д., а також в разі оголошення надзвичайного або воєнного стану.
Забороняється також тимчасово припиняти свою роботу працівникам органів прокуратури, судів, Збройних Сил України, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, безпеки і правопорядку (крім технічного та обслуговуючого персоналу).
Індексації зарплати не буде
Законопроект пропонує прибрати з Закону ” Про індексацію грошових доходів населення ” такий об’єкт індексації як оплата праці (грошове забезпечення). Зараз діє вимога про обов’язкове проведення індексації зарплат в межах прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Якщо документ буде прийнятий, то індексувати будуть лише пенсії, стипендії та аліменти.
Автори законопроекту пояснюють таке рішення тим, що механізм індексації зарплат в Україні застарів. Він був введений в умовах складного соціально-економічного становища країни при гіперінфляційних процесах і значного знецінення грошових доходів населення, яке не могло бути компенсовано іншими механізмами держрегулювання.
Зараз же, як запевняють в Мінекономіки, в умовах контрольованої помірної інфляції, діючий механізм індексації створює складності і є джерелом помилок і конфліктів. “Тому в умовах стабільного і поступового зростання заробітної плати і рівня мінімальної заробітної плати темпами, що випереджають інфляцію, доцільно відмовитися від механізму індексації”, – йдеться в пояснювальній записці до проекту Закону.
Виплата відпускних і відрядних – за новими правилами
Законодавці хочуть надати можливість підприємствам самим встановлювати терміни виплати відпускних в колективних договорах. У зв’язку з цим із Закону ” Про відпустки ” виключається норма, згідно з якою відпускні слід виплачувати не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.
Якщо законопроект буде прийнятий, то ніякої конкретики щодо термінів виплати відпускних на нормативному рівні вже не буде. Головна умова – така виплата повинна бути здійснена до початку відпустки. На думку ініціаторів документа, це значно спростить діючий порядок і зробить його більш лояльним для роботодавця.
З цією ж метою змінюється порядок оплати праці працівника під час перебування у службовому відрядженні. Якщо зараз розмір такої оплати не може бути нижчим від середнього заробітку, то з прийняттям законопроекту цей період буде оплачуватися в загальному порядку, без прив’язки до середньої зарплати. Іншими словами, неважливо, де буде виконуватися робота – за основним місцем працевлаштування або у відрядженні. В обох випадках буде виплачуватися звичайна зарплата.
Якщо проект Закону візьмуть, він вступить в силу з 1 січня 2022 року і буде застосовуватися до тих правовідносин, за якими затримка виплати зарплати виникне після дати прийняття документа.
А поки що в уряді взялися активно вирішувати проблему вже існуючих зарплатних боргів, загальна сума яких, за даними Державної служби статистики, вже перевалила за 3 млрд грн. Для цієї мети була створена Міжвідомча робоча група з питань погашення заборгованості, яку очолив Перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Олексій Любченко. Засідання групи проводяться щотижня, в ході яких детально розбирається сфера кожного органу влади і кожного регіону з виробленням конкретних і системних заходів щодо зменшення боргів із зарплати.
