04/09/2021
0Хто знає, яке це багатство – звичайна сосна?
Так, та сосна, якої безліч довкола і якій поклоняється, у прямому розумінні, все людство. Ну, практично все. За винятком екваторіальних територій.
І хоча сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) заполонила майже третину лісів України (в основному на Поліссі), у світі її видів нараховується більше сотні (за деякою інформацією 115). З них в Україні лише 17 видів. Живе до 400 років, а то й більше. Латинська назва походить від кельтських слів «пін» – скеля і «сільвестріс» – лісова. Серед місцевих назв цього дерева в Україні існують соснина, паросель, хвійка, хвоїна.
Найвищою і швидкозростаючою вважається Веймутова сосна. Також до високих видів сосен можна віднести сосну Ламберта, яка здатна досягти 60 метрів.
Але почнемо з коренів. Коренева система сосни дуже широка (20 метрів) і глибока (до 40 метрів) і залежить від характеру ґрунту, де росте дерево. До 30 років коріння сягає свого максимального розміру й найбільшої глибини. За дослідженням учених, коріння проникає по місцях, що залишилися від гнилих кренів інших дерев. Після висихання коріння стає сухим і пружним і використовується для плетіння.
Деревина – чудовий матеріал для меблів, обладнання та устаткування. У вигляді круглого лісу – основний будівельний матеріал у сільськогосподарському, промисловому та житловому будівництві; використовуються в якості стовпів електроліній, при спорудженні пірсів, дамб, набережних, мостів. Із сосни збирають живицю, з якої одержують скипидар – для виробництва лаків, фарб, парфумів, технічної камфори для виробництва пластмас, вибухівки, тканин та у фармацевтичній промисловості, і каніфоль – для проклейки паперу, лаку, сургучу, а також як домішку до бетону. Усе це робить сосну унікальним промисловим деревом.
Не обминули увагою люди і лускоподібну кору її. Крім корисних властивостей, мульча з сосни має низку естетичних якостей. Використання її дозволить насолоджуватися ароматом хвойного лісу. Кора знайшла застосування як покриття для дитячих майданчиків. Деякі дизайнери і просто садівники використовують її для посипання садових доріжок, вона добре виглядає, легко прибирається і під час ходьби приємно пружинить. Декоративна соснова кора обробляється парою, фунгіцидами, антисептиками і пестицидами, що робить її практично стерильною.
Якщо ж про лікувальні властивості, то краще одразу розділити шишки, бруньки, хвою та деревину. То ж, щодо шишок сосни можна зазначити, що їх відвари особливо корисні в осінній період, під час піку захворювань. Настої зможуть добре сприяти на весь організм. Відвари із соснових шишок – гарне рішення при застудах, але варто правильно приймати і дотримуватися дозування, щоб не завдати шкоди своєму організму. Користь настою з шишок у тому, що плоди сосни містять велику кількість мінералів – калій, магній, фосфор, кальцій. Так само як і калій, кальцій добре впливає на серцево-судинну систему людини та сприяє зміцненню кісток і м’язів.
Бруньки – окрема тема. Оскільки вони містять смолу, ефірну олію, дубильні речовини, вітамін С тощо. Застосовують від кашлю, як сечогінний і бактерицидний засіб при хворобах верхніх дихальних шляхів, для ванн. Часто навесні з них роблять так званий сосновий мед – маловідомий цінний лікувальний продукт.
А тепер варто лише перелічити від чого лікують соснові продукти. З хвої рослин виготовляють концентрат вітаміну С – лікують цингу; хлорофіл-вітамінна паста загоює рани й опіки, також входить до складу мікстури Траскова проти астми. З живиці та смоли отримують скипидар (терпентинову олію) для інгаляцій дихальних шляхів і у складі мазей при ревматизмі, невралгії, подагрі; готують також відкашлювальний і сечогінний препарат терпингідрат. Живиця і каніфоль застосовується у пластирах, а дьоготь входить до складу мазі від корости. Активоване вугілля вживають для чистки шлунка і кишківника.
У народній медицині сосна також у почесті. Бруньки рекомендують при рахіті та золотусі, хвою у вигляді ванн при рахіті та подагрі, а дьоготь використовують для лікування хвороб шкіри – екземи, лускатого лишаю та корости.
Як фітонцидна рослина сосна має ще санітарно-гігієнічне значення: під впливом парів скипидару повітря в сосняках іонізується, а деякі бактерії гинуть. Також сосна має важливе лісомеліоративне значення через здатність зростати на піщаних неродючих ґрунтах – південноукраїнські рукотворні лісові масиви тому є підтвердженням.
