31/08/2021
0Чи достатні заходи охорони, відтворення і розширення площ лісів сосни кедрової європейської.
«Хто паростки ростить кедрові» – так називалася стаття, опублікована в нашій газеті 4 грудня 2020 р. У ній ішлося про те, як у ДП «Осмолодське лісове господарство» Івано-Франківської області повертають у високогір’я Карпат унікальний післяльодовиковий релікт. Розповівши про досвід одного з кращих гірських лісгоспів, редакція обіцяла надати слово й представнику науки, котрий відповів би на питання, що стосуються кедра європейського та особливостей його вирощування в Україні. Виконуємо обіцянку – спілкуємося зі старшим науковим співробітником УкрНДІ гірського лісівництва, кандидатом сільськогосподарських наук Юрієм Кацуляком.
На бідних кам’янистих ґрунтах
– Передусім, пане Юрію, бодай, коротко про цінну лісотвірну породу, яка збереглася до наших днів лише в гірській місцевості Альп і Карпат.
– Сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.) у Карпатах – післяльодовиковий релікт і дійсно цінна порода, відома під назвою європейського кедра або карпатського кедра, кедрини, лімби і лімбори. Високогір’я Українських Карпат – єдиний в Україні регіон, де зустрічається це високогірне дерево в природних місцезростаннях. Морфологічно сосна кедрова європейська близька до поширеної сьогодні на величезній території Росії сосни кедрової сибірської, що знайшло відображення в трактуванні в минулому ботаніками цих двох видів сосен як підвидів, різновидів, географічних рас одного виду. Формування сосни кедрової європейської як самостійного виду дослідники пов’язують із можливим розривом у льодовиковому періоді єдиного колись євроазіатського ареалу сосни кедрової сибірської або розселення тієї сосни з сибірського ареалу в Європу на початку льодовикового періоду і наступною ізоляцією її в гірських районах Альп і Карпат. У ході фази плейстоцену і ранньому голоцені згадана сосна, разом із сосною гірською і звичайною, була поширена в Карпатах на великих площах. Однак, із потеплінням клімату і зростанням його сухості її поступово витіснили інші види лісотвірних порід у більш високі пасма гір.
– Отже, сьогоднішні природні деревостани і дерева сосни кедрової європейської є нащадками живих свідків геологічного минулого. Вони пережили екстремальні природні умови та катаклізми льодовикового періоду, пережили нищівну господарську діяльність людини…
– У сучасному складі карпатських аборигенних деревних лісотвірних порід сосна кедрова європейська філогенетично одна із найстаріших. Довготривала історія формування в умовах широкого діапазону мінливості природних чинників сприяла тому, що на сучасному етапі розвитку вона за широтою здатності пристосування до екстремальних умов середовища перевершує кожну з аборигенних карпатських деревних хвойних лісотвірних порід. До того ж здатна рости деревом поза верхньою межею лісу в горах на вкрай бідних кам’янистих ґрунтах (кам’янисті осипища, кам’янисті розсипи, греготи, синети). Ця сосна може задовольнятися температурою на 2,5о нижчою за середньолипневу температуру 10о, яка вважається граничною для поширення деревних порід. Добре росте у високогір’ї навіть там, де середньорічна температура не перевищує 0о, навіть за тривалості вегетаційного періоду лише у два з половиною місяці.
– Знаю, що неабияк цінується і деревина кедра європейського.
– Вона відрізняється великою якістю, добре обробляється, знаходить своє застосування в столярно-мебельно-музичному виробництві, придатна для виготовлення олівців, добре піддається сушінню – причому не даючи тріщин, як інші хвойні аборигенні деревні породи. Вирізняється також міцністю, довго може служити у використанні, стійка проти гнилей – не випадково гуцули покривали свої будинки ґонтою з кедра. Деревостани сосни кедрової європейської мають високу фітонцидність, її доцільно використовувати в зеленому будівництві. Враховуючи історію формування, обмежене поширення і тенденції подальшого зменшення виду, а ще дуже цінні лісівничі і господарські властивості, його занесено до Червоної та Зеленої книг України.
Варто відзначити, що заповіданню й організації державної охорони сосни кедрової європейської передували науково-дослідні і дослідно-виробничі роботи, які виконували працівники Карпатського філіалу УкрНДІЛГА, а із 1991р. УкрНДІгірлісу (м. Івано-Франківськ), Закарпатської лісової дослідної станції (м. Мукачеве), Львівським лісотехнічним інститутом (НЛТУ України, м. Львів), а також лісівники Надвірнянського, Солотвинського, Осмолодського, Делятинського лісових підприємств.
– Де саме в Карпатах представлена порода?
– Займаючи кам’янисті розсипища, деревостани сосни кедрової європейської відіграють велику ґрунтоутворюючу, ґрунтозахисну, водорегулюючу і лавиностримуючу роль. Дотепер у природних лісах вона збереглася, в основному, у важкодоступних екстремальних лісорослинних умовах Ґорґан (зрідка – Чорногори) на високогірних кам’янистих схилах на висотах 1100–1600 м над рівнем моря (понад 80% – 1250–1450 м) у вологих і сирих суборах, де утворює мішані з ялиною європейською деревостани. Заходить також у борові зарості гірської сосни. Окремі дерева й куртини за участю «карпатського кедра» представлені і в діапазоні висот 800–1600 м над рівнем моря. Тут цей вид росте хоч і повільно, але за життєвою формою є деревом.
Загальна площа деревостанів за участю сосни кедрової – близько 6,3 тис. га, а редукована лише приблизно 250 га. Майже 92% їх ростуть на Івано-Франківщині, здебільшого, на територіях Осмолодського, Солотвинського, Надвірнянського лісгоспів. Чисті деревостани зустрічаються дуже рідко, фрагментарно, вони утворюють домішку від 2–3 до 30–40% переважно в масивах ялини європейської. Сосна кедрова відзначається повільним ростом на перших етапах онтогенезу, у насадженнях 10-річного віку сягає заввишки лише 35–40 см, у 20 років – 130 см. Яйцеподібні шишки дозрівають на деревах два роки. Насіння кедра – їстівні горішки, дуже цінні, постійно знищуються гризунами і птахами (кедрівкою). Сіянці та саджанці стійкі до несприятливих умов, але пагони їх масово пошкоджуються попелицею. При створенні нових насаджень та зеленому будівництві за участю сосни кедрової лісівникам слід звернути увагу на мікоризу.
Значні площі лісів за участю сосни кедрової (близько 540 га) охороняються в природному заповіднику «Ґорґани». А ось на Закарпатті найвідомішими місцезнаходженнями виду є урочища Кедрин Брустурянського лісгоспу, заказники Ґорґан і Тавпіширка та Брадульський, на Буковині – урочище Сарат Путильського лісгоспу.
У зв’язку з глобальним потеплінням
– Які особливості плекання кедра за сьогоднішніх умов?
– Подальше швидке потепління клімату та зростання сухості повітря призводять до пониження ґрунтових вод, відведення вологи від рослин і ґрунту. Тому в системі заходів, спрямованих на збереження, розширення лісів за участю сосни кедрової європейської, важливе місце належить штучному відновленню виду на основі селекції. Наші дослідження свідчать, що при цьому слід використовувати методи як плюсової селекції і створення клонових насінних плантацій, так і популяційної селекції й використання кращих деревостанів, передусім, лісових генетичних резерватів. Результати наукового аналізу дали змогу змоделювати зразок плюсового дерева сосни кедрової європейської в гірських умовах Карпат. Це біотипи віком 140–180 років з округлою кроною, лускатоподібним ритидомом коричневого кольору, який переважає середні показники деревостанів за висотою і діаметром не менше, ніж на 10%. За довжиною крона займає 30–70%, а безсучкова зона – 20–30% від загальної висоти дерева. Із вад у таких дерев допускається лише деяка сучкуватість (біологічна особливість даного виду), незначна кривизна (до 5%) і помірна збіжистість стовбура.
Запропоновано способи отримання високоякісного насіння сосни кедрової європейської на генетико-селекційній основі: закладання клонових насінних плантацій та штучних постійних лісонасінних ділянок із селекційного садивного матеріалу (плантаційного типу) методом попереднього відбору кращих екземплярів у розсадниках (на другий рік вирощування), шкілці (на четвертий рік) та у висадженому насадженні (на шостий рік вирощування); проведення регулярного збору шишок, які досягли воскової стиглості (переважно наприкінці серпня) в кращих популяціях (не менше, ніж із 50 дерев); прискорені методи стратифікації насіння для весняного висіву (з метою кращого збереження горішків від гризунів) із застосуванням «шокових» температур, чергуючи високі (+ 20…+25о) та низькі (0…+5о) температурні показники кожних 6–8 днів; уточнена технологія й агротехніка вирощування якісного садивного матеріалу та лісових культур.
– І насамкінець. Чи оточений в країні «кедр карпатський» тією увагою, на яку заслуговує?
– Заходи охорони, відтворення і розширення площ лісів сосни кедрової європейської не можуть вважатися достатніми. З метою унеможливлення скорочення площ деревостанів науковцями пропонується створити картотеку лісів за участю сосни кедрової європейської; прискорити організаційну роботу, виділити, взяти під охорону і оформити залишки кедрових лісів у нові об’єкти природозаповідного та цінного генетичного фонду (особливо лісові генетичні резервати) та праліси з урахуванням особливостей місцезростань й еколого-біологічних властивостей виду. Необхідно повсюдно здійснювати захист урожаю сосни кедрової європейської, а також молодняків і культур від пошкоджень, шкідників, хвороб. Також слід застосовувати методи збереження горішків від гризунів під час осіннього висіву. Вважаємо доцільним проводити лісорозведення сосни кедрової європейської за рахунок непродукуючих площ над сучасною верхньою межею лісу.
– Дякуємо, пане Юрію, за ґрунтовну розмову, за цікаву наукову інформацію, яка буде корисною лісівникам Карпатського регіону. До даної теми ми невдовзі повернемося – розповімо в наших лісових виданнях про тих, хто плекає паростки кедрові на Закарпатті.
Микола ПУГОВИЦЯ,
Івано-Франківська область,Газета “Природа і суспільство”
