21/08/2021
0Починаючи з 2014 року, коли українці зробили вибір на користь інтеграції з Європою, в країні почалася низка масштабних реформ. В першу чергу – у сфері економіки для мінімізації впливу корупційних чинників та переходу до міжнародно визнаних стандартів діяльності.
Цій характеристиці в повному обсязі відповідала впроваджена система держзакупівель: електронна система “ProZorro.Закупівлі” виявилася для публічних фінансів України немов ковток свіжого повітря.
Справедливості заради, досвід наступних років показав, що у неї є недоліки. Але ніхто не буде заперечувати, що за допомогою “ProZorro.Закупівлі” був закладений фундамент для того, щоб переписати усталену формулу, коли за товари або роботи платять завищені суми з бюджету своїм же “кишеньковим” компаніям, а це своєю чергою спотворює конкуренцію на ринках і веде до монополізації цілого ряду галузей.
Логічно припустити, що подібний результат мала продемонструвати створена слідом за “ProZorro.Закупівлі” система “ProZorro.Продажі”.
В якості одного з перших комерційних ринків, які планувалося перенести на інтернет-аукціони “ProZorro.Продажі”, став ринок необробленої деревини.
Пілотні продажі, що стартували на початку минулого року, показали, що результативність торгів дійсно підвищилася. Однак в цьому випадку спостерігається своєрідний ефект низької бази, адже до цього операції з деревиною здійснювалися за допомогою так званих прямих контрактів, які є втіленням корупції.
Тобто порівнювати просто немає з чим, оскільки торгівля лісом всі ці роки являла собою “дикий ринок”.
Держава, проаналізувавши перші результати торгів, виявилася готовою впроваджувати нові інструменти реалізації деревини, і не так давно в країні з’явилася можливість торгувати цим видом продукції на біржах.
Процедура жорстко регулюється державою в особі Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Саме на ній лежить відповідальність за ліцензування торговельних майданчиків.
НКЦПФР також наділена правами анулювання ліцензії, якщо біржа зробила неправомірний вчинок або цілеспрямовано підіграє одному з учасників торгів.
Ліцензування – важливий сигнал, який свідчить про те, що ринок деревини в Україні нарешті стає цивілізованим і прозорим.
Вкрай важливим є і той факт, що продажі деревини на біржових майданчиках стали більш прибутковими для держави.
В середньому при торгівлі на біржових майданчиках ціна на деревину зростає на 50% від стартової.
Якщо середня ціна продажу такого лоту, як “Сосна звичайна” на майданчику “ProZorro.Продажі” становить трохи більше 2 тис. грн за кубометр, то на біржових майданчиках волатильність цін становить 2,2-4,2 тис. грн.
Секрет успіху продажів на біржі нескладний. Головна відмінність – під час торгів біржі дозволяють їх учасникам робити необмежену кількість кроків, тоді як на “ProZorro.Продажі” є можливість робити тільки три кроки, що обмежує потенціал зростання цін.
Нерідко фіксуються випадки, коли під час торгів деревиною учасники роблять до 100 кроків, в результаті чого ціна може зрости на сотні відсотків від стартової.
Згідно з нашими оцінками, додатковий економічний ефект від використання багатокрокової системи продажів обчислюється приблизно в 1 млрд грн для держави.
Зважаючи на домінуючі у публічному просторі настрої, прихильники “ProZorro.Продажі” не в захваті від ідеї продажу лісу через біржові майданчики, називаючи цей крок НКЦПФР прагненням до монополії.
Але здоровий глузд завжди сильніше емоційних оцінок, тому що підтверджений фактами. А вони, факти, дуже прості.
Ліцензію на продажу необробленої деревини в Україні може отримати будь-яка організація, яка бажає цього. Перелік вимог для потенційного ліцензіата складається з декількох пунктів.
Перше – юридична особа повинна сформувати достатній капітал і мати прозору структуру власності.
Друге – зібрати кваліфікований персонал і встановити сучасні торгові системи.
Третє – сформувати і подати визначений законодавством пакет документів в НКЦПФР на отримання ліцензії з організації торгівлі продукцією на товарних біржах.
Четверте – розробити і зареєструвати в НКЦПФР після отримання ліцензії правила товарної біржі, які будуть містити порядок організації і проведення біржових торгів.
Не сказати, що пройти ці етапи було просто.
Але “Українська енергетична біржа” (УЕБ), у якій є відповідна ліцензія Нацкомісії, витратила на це трохи більше чотирьох місяців.
І якщо надалі число ліцензіатів, які будуть мати права торгівлі лісом буде розширюватися, а це справа лише часу а не принципу, цьому факту ми будемо раді. Оскільки звикли працювати в виключно конкурентному ринку. А саме він формує добре ім’я будь-якому бізнесмену.
Досвід східноєвропейських держав ЄС свідчить, що максимальне розширення практики використання біржових механізмів дозволяє досягати цілей демонополізації, викорінення корупції та зростання інвестиційної привабливості багатьох ринків, від чого виграють усі сторони процесу – держава, приватний бізнес і суспільство в цілому.
