05/05/2013
0Навесні заповідний степ Асканії-Нови міниться всіма барвами веселки. Здається, землю вкрив чарівний казковий килим. Залежно від домінування у травостої квітучих видів він набуває то смарагдово-зелених, то блакитних, то бузкових, жовтих, чи сріблястих, чи інших кольорів і відтінків. У квітні розпускаються тюльпани, величезні червоні галявини яких видно далеко-далеко, потім — фіолетові іриси, різноколірні гіацинти та жовтець. А в середині травня 11054 гектари асканійського розволля прикрасять червоні гвоздики та білі ромашки.
За словами працівників заповідника, весна — чудова пора, аби насолодитись усією красою первозданного степу, якого ніколи не торкався плуг. Із середини літа під пекучим південним сонцем Асканія вдягається у скромніше вбрання: місцями трава вигоряє, але на більшості території розкошує ковила, що вкриває заповідник благородною сивиною. Часто заради лише цієї червонокнижної рослини, що хвилями грає на вітрі, приїздять сюди туристи з усього світу.
Але квітами принади Асканії не вичерпуються. В зоопарку площею 2330 га в умовах, наближених до природних, утримуються табуни диких копитних — вихідців із різних континентів. Протягом року тут напіввільно мешкають бізони, сайгаки, лані європейські, коні Пржевальського, туркменські кулани, благородні олені, кафрські буйволи, стада антилоп канна, гну та нільгау, зебри і переселенці з далекої Індії — гаяли. Ближче до осені в степу збирається велика кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї журавлів, сірих гусей, куликів. У цілому тваринний світ заповідних теренів налічує 69 видів, занесених до Червоної книги України, 295 — котрі охороняються Бернською конвенцією, 104 — Боннською конвенцією, і ще 12 значаться в Європейському червоному реєстрі.
Є в Асканії також Дендрологічний парк площею 167 га, 73 види рослин у ньому — з Червоної книги України і близько 100 — рідкісні для Євразії. Це найбільший дендропарк Степової зони України, який із 1983 року має статус загальнодержавного. Акліматизовані тут рослини озеленюють нині багато парків та скверів.
Заснував одне з семи природних чудес України, що належить до сотні найвідоміших заповідних територій планети, нащадок німецьких колоністів Фрідріх Фальц-Фейн (на фото). Нещодавно в заповіднику Асканія-Нова відзначили його 150-річний ювілей. Цей великий природолюб наприкінці ХІХ століття за власні кошти створив у голому степу зоологічний парк і ботанічний сад, завіз до Асканії рідкісні види тварин та рослин. Паралельно проводив селекційну роботу з розведення овець, високопородних коней, великої рогатої худоби. Також займався створенням нових сортів зернових та овочів. Для своїх працівників Фальц-Фейн будував житло й церкви; роздавалися безплатні обіди, в амбулаторії, збудованій на гроші родини, безкоштовно лікували хворих (зі збереженням їм заробітної плати). Він був одним із небагатьох у царській Росії ліберальних поміщиків, який запровадив те, що ми сьогодні називаємо «соціальний пакет».
Звістка про поміщика-новатора рознеслася далеко за межі Російської імперії. За деякими даними, у період із 1912 по 1917 рік заповідник відвідали понад 17 тисяч чоловік. А 1914 року побачити на власні очі природне диво прибув цар Микола II. Потім він захоплено писав про свої враження: «…Навколо почали розгулювати чаплі, качки, журавлі, дивилися на нас, підходили та штовхали дзьобами, випрошуючи хліб. У степу живуть різні олені, кози, кенгуру, страуси та антилопи гну просто неба на відкритому повітрі і також разом. Дивне враження, наче картина з Біблії, наче тварини вийшли з Ноєва ковчега». За своє подвижництво у природоохоронній сфері, серйозну наукову роботу та «створений рай» сім’я Фрідріха Фальц-Фейна удостоїлась дворянського титулу.
А через чотири роки матроси-більшовики з криками «Ось вам, буржуї!» — рубатимуть голови рідкісним тваринам та птахам. Сам Фрідріх Фальц-Фейн емігрував до Німеччини, де і помер у серпні 1920 року. Радянська влада працю видатного природознавця не оцінила. Здебільшого його згадували як «експлуататора, що влаштував сад для своєї примхи та пихи». І лише за часів незалежності заслуги цієї визначної людини було гідно оцінено. Нині біосферний заповідник носить ім’я свого творця — Фрідріха Едуардовича Фальц-Фейна.
