Не сразу заметил, что данный материал касается 2016-2018 годов, хотя опубликован на сайте аудиторской службы только неделю назад. Что бы это значило? Почему материалы не публиковались раньше? Что сделано для устранения перечисленных нарушений? Остаются ли они актуальными и сейчас? Или данные публикуются, с целью создать иллюзию связи старых грехов с новым руководством? М.П.
Державна аудиторська служба України на виконання доручення Кабінету Міністрів України (протоколи засідань КМУ від 18 липня 2018 року № 28 тавід 26 липня 2018 року № 29) разом із Державної фіскальною службою України, Держекоінспекцією, Держгеокадастром та Національною поліцією України у 2018 році провели перевірки державних підприємств, які належать до сфери управління Держлісагентства та інших суб’єктів господарювання, діяльність яких пов’язана з вирубуванням лісів та експортом лісоматеріалів.
Перевірки відбувались у 15 регіонах, якими охоплено найбільших експортерів лісопродукції – державні підприємства, що входять до сфери управління Держлісагентства та суб’єкти господарювання недержавної форми власності. Решта лісокористувачів, підпорядкованих іншим органам виконавчої влади, експортних операцій із лісопродукцією взагалі не здійснювала чи здійснювала її у незначних обсягах.
За результатами перевірок установлено низку фактів, які опосередковано можуть свідчити про реалізацію на експорт суб’єктами господарювання різних форм власності ділової деревини (сортових пиломатеріалів) під виглядом технологічної сировини.
Зокрема, відповідно до вимог законодавства реалізація суб’єктами господарювання лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів за межі митної території України допускається за наявності сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів.
Аналізом таких сертифікатів установлено окремі факти експорту суб’єктами господарювання різних форм власності обрізних пиломатеріалів 1, 2, 3 сортів, що отримані ними шляхом переробки технологічної сировини.
Однак, відповідно до ТУУ 56.196-95 «Деревина дров’яна для технологічних потреб» виготовлення зазначених пиломатеріалів з технологічної сировини не передбачено.
Також, технологічній сировині для виробничо-технологічних потреб характерні певні вади (дуплявість, кривизна, гниль тощо), що фактично виключає можливість виготовлення із неї сортових пиломатеріалів, довжини яких повною мірою відповідали б довжинам технологічної сировини.
Натомість згідно з ДСТУ 9463-88 «Лісоматеріали круглі хвойних порід. Технічні умови» для виготовлення сортових пиломатеріалів необхідна ділова деревина.
На підтвердження цьому є заявлений в сертифікатах держлісгоспами і суб’єктами господарювання вихід обрізних пиломатеріалів із отриманої техсировини на рівні 50-55%, який відповідає середньому виходу пиломатеріалів із ділової деревини.
Отже, заниження підприємствами Держлісагентства сортності лісопродукції призводить до реалізації ними ділової деревини під виглядом технологічної сировини. (СЛАЙДИ)
Ці дії дозволили суб’єктам господарювання недержавної форми власності придбати таку деревину за ціною низькосортної та реалізувати її на експорт у вигляді сортового обрізного пиломатеріалу на більш як92 млн гривень.
Для прикладу, тільки Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства видало 343 сертифікати, які містять зазначені ознаки.
Аналогічні випадки виявлено у Житомирській, Київській, Львівській, Чернівецькій, Черкаській, Рівненській, Чернігівській, Хмельницькій та Закарпатській областях, відповідні управління яких видали 764 сертифікати.
Також встановлено окремі випадки внесення лісгоспами недостовірних даних до супровідних документів, що надало їм змогу, попри законодавчі заборони, експортувати необроблену деревину.
Наприклад, ДП «Берегометське лісомисливське господарство» (Чернівецька область) у 2018 році здійснювало митне оформлення в режимі «експорт» деревини паливної у вигляді колод.
Водночас за інформацією уповноважених органів Румунії, отриманої ДФС, це підприємство здійснювало митне оформлення необроблених лісоматеріалів, заборонених для експорту.
З огляду на викладене, органи ДФС застосували до підприємства штрафних санкцій на суму 8,5 млн гривень.
Аналогічні порушення встановлені на ДП «Сторожинецьке лісове господарство» (Чернівецька область), де розмір штрафних санкцій склав8,0 млн грн, та на ДП «Сокирянське лісове господарство» (Чернівецька область) – 5,4 млн гривень.
Під час перевірок виявлено факти здійснення експорту лісоматеріалів з ознаками фіктивності.
Органи ДФС встановили, що одним із контрагентів-нерезидентівСЛАТ «Тур» (Волинська область) є фірма «LINHEAVEN SALES LP» (Канада), якій у 2017-2018 роках експортовано 885 м3 лісоматеріалів на загальну суму 2,4 млн гривень.
Водночас на запит ДФС компетентний орган Канади повідомив, що діяльність «LINHEAVEN SALES LP» у країні не здійснює. До того ж за адресою, зазначеною як місце здійснення господарської діяльності «LINHEAVEN SALES LP», розташовується значна кількість фіктивних компаній.
Аналогічно під час перевірок у ТОВ «ЛІС-ТРАНС-ШЛЯХ» та ПП «Сократ» (Волинська область) не підтверджено походження деревини, використаної ними для виробництва та реалізації на експорт пиломатеріалу хвойних порід кількістю 2,8 тис. м3 на суму 5,1 млн гривень.
Така ситуація спричинена, насамперед, недосконалим порядком видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів, а також неналежною перевіркою обласними управліннями лісового господарства повноти та достовірності поданої експортерами лісопродукції інформації, необхідної для отримання таких сертифікатів.
Під час перевірок дотримання податкового та земельного законодавства, стану збереження лісових ресурсів, проведених іншими співвиконавцями доручення Кабінету Міністрів України, також установлено низку порушень і недоліків.
Зокрема, за результатами планових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють експорт лісопродукції, проведених у 2016-2017 роках таІ півріччі 2018 року, органи ДФС донарахували 371,1 млн грн податків і зборів (зокрема 1,1 млн грн податкових зобов’язань з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів), зменшили відшкодування та від’ємне значення з ПДВ на 108 млн грн тощо.
Поряд з цим органи ДФС за результатами опрацювання відповідей митних органів іноземних держав завели 24 справи про порушення митних правил на суму 31,05 млн гривень.
Крім того, органи ДФС виявили факти перерахування27 лісгоспами фізичним особам за послуги із заготівлі лісопродукції, частина з яких не мала технічних та матеріальних ресурсів на здійснення відповідних операцій.
Наприклад, лише ДП «Димерське лісове господарство» (Київська область) мало відповідні взаємовідносини з окремими фізичними особами на суму 68 млн гривень.
До того ж ДП «Димерське лісове господарство» (Київська область) уклало договір із ФОП Ховайло О.М. на суму 2 млн грн, який був працівником зазначеного лісгоспу.
Незабезпечення Держлісагентством на належному рівні функціонування лісової охорони призвело до незаконних рубок дерев та, як наслідок, завдання державі збитків на 166,2 млн гривень.
Зокрема, у періоді, що підлягав перевірці, масового характеру набули випадки вирубування цілих лісових масивів так званими чорними лісорубами або невстановленими особами.
Для прикладу, тільки лісогосподарські підприємства Закарпатської області самостійно виявили 1174 випадки таких лісопорушень, розмір шкоди заподіяної лісу склав близько 38 млн гривень.
Аналогічні випадки виявлено і на території Львівської, Житомирської, Рівненської, Івано-Франківської, Київської, Хмельницької, Черкаської, Сумської, Чернівецької, Полтавської та Чернігівської областей, де встановлено незаконних рубок на більш як 86,3 млн гривень.
Крім того, представники державних екологічних інспекцій в Івано-Франківській, Волинській та Кіровоградській областях упродовж поточного року встановили факти незаконних рубок, проведених безпосередньо лісгоспами, на загальну суму майже 5,9 млн гривень.
Наприклад, тільки Державною екологічною інспекцією у Кіровоградській області нараховано шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок недотримання ДП «Голованівське лісове господарство» і ДП «Олександрівське лісове господарство» (Кіровоградська область) на 5,4 млн гривень.
Державна екологічна інспекція у Волинській області упродовж червня-липня поточного року на ДП «Цуманське лісове господарство» виявило незаконні рубки на території природно-заповідного фонду місцевого значення, що належать до територій заповідного урочища «Цуманська Пуща» та ботанічної пам’ятки природи «Ділянка дубового лісу».
Розмір шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев, сягнув понад 3,6 млн гривень.
Під час перевірки стану збереження природних ресурсів на ДП «Димерське лісове господарство» (Київська область) і ДП «Берегометське лісомисливське господарство» (Чернівецька область) встановлено незаконні рубки на територіях природно-заповідного фонду.
Водночас відповідні екологічні інспекції, незважаючи на неодноразові звернення міжрегіональних територіальних органів Держаудитслужби та позитивну судову практику з аналогічних питань, зволікають із розрахунком заподіяної шкоди природно-заповідному фонду, орієнтовний розмір якої становить близько 27 млн грн (ДП «Димерське лісове господарство» – 2 млн грн, ДП «Берегометське лісомисливське господарство» – 25 млн грн).
Також за результатами обстежень територіальними підрозділами Держгеокадастру земель лісового фонду, проведених у 2016-2018 роках, виявлено, що внаслідок дій невстановлених осіб із незаконного видобутку бурштину на території низки лісогосподарських підприємств державі від самовільного зайняття земельних ділянок чи зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) завдано шкоди майже на 229 млн гривень.
Зокрема, тільки на території Рівненської області таких порушень установлено на 177 млн гривень.
Аналогічні випадки виявлено і на території Житомирської, Миколаївської та Івано-Франківської областей, де відповідний розмір шкоди склав близько 51,9 млн гривень.
Що стосується забезпечення Держгеокадастром обробки матеріалів космічної зйомки, то за результатами проведеної ним роботи на території Житомирської області установлено рубки на площі 645,6 га, які не підтверджені лісорубними квитками. Водночас за інформацією Держгеокадастру такі факти потребують обов’язкового уточнення на місцевості.
Не сприяє врегулюванню відносин у сфері лісового господарства і неналежна взаємодія Держлісагентства та Міністерства аграрної політики та продовольства України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства, під час підготовки проектів нормативно-правових актів.
Зокрема, ще з початку 2018 року, а в окремих випадках і з 2017 року, на розгляді у Мінагрополітики перебувала низка нормативно-правових актів, прийняття яких надало б можливість підвищити ефективність використання лісових ресурсів у державі.
Також на сьогодні актуальний державний лісовий кадастр у Держлісагентстві відсутній. Як наслідок, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, заінтересовані підприємства, установи, організації і громадяни не забезпечені достовірною та об’єктивною інформацією для здійснення систематичного контролю за кількісними та якісними змінами у лісовому фонді України.
Крім того, Держлісагентством здійснюється на неналежному рівні контроль за виконанням територіальними органами вимог пункту 7 Тимчасового порядку видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1260, в частині відмови експортеру у видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів у разі наведення ним неповної або недостовірної інформації у поданих документах. Внесення змін до Положення про Держлісагентство від 08 жовтня 2014 року № 521 щодо виключення функції з видачі сертифікатів про походження лісоматеріалів Держлісагентство не ініціювало із 2005 року і до цього часу видача сертифікатів про походження лісоматеріалів здійснюється відповідно до Тимчасового порядку.
Протягом останніх 10 років так і не виконано розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 1090-р «Про схвалення Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини» та від 18.11.2009 № 1408-р «Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції створення єдиної державної системи електронного обліку деревини».
З огляду на викладене та зважаючи на низку порушень і недоліків, виявлених у системі Держлісагентства, Держаудитслужба надала на рівні зацікавлених органів виконавчої влади відповідні пропозиції та рекомендації.
