Боремось за «залучення інвестицій» і «прозорість ринку», натомість вбиваємо власного виробника

Торги деревиною на Українській енергетичної біржі, яка з недавнього часу призначена монополістом на цьому ринку, одразу зайшли в глухий кут. Мало того, що вкотре більшість деревообробних підприємств України залишились без сировини. Блідий вигляд мають представники державних лісгоспів, які мають на складах запаси деревини по високих цінах, але не можуть її продати. Парадокс: продукція є, ціна є – а каса лісгоспів порожня.

Справа в тому, що із колишніх 8 тисяч сучасників аукціонів лише біля 800 змогли акредитуватися на згаданій енергетичній біржі. Остання виявилась не готовою до реєстрації такої кількості учасників. Та й сама процедура і вимоги при реєстрації для торгів електроенергією, газом та нафтопродуктами довша, складніша і малопридатна для реєстрації деревообробних підприємств, особливо дрібних та середніх підприємців. Останні найбільш вразливі, оскільки не можуть дозволити собі тримати штат юристів. До того ж вони працюють переважно у невеликих містечках та сільській місцевості, де на інтернет-аукціонах можна залишитись без сировини виключно через незадовільну якість зв’язку або тимчасову його відсутність.  

Можна було передбачити і частково виправити ситуацію місяць тому, коли в Кабміні проводилась нарада з питань торгівлі деревиною під головуванням Прем’єр-міністра Д. Шмигаля. Мені невідомо, хто представляв деревообробників на тому засідання і чи були вони запрошені взагалі. Але у сформованій «за участі усіх зацікавлених сторін» робочій групі деревообробники відсутні. Мабуть представників деревообробників – головних учасників ринку деревини – не запрошували, щоб вони на задавали незручних питань і не ламали розписані наперед рішення наради.

Відбулася чергова, цілком передбачувана, штучна криза у торгівлі круглим лісом. Тому 9 серпня відбулась нарада в Державному агентстві лісових ресурсів України за участі голови лісагентства Болоховця, його заступника, представників Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, товарних бірж, торгівельних площадок та профільних асоціацій деревообробників.

Асоціація деревообробників та лісозаготівельників Львівщини, разом з іншими асоціаціями, виступили із пропозицією спростити реєстрацію, оскільки вона дуже затягується. Також добились того, щоб залишили можливість проведення торгів з оглядом на складах та редукціони.

Також за ініціативи профільних асоціацій було створено біржовий комітет, в який увійдуть представники профільних асоціацій деревообробників, представники біржі, великого бізнесу, Держлісагентства та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Найпершим завданням даного комітету є розробка правил реалізації деревини: порядок проведення торгів, їх періодичність, якій відсоток від заготівлі на які торги виставляється, розмір гарантійного внеску, види та тарифи за послуги біржі тощо.

Вкотре учасники наради у Держлісагентстві зійшлися в думці, що ухвалення Закону «Про ринок деревини» може вирішити більшість існуючих і штучно створених проблем. В законі повинні бути прописані правила укладання прямих угод на поставку сировини, які є гарантом стабільності на ринку, і аукціонів, які визначають ринкову ціну лісоматеріалів.

Все ж залишається відкритим питання: чому ніхто навіть не думав прораховувати негативні наслідки своїх рішень для вітчизняних деревообробних та лісових підприємств, не поцікавився позицією деревообробників, їх асоціацій? Чому з такою впертістю ігноруються інтереси вітчизняної промисловості законодавцями, які приймали Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів” Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, яка видала ліценцію на організацію торгів єдиному оператору (створила монополіста) без досвіду роботи з деревиною, Кабміном, який мав би втрутитись в ситуацію?

У розвинутих країнах, якою мріє стати Україна, дрібні та середні підприємства дають до 60-80% внутрішнього валового продукту і надають робочі місця переважній більшості населення. То чому ж Кабмін та Верховна Рада, прикриваючись «залученням інвестицій» або «впорядкуванням торгівлі», вперто намагається знищити власного виробника?