Думки лісоруба

Чи є ,окрім політичної волі, можливість та потреба збільшити лісовий фонд держави за рахунок висаджування мільярду деревних порід?

Чи буде ця приємна для споживання народу ідея втілена в життя?

Яка мета цієї ідеї?

Для будь-якого результату або досягнення мети необхідно мати:ідею;бажання втілити ідею;план,як її досягнути;механізми її втілення ;можливості (ресурси:фінансові,людські,тощо),контроль,аналіз та інші.

Яку ж ми маємо мету ?

Мета :збільшення лісистості України ,і як наслідок покращення екологічних,економічних та соціальних чинників функції лісового фонду України.

Із досвіду практичної роботи на низинних та керівних ланках професійної діяльності можу стверджувально повідомити,що створити лісові насадження зімкнутих лісових культур для переводу в лісовий фонд практично неможливо без титанічної роботи впродовж п’яти та більше років.

На землях,де попередником не був ліс,лісу виростити практично неможливо.Такі приклади заліснення в межах лісового фонду біогалявин,пасовищ та інших невкритих деревними та чагарниковими насадженнями у нас в минулому втілювалися в життя.Справою займалися державні підприємства і фахово підготовлені лісоводи .Заліснювали. Проводили за регламентом доповнення та догляд(прополювання та обкошування).Вкладені ресурси не виправдали себе.Результату не досягнено.

Для держави та її народу створити якісні деревостани на цих землях не вдалося,не говорячи про високобонітетні.Ця ідея була хибною.

Поясненям є живі наявні екосистеми створені природньо та історично без втручання людини.Сворюючи рукотворні насадження на нелісових землях варто врахувати багато чинників:типи грунтів,вологість,породи деревних порід,схему посадки та інші .Враховувати зміни кліматичних умов.Передбачити багаторазовий догляд,доповнювати щорічно рослини,які випадатимуть,тощо.

Мої озвучені в цьому дописі думки адресовані не науковій спільноті,а простому українцю.Спробую їх описати доступною мовою.

В сьогодняшніх природніх умовах виростити на виробленому домашньому городі без щоденного поливу огірка неможливо.А що буде із рослинами на палючому сонці і піднятій цілині,які не під пологом лісу,не в лісовій підстилці із нестачею необхідного гумусного складу.Чи отримає сіянець сосни звичайної необхідну кількість поживних речовин ,мінералів та солей?

Чи будуть ці насадження лісом ,який має виконувати свої функції?

І чи за цим напрямком необхідно націлювати ресурсні витрати ?

Наразі проходить ,,конкурс ,, на найвищу посаду головного лісівника держави.Всі гідні і поважні кандидати змушені погоджуватися ,що завдання буде виконано .

Цікавою є обгортка цієї цукерки.Переконувати керівництво та люд в тому,що вона буде смачною буде кому.Чи буде що там споживати ми не певні.

Цар же хороший-бояри погані.І ці бояри покажуть і керівництву ,і нам,люду , «Потьомкінські дєрєвні».Але чи треба нам така стратегія досягнення прекрасної мети покращити середовище шляхом комфортних умов існування української людини,ареалом поширення якої є Україна чи існують інші?

Чи такими методами ми маємо використати наш невеликий ресурс для покращення екологічного,економічного та соціального призначення лісів?

Де брати цей фінансовий та людський ресурс?

Виконати завдання це не лише можливо ,але і необхідно!І це реально!

Моє бачення наступне.

Необхідно створити програму .Створити може лише Агенство лісових ресурсів із лісовими науковцями та іншими залученими фахівцями.Розтермінувати в часі на не менше ,ніж 7 років. Доручити цю справу Міністерству довкілля та природокористування-це її поховати.

Вмонтувати її в стратегію розвитку Кабінету Міністрів та в стратегію розвитку Агенства лісових ресурсів.Виокремити короткострокові завдання,середньострокові та довгострокові.Проводити проміжні звіти.Координатор-Прем’єр Міністр.Визначити завдання закріпленні в чітких графіках всім суб’єктам ,які необхідно залучити.

Першим має бути аналіз наявного стану справ і реально визначених площ всіх лісокористувачів держави.Всі вкриті не вкриті лісом насадження закріпити за користувачами.Врахувати в цей період плани та перспективи зрубів під заліснення та можливість лісорозведення.Збільшувати лісистість із закріпленням лісокористувача за необлікованим лісом ,де землі закріплені за громадами(лісосмуги,заліснені землі запасу).

Спланувати та застосувати механізм викупу земель вкритих лісовими та чагарниковими насадженнями у власників паїв,врахувати можливість заміни таких сільськогосподарських земель на інші власникам.

Сформувати базу еродованих земель,земель для створення нових меліоративних насаджень для захисту сільськогосподарських земель від ерозії ґрунтів,закріплення вологи,інших земель.

Розробити механізм спільного створення таких насаджень із суміжними зацікавленими землекористувачами та за участю громад в т.ч фінансовою.Врахувати потреби громад вщерть до виділення суміжних до населених пунктів лісонасаджень для створення комфортних умов нових парків та стимулювати заліснення всіх зон в межах громади.Стимулювати та заохочувати громади до створення,а головне-утримання зелених насаджень.

Лише симбіоз всіх суб’єктів цього процесу та вдалий вірно розподілений менеджмент та ресурс може призвести до досягнення мети.

Однак,я певен в тому ,що є важливіші виклики із якими ми маємо впоратися .

Забезпечивши цю роботу,ми досягнули би значно кращого результату в нашому українському домі,ніж висаджування рослин,де Бог їх не створив історично.

Ми значно більше втрачаємо екологічно,економічно та соціально через неефективну пріоритетність в господарській діяльністі знекровлених фінансово державних підприємств,які змушені виживати,через відсутність визначеного ефективного лісокористувача в ,,безхозних,,насадженнях,через відсутність адаптованої стратегії розвитку із курсом розвитку держави,через відсутність на тривалий період першої особи галузі,через неможливість реальної прямої підтримки суб’єктів прийняття рішень і доступу до компетентних перших керівників для швидкого корегування головної та інших завдань галузі.

Міністерство профільне-управлінський баласт,який заважає розвитку галузі та блокує її розвиток.Нам треба не ,,солдафон,, у формі лісівника,а лісівничо підготовлений до підкилимової боротьби менеджер із залізними ,,фаберже,,.

Нам конче необхідно навести лад у вже існуючому лісовому фонді держави.Він дасть в рази більшу віддачу екології,надходженням до всіх видів бюджетів та громадянам ,які працюватимуть у галузі та суміжних галузях економіки ,ніж ідея заліснеення непритаманних для лісу земель.

Ми маємо вирощувати посадковий матеріал згідно нових схем посадки в цих природніх умовах,відійшовши від створення монокультур.Варто провести у всіх насадженнях догляди нерентабельних рубок(прочистки,прорідження).

Ми маємо ,,ганятися за сухостоєм,,(розсадник шкідників та хвороб,горючий матеріал).Нам варто вилікувати наявний лісовий фонд закріпивши його увесь за відповідальними лісокористувачами.Створити протипожежні розриви,нарізати дороги(при неефективних і невчасних пірологічних заходах збитки згорівшого лісу неспівставні із лісовідновлювальними).

Негативні приклади стихій в розвинених країнах ,де згоріли мільйони кубометрів деревини,втрачені екосистеми та необхідно безліч коштів на відновлення та сотні років свідчать про пріоритетні акценти та загрози.

Цар хороший,бояри прозвітують ,ми споживатимемо ці цукерки в гарних обгортках.Але гарну ідею нереально здійснити через провал управлінський в ланцюгу завдання-результат.

Мій допис -це лише думки.Наша галузь -це як чоботи для чоботаря.Ми на це вчилися ,працювали чи працюємо і знаємо цю справу .Ще не було такого часу як сьогодення,щоб соромно було вдягати мундир лісівника ,був таким низьким конкурс на навчання у профільні вузи та не було бажання працювати за фахом через безперспективність .Ще не було такого,щоб вслід плювали в бік лісівника.Ми самі винні в цьому.

Мають лісові еліти сказати на місцях і не лише своє слово.Маємо оголосити інформаційну війну псевдоекологам та імпотентам на керівних посадах і внутрі галузі ,і на зовні.

Головна ланка в галузі лісового господарства-лісничий.Зробити акцент на цей вид роботи.Всі інші-обслуга ,яка має забезпечити якісну роботу низинного лісівника.

Де лісові бойові полковники-директора?Де наука?Де ветерани? Осі відповідь на те ,до чого ми безвольні дожилися!

Чи найкращий зараз стан у лісовому фонді України за всіма показниками за роки 30-річної незалежності?-Чи лісовий менеджмент лісового господарства його забезпечив,забезпечує і бачить як це робити в майбутньому?-Чи виконаємо команду ,де гроші на вітер,коли немає за що утримати наявне і це більш згубніше?

-Головне завдання влади -це покращити добробут громадян,а не віртуальна обгортка цукерки!

P.S:На обговорення в публічній площині не претендую,бо знаю,що це невигідно.

-Як казав відомий наш дід Панас……

Володимир Горбик