09/08/2021
3Интересно, есть ли на сайте те, кто может возразить лесному академику, экономическому доктору и главному аналитику лесного хозяйства страны? М.П.
У Держлісагентстві обговорили нову модель сплати рентної плати за лісові ділянки
14 липня цього року набрала чинності постанова Уряду № 718 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями». Відповідно до постанови, частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними лісогосподарськими, лісозахисними, іншими підприємствами, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, до державного бюджету, визначається у розмірі 50% за умови спрямування ними 30% чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на придбання необоротних активів, необхідних для здійснення заходів з охорони, захисту, використання та відтворення лісів. Використання 30% чистого прибутку (доходу) підлягає щорічному державному фінансовому аудиту. Постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 31 грудня 2024 року.
Цю законодавчу новацію обговорили у Державному агентстві лісових ресурсів України. У відомстві зазначають, що за перше півріччя галузь збільшила чисті прибутки, тому є всі шанси отримати за підсумками року близько 1 млрд грн доходу. Для отримання цих показників треба забезпечити збільшення рентабельності принаймні до 2,5%. Як цього досягти, в експертів є кілька пропозицій: по-перше, збільшувати реалізацію; по-друге, проводити оптимізацію загальновиробничих витрат.
Оскільки податкові навантаження та зміни є ключовими у реформі лісової галузі, в Держлісагентстві вивчають різні моделі відрахування рентної плати – з урахуванням ситуації у регіонах і нових урядових обмежень. Про нову методику справляння рентної плати за лісові ділянки під час колегії Державного агентства лісових ресурсів України доповів Голова Громадської ради при Держлісагентстві Ігор Лицур: «Ми стоїмо на порозі обмежень, які нам висуває податкова служба. Вона чекає на чіткі та зрозумілі показники від галузі, Мінфін вважає, що ми не можемо платити менше, ніж платили у 2020 році, а ми переконуємо в тому, що треба знизити податкове навантаження на галузь. Враховуючи ці розбіжності, ми вийшли на методику визначення рентної плати, яка у більшості задовольняє всі сторони. Так, об’єктом оподаткування за користування лісовими ділянками є загальна площа лісових ділянок усіх категорій лісу. Базою оподаткування за користування лісовими ділянками для ведення лісового господарства є нормативно-грошова оцінка лісової ділянки. Відповідно, методика, за якою буде справлятися плата – це рентна плата за лісові ділянки, помножена на нормативну грошову оцінку, площу земельної ділянки та ставку оподаткування (експлуатаційні ліси – 8%, інші категорії лісів – 0,09%). Загалом, по лісовому господарству база оподаткування становитиме 5 тисяч 896 гривень, що відповідає європейській практиці ведення лісового господарства.
Якщо порахувати зростання рентної плати згідно з постановою Кабінету Міністрів, то є п’ять обласних управлінь лісового та мисливського господарства, яким доведеться платити більшу суму рентної плати, ніж зараз. Це – Житомирське ОУЛМГ, якому треба буде заплатити 10 млн грн; Рівненське – 89,4 млн; Закарпатське – 2,7 млн; Львівське – 4,4 млн; Тернопільське – 200 тисяч гривень».
Обчислення суми рентної плати за лісові земельні ділянки відбуватиметься самостійно державними лісогосподарськими підприємствами щорічно станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року. Розподіл лісового податку відбуватиметься так: по 40% отримуватимуть місцевий та лісовий фонд, 20% – йтиме у державний бюджет.
Проте не всі експерти галузі згодні підходом, озвученим Ігорем Лицурем. На думку Анатолія Дейнеки, начальника Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства, озвучена модель подібна до земельного податку, який і так сьогодні сплачують лісові господарства. «Цей податок нині є більш-менш посильним для нас. Сьогодні ми маємо рентну плату та плату за землю, єдиний вихід – об’єднати їх та ввести єдиний лісовий податок, – пояснює Анатолій Дейнека. – Єдине тільки питання, якою має бути ставка оподаткування. Ми пропонуємо, щоб ставка оподаткування для ресурсних областей становила 15%, а для областей півдня та сходу – 1,5%. Загалом, ставка у 15% – це плата, яку ми здійснюємо сьогодні, і нікому не треба буде щось ще доплачувати».
У Держлісагентстві пропонують напрацювати на основі цих підходів компромісне рішення, яке подати на розгляд Уряду. У відомстві вважають, що спільні напрацювання повинні, передусім, бути спрямовані на розвиток лісового господарства.
3 коментаря
Firman_ua
Прочитавши статтю перша думка була, що це примітивна ситуативна несенітниця. Платниками податків чомусь стали управління, що таке оподаткування нересурсних і ресурсних областей. А якщо по дубняках Полтавської чи Хмельницької області пройде вітровал і в результаті санітарних рубок лісгоспи заготовлять дубовий фанкряж. Так вони його без ренти будуть реалізовувати і гроші без держави між своїми розділять. Не можна цих всіх псевдонауковців допускати до впдиву на прийняття будь-яких рішень, тільки окремі консультації. Для них важливий процес, а не результат, вони все життя паразитують на процесах розробки, узгодження, псевдовпровадження і т.д., з цього живуть і максимально затягують. От якщо дати півроку на розробку ефективної стабільної системи оподаткування на роки, проект якої має бути схвалений фахівцями (наприклад Швеції) і в разі невиконання штрафні санкції робочій групі, а особливо Лицуру як керівнику, щоб відшкодували в кількакратному розмірі державні видатки потрачені на їх безглузду діяльність.
popkov
Дорогая Светлана. Спасибо громадное.
Возможно, я чуть-чуть провоцировал, но без особой надежды. Куда в большей мере мне хотелось понять, что произошло с профессиональным общением украинских лесоводов за годы независимости? Почему с ними уже не хочется “говорить и спорить”… доказывать и убеждать…
Мы наплодили “ученых”, которые не только не помнят названия своей диссертации, но и с трудом пишут… Расплачиваться за это приходится лесом… Причем платить будут и дети и внуки…
Под спичи “о прозрачности” у лесников забрали свободу самостоятельно публично высказываться даже на профессиональные темы. Если работаешь в СИСТЕМЕ, – будь добр “СИСТЕМНО мыслить” и согласовывать с руководством публичную активность. Иначе “….. с пляжа”… На этих принципах выросло поколение…
Люди с “Божьей искрой” тщательно прячут этот дар, так как его наличие может испортить отношения и загубить карьеру. Само руководство, слушает только своё руководство и около научных “популизаторов”, не напрягающих и
в целом “приятных во всех отношениях”… Остальные “по-барабану”. Любая критика или несогласие руководство только злит. К оппонентам чаще всего используется классический метод ЛДУЛА – игнорирование.
По сути, лесная команда укомплектована одними вратарями, которые мячи ловят только по команде главного тренера, а тот без согласования с владельцем клуба решений не принимает… Интересно какой будет счет?
В итоге мы имеем безыдейную и профессионально импотентную СИСТЕМУ с внешним ручным управлением. Её винтики “не спрашивают какой там редут, а идут куда ведут”.
Что касается провозглашенных направлений реформы – укрупнение, снижение налогового бремени, цифровизация, то пока для меня это лишь лозунги, причем весьма далекие от реформы. Никакого их серьезного обоснования я не видел: или его вообще нет или оно пока засекречено. Однако под одеялом делать реформы трудно: одеяло рано или поздно спадает… Все ждут этого момента в радостном ожидании пропуска в новую жизнь, но часто видят лишь голую задницу… Подождем когда реформаторы представят свои планы и аргументы собственнику и распорядителям украинских лесов… Потом поговорим.
Что касается Ваших аргументов, то они абсолютно правильные. В своё время, я много об этом говорил и писал. Гослесаагентство не ведет себя как орган центральной исполнительной власти и заботиться только о своих лесах и предприятиях, и то не обо всех одинаково. Для него традиционно корпоративные и ведомственные интересы значительно важнее государственных. Кстати наш “экономический доктор” своими высказываниями это подтверждает. Хотя, на мой взгляд, дендрологии в его идеях много больше, чем экономики.
Isachenko
Дорогий МЮ! Ваша пропозиція щось заперечити лісовому академіку з економічним ухилом п. Лицуру – це чистої води провокація. Про що взагалі можна говорити з, як Ви кажете, “економічним доктором”, якщо цей доктор, судячи з наведеного тексту, змішав у купу “податкове навантаження на галузь” і “рентну плату” і не бачить між ними ніякої різниці. Тут можна сказати одне: яке лісове господарство – такі і його головні аналітики.
У будь-якому разі, основна мета постанов уряду та обговорень в лісовому агентстві – збільшити дохілні частини бюджетів від залучення у виробничу діяльність лісового природного ресурсу і при цьому не дати загнутися дойним коровам – тобто лісгоспам.
Ось тут у мене питання до п. Лицура. А чому, власне, йдеться тільки про лісгоспи? Виробничу діяльність на державному лісовому ресурсі повним ходом ведуть й інші лісокористувачі – національні природні парки. Принаймні в Карпатському регіоні вони ведуть лісозаготівлю за обсягами мало не на рівні лісгоспів. проте система оподаткування їхньої виробничої діяльності зовсім інша – зрозуміло, у великий мінус для державного і місцевих бюджетів. Хто коли-небудь з видатних аналітиків і економістів ДАЛРУ і мінприроди аналізували, які доходи і збитки отримує держава від експлуатації лісів, що перебувають у статусі пзф і у користуванні нпп? А у користуванні лісгоспів так званої системи АПК?
Зараз мені сенсеї почнуть кричати, мовляв, ДАЛРУ не займається комунальними лісами АПК і державними лісами нацпарків. А чому не знаймається? Це ж все – один природний лісовий ресурс, залучений в промислову експлуатацію, але здебільшого нелегальну? Так легалізуйте – і отримаєте прибуток!
І агентство у нас, до речі, пан Лицур, називається лісових ресурсів. А міністерство – природних ресурсів, у тому числі лісових. Стягнення ренти за експлуатацію цього ресурсу, як і земельного податку, має бути для усіх лісокористувачів однаковим, якщо вони займаються лісозаготівлею, і коригуватися тільки бонітетом лісових земель, а не відомчою приналежністю користувача. Ось вам, панове, резерв для державної і місцевих скарбниць. Да, тіньова економіка постраждає. Але принаймні аналітика буде чесною, а засідання в ДАЛРУ – предметними.
Comments are closed.