04/08/2021
4Чи вирішить запровадження нових правил від НКЦПФР проблему невиконання контрактів?
Український ліс вже майже 30 років є мовчазним свідком незаконних дій і зловживань, що його оточують.
Здавалося би 2019 рік, з прийняттям Постанови Кабміну 1178, став переломним, і ринок необробленої деревини поступово почав виходити з тіні.
Цей пілот декларував продаж 25% щомісячних запланованих обсягів заготівлі необробленої деревини лотами, сформованими із деревини одного сортименту, в обсязі не менше ніж 150 куб. метрів або за стартовою ціною лота не менше ніж 200 тис. грн через аукціони системи Прозорро.Продажі.
З’явилася доступна і зрозуміла для всіх учасників процесу концепція переходу у прозору площину.
Більшість акредитованих на Прозорро.Продажі маркетплейсів активно підтримали ці ініціативи, розробили необхідне програмне забезпечення і створили зручні інтерфейси для своїх користувачів.
На сьогодні в системі 259 організаторів і понад 1370 активних учасників.
Ось переваги нинішньої системи:
- доступність і визнання;
- зрозуміла процедура реєстрації і участі;
- зручний пошук і відбір лотів за критеріями користувача;
- повна відкритість процесів: всі бачать все;
- можливість побудови стратегії участі у аукціоні;
- швидке підписання протоколів і договорів тощо.
Звичайно, при обсязі ринку деревини на Прозорро.Продажі у 2,6 млрд грн і великій кількості учасників існують проблеми, які неможливо вирішити прийняттям однієї постанови.
Одними із неврегульованих залишилися питання виконання своїх зобов’язань згідно договорів організаторами (лісовими господарствами) та покупцями сировини.
Адже укладання договорів відбувається поза системою і маркетплейси не мають впливу на цей процес, а тільки контролюють терміни публікації документів і завершення продажу.
Дуже часто причинами не отоварювання лісокористувачів виступають погодні умови, які унеможливлюють роботу техніки і людей.
Але, звичайно, є й інші:
- небажання лісгоспів працювати з “чужими” підприємствами чи підприємцями, тому що невідомо як складуться в подальшому відносини;
- мітинги, протести з боку місцевого населення, у зв’язку із вивозом деревини в інші райони чи області.
Також і переможці аукціонів не завжди виконують свої зобов’язання. Принаймні, виникали ситуації, коли купивши певну кількість деревини в декількох організаторів, лісокористувач отоварювався лише у того, де вартість деревини була меншою. Таким чином частково або повністю зривалися контракти з лісгоспами.
Ми, маркетплейс “ТАБ ЮА”, як і інші акредитовані учасники електронної торгової системи, за період пілотного проекту також стикалися і з небажанням учасників ринку прийняти зміни, і з нерозумінням ідеї, і з намаганням “домовитися злити” ставки і учасників. Але досвід і здорова конкуренція між нами долає ці перешкоди.
Чи розв’язують ці питання нові правила продажу деревини, які зараз намагається впровадити Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР)?
Ні, ліцензування бірж жодним чином не зачіпає дисципліну учасників ринку. Можливо депонування і справді могло б вирішити таку проблему?
Але мова йде про державні лісгоспи, які працюють у формі держпідприємств, і жодне держпідприємство не має права депонувати кошти в значному обсязі на тривалий період часу (а постачання деревини – це тривалий період часу). Бо потім матиме проблеми з правоохоронними органами.
Також юридично немає інструментів змусити ані лісгоспи, ані покупців депонувати кошти. Бо це відволікання оборотного капіталу, і ці питання регулюються господарським кодексом України.
Саме тому вже давно точаться дискусії на ринку щодо потреби законодавчого посилення відповідальності лісгоспів за виконання умов контракту – але це потребує внесення змін до законодавства.
І до речі, такий проект закону вже зареєстровано в рамках пропонованої раніше Міндовкілля реформи ринку продажу деревини.
Але просто штучне переведення всіх продажів на одну біржу цієї проблеми жодним чином не вирішить.І робить біржову торгівлю фактично фікцією!
Тому спроби перевести ринок на одного чи декількох гравців лише призведуть до зменшення конкуренції та спроб підкупу маркетплейсів.
Ситуація нагадує минулі часи, коли рішення приймалося під “потрібних” гравців, які намагалися контролювати стратегічні галузі економіки України.
Ми закликаємо Нацкомісію відмовитися від такої практики і зосередитися на розвитку ринку, а не концентруванні його під одного гравця.
Досягти успіху можемо тільки спільними зусиллями, працюючи за єдиними правилами, а не змінюючи їх під когось одного.Источник: https://biz.censor.net/m3280577
4 коментаря
popkov
Для repair les. Дорогой мой коллега, соглашаюсь с Вами практически всегда, но… Поймите правильно, меня и всех нас всю жизнь заставляли выбирать “меньшее из зол”. Хотелось бы хоть на закате, -для разнообразия, выбрать добро…
Соискателей должности Председателя на конкурсном собеседовали спрашивали о коррупциогенных нормах законодательства… ЮБ – вообще не понял вопроса, а Налькович ответил весьма укороченно… Коррупциогенных норм много, но основная из них – закрепленный законодательно конфликт интересов.
Ещё не зная, что такое коррупциогенность, я посвятил этому конфликту свой первый полноценный (40 минут ) доклад на коллегии в 1998. Казалось, что некоторые важные для отрасли люди меня поняли, но…
Потом за дело взялись “харьковские” и сделали конфликт интересов стержневой осью украинского лесного законодательства и хозяйственного механизма. Параллельно развратили и сделали продажными науку и образование, обозначив тем самым своё понимание “заботы о будущих поколениях”… Так и живем…, но слушать ересь и молчать иногда сил нет, так же как и поддерживать чьи-то абстрактные хотелки…
В 1918, Георгий (тогда Юрий) Высоцкий, выражая своё отношение к происходящему в Украине, написал своей дочери:
Где твердь? Где Правда? Где фантом?
Куда идти, к чему стремится?
Теряют люди веру в то,
Каких соблазнов сторонится.
Добро и зло слились в одно
Пространство мутного тумана
И всё окружное полно
Идей и злостного обмана.
Закрыты пропасти от глаз,
Опасна смелая отвага:
Не знаем мы, чего от нас
Ждет суть общественного блага.
Кто станет жизни впереди,
Кто будет родине спаситель,
А кто застрянет позади
И будет проклят, как губитель.
Чья вера истины полна,
Чья доблесть будет на вершине,
Когда туманная волна
Стечет по сумрачной долине..
Прошло 100 лет и сегодня я думаю, сколько же можно ждать, пока эта “туманная волна” куда-нибудь “стечёт”?
repair les
Всё познаётся в сравнении. Каким счастьем для многих кажуться голосовые торги, которые в прошлом.
Можно долго дискутировать, однако на голосовых торгах, не смотря на все “договорняки”, а возможно именно благодаря им, цены устанавливались действительно реально рыночные и всех устраивали.
Сегодня договорняки происходят после торгов. И если завышенную в три раза на торгах цену законно понизить нет возможности, всётаки официальная, её понижают разбавлением дорогого легального леса “леваком”, который значительно дешевле. А попробуйте “прикинте” обёмы этого “левака”. По отдельным сортиментам это до 50% от легального леса.
Все помнят, что “договорняки” на голосовых торгах происходили обычно в форме споров. А в споре , как извесно , рождается истина. Да и представители лесхозов, присутствующие на торгах, не глупые люди и продажу лесоматериалов по заниженой цене решительно присекали прямо в зале торгов.
Не скажу, что это было правильно, однако точно более понятно и цена после таких торгов была “рабочей”.
В сказаном контексте мне очень нравятся принципы торгов на Белоруской бирже ( единой в стране, с едиными правилами), с которыми учасников рынка ознакомили во Львове на форуме деревообработчиков.
Считаю особенно разумно, что 40% ресурса поставляется месным деревообработчикам по прямым договорам. Однако при желании переработчика экспортировать пиломатериалы, цена экспорта дороже, он пользуется услугами биржи.
popkov
Всё правильно, но закон Матусевича и Стратегия Минприроды не помогут. Нужно отказываться от гибридной модели управления лесами, а для этого нужна реформа, а не реорганизация.
Надоело об этом говорить.. Отдыхаю и не мешаю власти экспериментировать… Есть люди, которые в принципе не могут учиться на чужих ошибках, – им нужны свои собственные.
В рамках нынешней гибридной модели – правила торговли древесины пытаются создать уже 8 (восьмой) год… А воз и ныне там… но сильно обветшал… Между тем толпа ученых и чиновников празднует эффективную реформу, сводящуюся к изменению правил рубок в сезон тишины… Это для них равносильно победе при Аустерлице или, как минимум в битве на Курской дуге… Не буду портить им праздник…
repair les
ПРОЗОРО Продажи тоже создавал монополию и далеко не самую лучшую. Только в настоящее время проиграл в битве власть имущих. Да и ситуация с ежегодным разворовыванием на “Укрзалізниці” 8 млрд. грн. , благодаря тендерным процедурам , говорит не в пользу ПРОЗОРО.
Завтра ситуация вполне может изменится.
Только хорошо это для рынка или плохо давайте спросим у его учасников. Не у площадок и бирж, которые должны быть просто сервисными организациями, а у продавцов и покупателей.
Поговорите с работниками отделов реализации и главными инженерами лесхозов, пообщайтесь с реальными переработчиками и вы увидите с какой “теплотой” они говорят об 100% электронных торгах.
В этих условиях думаю законопроэкт Матусевича, если его доработать, мог бы стать решением проблемы. Ведь все понимают, что цена за 1 м3 лесоматериалов сосновых на уровне 5-8 тыс. грн. и лесоматериалов дубовых категории “В” по 40 тыс. грн. это дебилизм.
Но ведь это официальные результаты открытых электронных торгов, которые рынок реально загнали в тень.
Сегодня как переработчику, чтобы купить сырьё по реальной рыночной цене, так и лесхозу, чтобы обеспечить реализацию и свою жизнидеятельность, необходимо что-то “мутить”. Иначе останавливай предприятие. Не продуманные торги всех сделали потенциальными нарушителями.
Всем ясно, что ситуацию необходимо менять. Посмотрим, возможно нынешние правила наведут порядок. Хотя???
Comments are closed.