Згадаєш, як шумів Самарський ліс,
Як річка укривалася туманом,
Як журавлі кричали над лиманом,
Так, наче їх порозганяли з гнізд…
(Чегорка П.)
Останнім часом багато місцевих журналістів та громадських діячів звертають увагу на трагічну долю Самарського лісу – одного з небагатьох клаптиків дикого природного середовища у степовій частині України. Оригінальному складу флори і фауни Самарського лісу, його дивовижному ландшафту присвячувалися статті та наукові праці. Цікавість до цієї лісової перлини серед степу люди проявляли ще з часів Київських князів. Але на жаль, це в першу чергу була корислива зацікавленість лісом, як джерелом будівельного матеріалу – деревини, адже для цієї природньої зони такий вид будматеріалів – розкіш. Дмитро Яворницький, спираючись на джерела козацької доби та старовинні карти писав: «Самарські ліси — це головна заповідна діброва запорізьких низових козаків. Тяглися вони протягом 182 верст при 20 верстах найбільшої ширини й, по справедливості, вважалися «знатними», «несходимими» й «невиданими», своєрідними «муромськими нетрями». Цілком закономірно, що з деревини Самарського лісу будувалася фортеця Кодак (Дніпропетровськ), а також Січ, кожного разу, як змінювала своє розташування, обзаводилася необхідними будматеріалами саме у одному з «семи чудес природи України». З 30-х років минулого століття до винищення лісу долучилися ще й радянські військові – повітрянодесантна бригада і мотострілкова дивізія, що розташовані на його території.
Сучасний Самарський ліс
За п’ять століть людського «господарювання» ліс втратив дві треті частини від своєї площі. Здавалося б у 21 столітті, коли людство намагається зберегти ті крихти вцілілої природи, що ще лишилися в світі, ліс нарешті отримав шанс на порятунок… але ненажерливі можновладці знищують цю надію. Тобто безпідставним методами розширюють межі населених пунктів, лісові стежки перетворюють на вулиці, присвоюють їм назви і вперед – «розбирайте землю під житло, панове новосельці, прейскурант ви знаєте….»
Ось, власне ті самі колишні лісові стежки
Ось таким чином, не оголошений свого часу національним парком Самарський ліс, як домівка для тисяч різних видів рідкісних тварин і рослин поступово перетворюють у заповідну зону для місцевих товстосумів.
Готується чергова розбивка ділянок?
Роман Лубенський
20/03/2013
0
