16/07/2021
0В чому місія чигиринських лісівників.
Чигиринський держлісгосп Черкащини «народився» ще у 1958 році з Чигиринського степового лісгоспу першої категорії. Тоді лісівники освоювали землі, де колись починалось козацьке Дике Поле, аби захистити територію від піщаної навали. Бо рухомі піски від річки Тясмин наче у Сахарі наступали на поля, села. Тож за ці понад 60 років копіткої праці лісівників тут постала так звана Притясминська гряда – лісові насадження завширшки два-три кілометри і понад 45 кілометрів завдовжки – від Чигирина до самих Черкас.
Недаремно цю гряду називають «зеленим щитом». Втім і понад 60 років потому чигиринським лісівникам знову доводиться протистояти природним негараздам.
– Догляд за лісами потребує від нас дуже відповідальної роботи в умовах зміни клімату, підвищення температурного режиму, довготривалих посушливих періодів і відповідно пониження рівня ґрунтових вод, – розповідає директор ДП «Чигиринське лісове господарство» Роман Фендюр. – До того ж, переважаюча лісотвірна порода у нас – це сосна звичайна, яка, до того ж, найбільш уразлива до вогню і лісових пожеж.
Свого часу, у нашому краю мали будувати атомну станцію. Тоді змінювали русло річки Тясмин, відводили численні меліораційні канали, осушували болота і торф’яники. Я пригадую спогади ветеранів лісового господарства, які розповідали, що рівень залягання ґрунтових вод раніше був на глибині близько метра. Нині ж річки, канали, озера дуже зміліли. Відповідно, це негативно впливає і на стійкість лісових деревостанів.
Тому ми виконуємо наші завдання з лісовирощування, зважаючи на кліматичні зміни. Цієї весни відтворення лісів здійснили на загальній площі 185 га, з них створення лісових культур – 152 га, решта – відведено під природне поновлення. З метою підвищення стійкості лісових насаджень, останніми роками активно проводимо роботу в напрямку відходу від монокультур та збільшення асортименту порід. Для цьогорічної лісокультурної кампанії в лісових розсадниках виростили і посадили майже мільйон штук сіянців деревних та чагарникових порід, серед яких основні лісотвірні – це сосна звичайна, дуб звичайний та другорядні породи – дуб червоний, робінія звичайна, береза повисла, ясен звичайний, гледичія колюча, аморфа кущова. Нині вже висіяли у лісові розсадники на загальній площі 1 га лісове насіння 15-ти деревних і чагарникових порід.
Найважливіше у лісокультурній кампанії – вкластися у стислі терміни виконання робіт, адже від цього залежить приживлюваність культур, а відповідно і майбутнє наших лісів. Цьогоріч, як і минулі роки, при садінні використовували суперабсорбенти для кращої приживлюваності сіянців. Значну частину лісових культур створювали механізованим способом – за допомогою лісопосадкових машин. А це, у першу чергу, фінансова економія для підприємства, адже при садінні лісу задіяна менша кількість працівників, а ще, як показує практика, це і відмінна приживлюваність сіянців, які потім дають гарний приріст.
– Як чигиринські лісівники готові протистояти нищівним лісовим пожежам?
– Захист лісу від пожеж – одне з найголовніших наших завдань. Під час пожежонебезпечного періоду ми працюємо у посиленому режимі. Загалом, у лісгоспі функціонують чотири лісопожежні станції, в яких чергування здійснюють підготовлені фахівці-професіонали. Спостереження за лісами здійснюється за допомогою трьох камер відеонагляду, які дають змогу виявити загорання на початкових стадіях. У бойовій готовності вісім пожежних автомобілів – «ЗІЛ-131» та «ГАЗ-66», що мають високу прохідність. Є й три пожежні модулі на базі пікапа та «УАЗів», які першими виїжджають на виклики та задіяні під час гасіння невеликих пожеж чи загорань. Є три автоцистерни ємністю від п’яти до десяти кубів, що ми використовуємо для підвезення води.
Тогоріч у наших угіддях трапилось 44 випадки лісових пожеж на загальній площі 6,08 га. Середня площа пожежі – 0,14 га, що свідчить про оперативність виявлення, локалізації та ліквідації лісових пожеж. Цього року маємо 2 випадки лісових пожеж на площі 0,56 га. Основною причиною лісових пожеж залишається людський фактор – випалювання сухої рослинності, збирання грибів, неконтрольоване розведення багать. Головне – запобігти біді, аніж потім мати важкі наслідки. Тому ми здійснюємо комплекс профілактичних заходів – облаштовуємо мінералізовані смуги та доглядаємо за ними, виставляємо наочну агітацію та попереджувальні знаки, проводимо постійні рейди й інформаційно-роз`яснювальну роботу тощо. Крім того, нами створена мережа рекреаційних пунктів, яка щороку поповнюється новими об’єктами. Таким чином ми спонукаємо населення відпочивати у лісі у спеціально облаштованих місцях.
– Пане Романе, розкажіть, будь ласка, про участь чигиринців у ліквідації лісових пожеж на Житомирщині та Луганщині. Який досвід ви там отримали та впровадили у своїй повсякденній діяльності? І скільки зараз коштів виділяєте на пожежну безпеку?
– Минулого року працівники державної лісової охорони Чигиринського держлісгоспу допомагали гасити масштабні лісові пожежі і на Житомирщині, і на Луганщині. У тих поїздках отримали новий досвід гасіння саме великих лісових пожеж. Тож, як і щороку, робимо все можливе, щоб не допускати нічого подібного у наших лісових насадженнях. Торік на охорону лісів від пожеж витрачено 2072 тис. грн власних коштів підприємства; протягом першого кварталу цього року – 102 тис. грн.
– Чи тягне за собою глобальне потепління масове всихання дерев?
– На щастя, по наших угіддях масштабного всихання сосни не спостерігається. Але є інша біда. Насадження Притясминської гряди штучно створенi в надзвичайно бiдних, екстремальних для росту та розвитку сосни звичайної умовах. Хвоя природно-ослаблених дерев є високоякiсним кормом для хвоєгризучих шкідників, таких, як: сосновий шовкопряд, соснова совка, звичайний та рудий соснові пильщики та інші. Враховуючи це, важко прогнозованi спалахи розвитку цих небезпечних шкідників, починаючи з кiнця 80-х рокiв минулого століття, стали системними. Так, приміром, у 2020 році ми здійснили винищувальні заходи у вигляді наземного хімобробітку в осередках соснового шовкопряда на загальній площі майже 502 га. Для проведення такого виду робіт Чигиринський лісгосп має спеціальну установку – аерозольний генератор «ГАРД» – генератор аерозольний регульованої дисперсності, який розпилює робочу рідину на хвою, шкідник поїдає цю хвою і гине. Така установка, до речі, єдина серед держлісгоспів Черкащини. Додам, що хімічний обробіток лісів Чигиринського лісгоспу, до минулого року, здійснювали у 2012, 2013, 2014 роках. Тоді винищувальні заходи проводилися на площах понад 8 тисяч гектарів, і осередки поширення шкідників вдалося зупинити, як, до речі, і минулого року.
– Розкажіть, будь ласка, про підсумки роботи чигиринських лісівників за минулий та вже за цей рік.
– Торік держлісгосп спрацював прибутково і в цілому до бюджетів усіх рівнів було сплачено 30,5 мільйона грн податків, зборів та єдиного соціального внеску. За перший квартал 2021 року сплатили 9,6 мільйона грн податків та зборів. Загальна площа лісового фонду Чигиринського держлігсоспу – 29961 га. Лісистість становить 23%. До складу лісгоспу входять 7 структурних підрозділів: Матвіївське, Яничанське, Богданівське, Чигиринське, Трушівське, Чорнявське лісництва та лісопункт. Працюють на підприємстві 127 штатних працівників, які отримують гідну заробітну плату.
Кінцевим результатом роботи лісівників завжди була і залишається заготівля деревини. Але передує цьому великий комплекс заходів із вирощування сіянців, залісення всіх площ зрубів, доглядів за лісами, формування молодняків, поліпшення їх якісного складу, охорона від пожеж тощо. Все це щоденна праця нашого професійного колективу, яка вимагає фахових знань, досвіду, постійного вдосконалення та відповідальності.
Анатолій МЕЛЬНИК,
Газета “Природа і суспільство”
