14/07/2021
0Відбулося комітетське обговорення законодавчих ініціатив.
Низка проєктів законів з екологічної тематики містить корупціогенні чинники. Про це свідчать результати експертизи, яку провели Комітет з питань антикорупційної політики Верховної Ради України, Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) і профільні громадські організації.
Згадані чинники, у разі прийняття законопроєктів, здатні спричинити появу корупційних практик і системне вчинення корупційних злочинів. Аби не допустити такого розвитку подій, Комітети Верховної Ради України з питань антикорупційної політики і з питань екологічної політики та природокористування провели спільне засідання у режимі відеоконференції 17 травня.
«Ми маємо негативні висновки до багатьох системних законопроєктів, які розглядаються екологічним Комітетом. Ідеться про недоліки регуляторного характеру, які підлягають виправленню», – зауважила голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Радіна, відкриваючи засідання, на якому, серед інших, були розглянуті проєкти Законів № 3091(доопрацьованого) і № 4461.
«Відповідність антикорупційним вимогам є серед наших пріоритетів. Тому намагатимемося врахувати всі зауваження до першого читання законопроєктів або під час підготовки до розгляду їх у другому читанні», – зазначив голова Комітету з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко.
Проєкт Закону «Про державний екологічний контроль» № 3091(доопрацьований)
Як розповів співавтор цього документа народний депутат України Олександр Маріковський, законопроєкт передбачає ліквідацію Державної екологічної інспекції і створення принципово нового, позбавленого корупції органу, працівники якого призначатимуться за конкурсом, отримуватимуть високі заробітні плати.
Члени Комітету з питань антикорупційної політики висловили зауваження до проєкту Закону, нагадавши і про негативний висновок до нього з боку Національного агентства з питань запобігання корупції.
Зокрема йшлося про те, що, законопроєкт необґрунтовано встановлює і розширює дискреційні повноваження органу чи особи за відсутності визначення вичерпних випадків, підстав, форми, строків, порядку їх здійснення, контролю за їх здійсненням і відповідальності за можливі зловживання при цьому.
Так, наприклад, проєктом Закону передбачено можливість здійснення позапланових заходів державного екологічного контролю за потреби, у вихідні, неробочі, святкові дні та/або у нічний час.
Водночас проєкт Закону не деталізує, якими саме обставинами може бути обґрунтована потреба у проведенні таких заходів.
Використання правової конструкції оцінного характеру «за потреби» унеможливлює прийняття об’єктивних і неупереджених управлінських рішень та створює умови для корупційних зловживань.
Запропонований законопроєктом режим контролю передбачає участь понятих, але допускає відсутність при цьому керівника суб’єкта господарювання. Як наслідок, лісове, мисливське чи інше господарство не матиме належних гарантій захисту своїх прав і законних інтересів.
З іншого боку, як зауважила у своєму офіційному висновку Громадська рада при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України, вчинення такого контролю у вказаний час виключає супровід з боку уповноважених осіб суб’єкта господарювання та ефективність таких заходів.
Отже, прийняття проєкту Закону спричинить утворення органу виконавчої влади із необґрунтовано широкими дискреційними повноваженнями щодо здійснення контрольних заходів за відсутності регламентованих процедур.
Заступник Міністра довкілля Роман Шахматенко запевнив, що всі зауваження автори врахують на етапі підготовки проєкту до другого читання.
Народний депутат України Ярослав Юрчишин запропонував залучати членів антикорупційного комітету до створення системних законопроєктів. Учасники засідання підтримали його пропозицію сформувати робочу групу з удосконалення Законопроєкту № 3091 за участю представників обох комітетів, Міндовкілля, НАЗК і громадськості.
Проєкт Закону «Про території Смарагдової мережі» № 4461
«Законопроєкт № 4461 відповідає зобов’язанням України як сторони Бернської конвенції», – нагадала у своєму виступі співавтор цього документа, народний депутат України Юлія Овчинникова.
Представники ж Комітету з питань антикорупційної політики, погодившись із актуальністю законопроєкту, висловили власні зауваження до нього та нагадали про негативний висновок до цього документа з боку Національного агентства з питань запобігання корупції.
Зокрема йшлося про такі корупціогенні чинники законопроєкту, як:
• необґрунтоване встановлення положень відсильного характеру щодо врегулювання відносин у сферах з високим рівнем корупційних ризиків за допомогою нормативно-правових актів нижчого рівня;
• нечітка, з порушенням принципу юридичної визначеності, регламентація прав, обов’язків або відповідальності.
Проте, на думку Комітету з питань антикорупційної політики, корупційні ризики згаданого законопроєкту пов’язані з наявністю нечітких формулювань і оціночних виразів, відсутністю алгоритму дії для посадових осіб уповноваженого центрального органу, відсутністю визначення на рівні закону критеріїв негативного впливу, відсутністю переліку видів діяльності стосовно яких необхідно здійснювати оцінку впливу на території Смарагдової мережі і механізму відбору осіб, які здійснюють підготовку звіту з оцінки впливу на території мережі.
Було озвучено також і критичні зауваження до законопроєкту, які надала Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА).
За оцінками ЄБА, деякі положення проєкту Закону можуть бути неоднозначно трактовані та призвести до корупційних ризиків.
Зокрема брак чіткого переліку видів діяльності, щодо яких необхідно здійснювати оцінку впливу на території, може спричинити розбіжності у застосуванні норм проєкту Закону та корупційні наслідки, адже такі рішення на власний розсуд матимуть змогу приймати уповноважені органи влади.
Йшлося про те, що НАЗК у своєму висновку надало рекомендації авторам законопроєкту, серед яких:
• встановити критерії визначення ймовірності негативного впливу планованої діяльності на території Смарагдової мережі та критерії визначення відсутності негативного впливу планованої діяльності на території Смарагдової мережі;
• передбачити платність або безоплатність надання (прийняття) рішення про необхідність чи відсутність необхідності проведення оцінки впливу планованої діяльності на території Смарагдової мережі та надання висновку;
• унормувати на законодавчому рівні механізм вибору осіб, які здійснюватимуть підготовку звіту (розділу) з оцінки впливу на території Смарагдової мережі, встановлення з такими особами взаємовідносин та визначення плати за підготовку такого звіту;
• виключити положення проєкту Закону, яким передбачається, що перед підготовкою звіту з оцінки впливу на території Смарагдової мережі заявник може звернутися до уповноваженого центрального органу для отримання інформації щодо обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, яка підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на території Смарагдової мережі;
• чітко визначити обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, яка підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на території Смарагдової мережі;
• визначити підстави для встановлення відсутності негативного впливу планованої діяльності на сприятливий статус збереження типів природних оселищ і видів флори та фауни, а також виключний перелік інформації для прийняття рішення щодо впливу планованої діяльності на території Смарагдової мережі.
За словами Юлії Овчинникової, необхідні зміни, які враховують усі зауваження, планується внести до проєкту на етапі підготовки до другого читання.
Проте, як з’ясувалося, офіційного оприлюднення цього рішення на порталі Верховної Ради України не відбулося.
Тому, завершуючи дискусію, Анастасія Радіна зазначила, що позаяк члени Комітету з питань антикорупційної політики не мали можливості пересвідчитись у тому, що Комітет з питань екологічної політики та природокористування врахував усі зауваження та рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції, то приймати спільне рішення з цього питання передчасно.
Олександр КРИВЕНКО,
Газета “Природа і суспільство”
