ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО-ПОКИ ЩО З МІШКОМ ПРОБЛЕМ, ЗА ТЕ З ПАЦЬОРКАМИ НА ШИЇ (частина друга)

Автор статті висловлює свою вдячність читачам

за активний перегляд першої частини даної статті.

Читайте також:   Лісове господарство- поки що з мішком проблем, за те з пацьорками на шиї https://www.openforest.org.ua/171314/

 

            В попередній частині статті автор зупинився на проблемі реформування лісогосподарської галузі та системи ведення лісового господарства. До висвітлення питання по суті статті, автор просив би читачів звернути увагу на наступні фактори, які безпосередньо впливають на прийняття рішень по реформуванню.

            За своїми повсякденними турботами ми забуваємо про постійно зростаючу загрозу для життя людства по причині глобального потепління. Дехто з читачів скаже, що автор вчепився за дану тему, як реп’ях до кожуха. Але факти – вперта річ. В ЗМІ пройшла інформація, що в деяких країнах температура повітря на сонці в липні місяці 2021 року уже досягнула 70 градусів за Цельсієм. Прошу вдуматися, адже температура повітря +45* в більшості випадків може бути фатальною для людини.

Цими днями в Канаді в провінції Британська Колумбія, центральна частина якої знаходиться на 53 градусі північної широти, зафіксована температура           49,6 градуса, що викликало масштабні  лісові пожежі.

Центр України знаходиться орієнтовно на 48  градусі північної широти, що реально обумовлює 50 градусну жару в Україні в любий час.

 За інформацією Міністерства енергетики та захисту довкілля від 15.03.2020 року оприлюдненою в статті «Як змінюється клімат в Україні» швидкість підвищення температури повітря в Україні випереджає світові тенденції, внаслідок чого в Україні  ймовірне посилення посух, збільшення площ земель, схильних до опустелювання, проявів надзвичайних погодних катаклізмів, що ми уже відчуваємо. Починаючи із 1991 року кожне наступне десятиріччя було теплішим попереднього: 1991-2000-на 0,5*, 2001-2010 – на 1,2*, 2011-2019 – на 1,7*.

Якщо світове суспільство ставить питання про недопущення  збільшення температури в цілому на 1,5 градуса, то читачі самі можуть оцінити значимість фактору зростання  температури повітря в Україні. А якщо такими темпами як в Україні буде зростати температура в країнах, в яких сьогодні вона досягнула 70*. Пояснювати наслідки настання такої ситуації лячно. Не знаю як хто, але автор статті вважає ситуацію для кожного з нас надважливою незважаючи на фінансові можливості та положення в суспільстві кожного. Тут ще й необхідно відмітити, що ми так заохороняли природний комплекс, що скоро уже не буде що охороняти.

По цій причині ООН планує в лютому 2022 року заслухати звіт міжнародної комісії про причини глобального потепління  і його наслідки та прийняти конкретний план заходів по запобіганню його негативного впливу на життя на Землі, виконання якого буде обов’язковим для кожної країни світу.  

            Автор статті вважає за необхідне привернути увагу читачів ще до однієї ситуації з якою ми стикаємося щоденно, а саме до оцінки та динаміки параметрів нашого життя. Серед багатьох інших, спеціалісти виділяють два параметри:

• вартість життя,
• якість життя.

В сучасний період в світі поряд з іншими ці параметри  в значній мірі залежать від зміни кліматичних  умов та фінансового становища кожної держави. Об’єктивно складається так, що  в світі, в тому числі і в нашій країні, при погіршенні кліматичних умов буде зростати і  фактично зростає вартість життя без поліпшення його якості, що є очевидним. За останні 20 років вартість життя зросла майже в 4 рази без відповідного підвищення якості. І на превеликий жаль, ця тенденція буде зберігатись і навіть погіршуватися.

 Виконуючи міжнародні зобов’язання,  наша держава буде змушена виділяти значні кошти на заходи по запобіганню глобального потепління, в тому числі і на реформування лісогосподарської галузі та, підкреслюю, на ведення лісового господарства. Необхідно зазначити, що в Україні скорочується об’єм  викидів парникових газів, що можливо зменшить фінансове навантаження України по міжнародних зобов’язаннях. Так що при підготовці Програми (плану) реформування та його проведення на думку автора статті необхідно врахувати  наслідки глобального потепління та майбутні фінансові можливості держави.

А тепер перейдемо до суті статті.

Шановні читачі,  думки і висновки автора є його особистим баченням ситуації і нікому не нав’язуються.

На превеликий жаль, в даний час основою ведення лісового господарства в Україні стає будівництво рекреаційних місць з нужниками та туристичних стежок, за що виконавці навіть можуть отримати звання Заслуженого лісівника України. За наслідки цієї політики  ми ще колись будемо довго і гірко розраховуватись. А в даний час  поки що бачимо в лісовому господарстві «жириновство» в дії (відволікання уваги суспільства від фактичного стану справ в галузі. Назва терміну походить від прізвища Жириновський В.А., російського політика, в якого мама українка, а батько юрист).

Як не дивно, але в житті трудових колективів і в ЗМІ обговорюються тільки питання повсякденного життя лісового господарства – а хто стане  заступником Голови Держлісагенства або  начальником обласного управління, а хто що і де вкрав, коли і яку машину затримали, активно обговорюється недолуге законодавство та поточне фінансове становище підприємств. І за цими трьома соснами ми не бачимо лісу дійсно фундаментальних проблем, головною з яких є  проблема– а що ж буде з лісами та лісовим господарством в  найближчому майбутньому?

Одним із шляхів поліпшення стану справ в лісовому господарстві Держлісагенство, як державний орган, що відповідає за організацію ведення лісового господарства та стан лісів в Україні, бачить першочерговим завданням проведення реформування структури лісогосподарської галузі та системи ведення лісового господарства у всіх лісах, незалежно від відомчого підпорядкування..

І не зважаючи на те, що реформування в якісь мірі негативно вплине на життя окремих працівників, більшість спеціалістів лісового господарства підтримує проведення цього заходу.

Який же фактичний стан підготовки і проведення реформи з погляду працівників галузі?

Більшість працівників галузі вважає, що Держлісагенство  не оприлюднює повний проект реформи по причині того, що його ще немає і Держлісагенство поки що не бачить його в цілому, тому і не оприлюднює навіть тези реформування, а просто блефує.

Тобто, Держлісагенство вирушило в дорогу по реформуванню галузі і системи ведення лісового господарства, але ще не знає куди йти.

На думку автора статті, реформування  лісогосподарської галузі  та системи ведення лісового господарства  є надскладним багатовекторним завданням і воно не повинно бути надуманим в тишині кабінетів на Шота Руставелі, а вирішене  працею практиків і науковців, які  володіють дійсною ситуацією, а не дистрофічною інформацією на папері. Ми маємо конкретний приклад, як з мовчазної згоди, а може і за вказівкою, кабінетних чиновників лісгоспами під виглядом різних рубок на протязі багатьох років вирубувалась потрійна розрахункова лісосіка і до чого це в кінцевому результаті привело на даний час.

Іншими словами –  перед тим, як складати план реформування необхідно визначити обгрунтовані вихідні позиції та результати, яких потрібно досягнути при проведенні реформування, в т.ч. по кожному пункту. І враховуючи біду, яка насувається в зв’язку із зміною клімату, план реформування повинен був бути складений ще «вчора».

І дуже важливо, щоби при проведенні реформування  не виплеснути з купелі немовля разом з водою, або іншими словами щоб не вихолостити зміст і методику проведення реформи та  її не дискредитувати.

Першим скоропальним і непродуманим, але розтиражованим заходом, на думку автора статті є проведення організаційно-адміністративних змін в галузі       ( а по простому об’єднання лісгоспів та обласних управлінь лісового господарства).

За словами Голови Держлісагенства п. Болховця Ю.В. це перший крок в реформуванні. І виникає питання – а яка  ж користь від цього так званого кроку реформування та до чого це приведе? Ну виженемо ми на вулицю орієнтовно шість тисяч спеціалістів, які разом з їх членами сімей будуть проклинати і реформаторів, а за них і державу – і чого доб’ємося? Поламаємо наявну систему управління, якою вона не є, нібито  зекономимо близько 750 млн. грн., які розійдуться в новостворених лісгоспах невідомо куди, як вода крізь пальці, ускладнимо логістику і контроль за веденням лісового господарства і в кінцевому результаті не будемо мати ніякого ні економічного, ні морального ефекту. Автор статті розуміє, що таке реформування робиться під окремі особи і дасть можливість позбутися дійсних лісівників, які мають свої погляди на ведення лісового господарства, що не співпадають з поглядами керівництва. Напрошується висновок- кругом потрібні свої люди.

А можливо в цьому питанні необхідно піти по іншому шляху – провести відповідну роботу по підвищенню рентабельності діяльності підприємств і заробити додатково ці кошти та зберегти лісівничі кадри, які і так без реформування тануть з кожним днем? Потрібно ще й не забувати, що коней на переправі не міняють і при проведенні реформування потрібен буде кожний працівник. Такий шлях вигідний і для держави і для працівників лісгоспів. Чомусь є така впевненість, що кожний трудовий колектив лісгоспів підтримає таку пропозицію.

Автор статті на своєму кваліфікаційному рівні, як і інші шановні спеціалісти, також має своє бачення моделі реформування відповідно до сучасних як фінансових, так і природних викликів.

На його думку, реформування повинно проходити по 2 напрямках:

-реформування лісового господарства, як частини економічного комплексу держави ( економічний проект);

-реформування системи ведення лісового господарства ( технічний проект). 

Основою реформування на думку автора статті має бути ґрунтовний аналіз (моделювання) разом з кліматологами зміни кліматичних умов в Україні на найближчі 30-50 років та визначення часу, коли в Україні  розпочнеться повне всихання ялинових (Picea abies) і  соснових (Pinus silvestris)   лісів по причині підвищення температури повітря та пониження рівня грунтових вод до екстремального рівня. Це призведе до необхідності відтворення лісів на мільйонах гектарів з відповідними фінансовими наслідками.

Повне всихання в недалекому майбутньому  вказаних лісів при збереженні  наявних тенденцій глобального потепління це не гіпотеза, а аксіома.

На чому будується вказаний висновок.

Як відомо спеціалістам, оптимальною температурою для росту і розвитку деревних порід є  температура в межах  від +20 до +30 градусів. За вищих температур знижується інтенсивність фотосинтезу, прискорюється процес дихання (рослина задихається) та проходить коагуляція цитоплазми в рослинах. Рослина гине.

Температурним максимумом для кукурудзи і квасолі є +46 градусів, для льону + 39-40 градусів, для клена гостролистного – 36 градусів. Автор статті не знайшов науково обгрунтованих температурних максимумів для сосни та ялини, але наявний досвід роботи в лісовому господарстві дозволяє зробити певний висновок – при температурі повітря 28-32 градуси на протязі невеликого періоду сосна і ялина стають наскільки ослабленими, що заселяються вторинними шкідниками. Це обумовлює  масове всихання насаджень ялини, яке спостерігається в Карпатах. Подібна ситуація проявляється і на Поліссі, де спостерігається зміна водного режиму грунтів та всихання насаджень сосни.

Всім лісівникам відомий російський науковець Г.Ф. Морозов, в певній мірі основоположник сучасної науки про ліс. Ним складена шкала відношення деревних порід до тепла.

Вона виглядає наступним чином (починаючи з самих теплолюбивих):

Каштан їстивний,

Дуб,

Ясень,

Ільмові,

Сосна кримська,

Сосна австрійська,

Сосна звичайна,

Горобина,

Вільха,

Береза,

Ялиця,

Ялина,

Кедр,

Модрина.

Аналізуючи дану шкалу можна зробити висновок, що не все так погано в нашому домі. Значна частина деревних порід, які в даний час присутні в складі лісів України можуть зростати і при глобальному потеплінні – до них відносяться дуб, ясень, ільмові. В той же час напрошується висновок що в першу чергу від дії високих температур будуть всихати ялина, ялиця, береза, тобто найбільше в недалекому майбутньому постраждає передгірна частина Карпат і самі Карпати.

Необхідно відмітити що в передгірній частині Карпат на Буковині спостерігається всихання букових насаджень.

Виходячи з результатів аналізу цієї шкали  уже можна формувати орієнтовний породний склад лісів центральної, східної та південної частини України із наявних видів з використанням стійких до високих температур інтродуцентів.

Складніша ситуація з Карпатами і передгірною зоною. В передгірній зоні можливо прийдеться повернутися до інвазійних видів – дубів північного та червоного, що є найменш затратним заходом, але з відчутними позитивними фінансовими результатами.

Якими породами прийдеться відновлювати ліси в Карпатах повинні сказати науковці. З власного досвіду, автор статті може сказати, що перспективною породою для відновлення лісів в нижньому поясі Карпат може бути модрина європейська, яка створює високопродуктивні стійкі до високих температур цінні насадження.

Чи можна  відновлювати  гірські ліси  Карпат ялиною звичайною говорити не приходиться – це все рівно що підливати масло у вогонь при пожежі. Мабуть потрібно вивчити досвід вирощування лісів в гірських районах в країнах Центральної Америки. Але це тільки думка лісівника. Можливо керівники  галузі накажуть – і буде рости ялина в Карпатах як ні в чому не бувало.

Складна ситуація виникне і з відновленням лісів на Поліссі, яке прийдеться проводити шляхом впровадження інтродуцентів, тому що соснові ліси зберегти не вдасться.

От тут і виникає питання – а чи можна в цей час ліквідовувати лісгоспи і перетворювати лісівників в заробітчан, якщо в найближчий час буде необхідно виконувати значний об’єм робіт по рубках і відновленню лісів?

Автор статті розуміє, що над планом реформування уже працює певний колектив, який має певні напрацювання і які в найближчий час все таки будуть оприлюднені. У всякому випадку, так сказав Голова Держлісагенства. Першим важливим кроком у цьому питанні є видання Президентом України Указу про створення 1 млн. га лісів, які уже прийдеться створювати з врахуванням наслідків глобального потепління.

По цій причині автор статті вважає  за недоцільне висловлювати свої пропозиції по даному питанню і не хоче сунутися з своїм Статутом в чужий монастир, хоча певні напрацювання уже є. В разі необхідності вони будуть оприлюднені.

 З повагою до читачів

Михайло Іванович, інженер лісового господарства.