Під маркою «Ярмліс»

Підприємство на засадах державного і приватного партнерства створюється на базі Ярмолинецького лісгоспу.

Відкриваються нові можливості, перспективи для збільшення заготівлі недеревної лісової продукції, розвитку побічного користування.

Восени минулого року в рамках ХІХ Міжнародної виставки машин та обладнання для лісового господарства, деревообробної та меблевої промисловості відбувся перший Всеукраїнський лісопромисловий форум LISDEREVMASH-2020. Питання, які обговорювали на ньому, – сучасний стан та подальший розвиток лісової галузі в Україні, вдосконалення нормативно-правової бази щодо лісів, впорядкування ринку деревини. Лісівники Хмельниччини, взявши активну участь у роботі форуму, ще й презентували гостям і численним відвідувачам власну лісову продукцію: їхня експозиція вражала вишуканим оформленням, широким асортиментом. Усім охочим можна було придбати на місці або ж замовити через інтернет-магазин облуправління, представлений на окремому стенді, будь-який товар.

Дари лісів подільського краю демонстрували всі підприємства ОУЛМГ. Та чи не найбільшу увагу привернула продукція з логотипом «Ярмліс», тобто Ярмолинецького лісового господарства. Особливим попитом користувалися меди в оригінальних липових діжечках, подарункові набори цілющих чаїв, сушені білі гриби, опеньки та ягоди, розфасовані в спеціальні паперові пакети, а також свіжі яблука і саджанці плодових кущів, декоративних дерев – як місцевих, так і екзотичних порід.

Директор Ярмолинецького лісгоспу Іван Кирилюк: «Колектив працює над питанням більш раціонального використання різних лісових ресурсів, примноження екологічного потенціалу й соціальної ролі лісу»

Разом з працівниками лісгоспу презентував недеревну продукцію директор Іван Кирилюк. Невдовзі виповниться 10 років, як він біля керма підприємства, яке, зазначимо, не має такої потужної сировинної бази, як, скажімо, у північних (поліських) районах області. Хоч простягаються володіння від Вінниччини до Тернопілля, від крайньої східної точки до західної – 180 км. В користуванні мають 19,2 тис. га, розкиданих на території, що її донедавна, до об’єднання, займали п’ять адміністративних районів. Половина лісів – природоохоронного, наукового, історико-культурного значення та захисні. До того ж два лісництва, Сатанівське і Вишнівчицьке, увійшли (без вилучення) до Національного природного парку «Подільські Товтри». А в таких лісах, відповідно до законодавства, заборонено проводити лісогосподарські заходи, лісовідновні рубки. Акцент роблять на підвищення ефективності виробництва, жорстку економію, пошук резервів. Не випадково за економічної скрути пріоритетом діяльності стало побічне користування – на тверде переконання керівника підприємства і колективу, навіть найменший клаптик землі повинен відчувати руку господаря, давати фінансовий ефект.

– Такі презентації, як на минулорічній виставці в столиці, ми робитимемо з дотриманням усіх санітарних вимог, пов’язаних із коронавірусом, і надалі – не лише в Києві, а й у містах нашої, сусідніх областей, – сказав під час зустрічі Іван Кирилюк. – Продовжуватимемо розвивати побічне користування не лише тому, що воно забезпечує непогані прибутки, а й тому, що місцеве населення має роботу та добрі заробітки, що про нашу органічну натуральну продукцію вже знають у багатьох куточках країни, її охоче купляють і популяризують відпочиваючі на широко відомому сатанівському бальнеологічному курорті «Товтри», мінеральна вода якого нічим не поступається славнозвісній трускавецькій. Працюємо над питанням більш раціонального використання різних лісових ресурсів, примноження екологічного потенціалу й соціальної ролі лісу.

От про це і поведемо мову з директором далі.

Збір врожаю на плантації смородини чорної у Віньковецькому лісництві

Амбітні плани

– За дорученням Голови Державного агентства лісових ресурсів України Юрія Болоховця та сприяння начальника облуправління лісового та мисливського господарства Петра Пешка на базі ДП «Ярмолинецьке лісове господарство» створюється підприємство, в якому об’єднаються державна і приватна власність, – розповів Іван Іванович. – Ставиться за мету отримати новий позитивний результат щодо виробництва, реалізації недеревної продукції. Держава буде представлена в особі лісгоспів Хмельниччини плюс залучено приватний капітал. У підсумку повинні напрацювати різні види діяльності лісових господарств у сфері побічного користування, розширення його асортименту, надання послуг тощо. На базі діючих у лісгоспі потужностей та набутого досвіду вже розроблено певні плани.

– Що мається на увазі?

– Це облаштування цехів переробки деревини з пилорамами та сушками для виготовлення пилопродукції, яка користується попитом у споживачів; розширення виробництва тріски паливної; облаштування цеху сувенірної продукції з дерева (діжки для меду, скриньки, таблички, садові меблі тощо). Маємо запровадити європейський підхід до роботи в розсадниках із використанням біологічних препаратів та прогресивних методів догляду за плодовими садами, ягідниками, декоративним садивним матеріалом. На часі також залучення фахівців для розробки більш широкої рецептури чаїв із місцевої сировини, нарощування випуску сушених ягід, плодів і грибів у власних цехах із виходом на зовнішній ринок. Розмірковуємо над питанням нарощування потужності відгодівельного комплексу та переробки м’ясної продукції, зокрема, налагодження випуску відомої за межами Поділ­ля марки ковбаси – зіньківської. У планах – і відкриття пекарень домашнього хліба за давніми рецептами.

– Знаю, що й бджоли у вас у пошані, і мед цінується…

– Окрім виробництва екологічно чистого меду та різної бджолопродукції (пилок, перга, маточне молочко), хочемо облаштувати на власних пасіках будиночки, в яких можна буде отримати сеанс апітерапії. Це унікальний засіб, який допомагає розв’язати багато проблем із хворобами.

– А як з реалізацією побічної продукції?

– Один із шляхів – через фірмові магазини «Лісовичок» та плюс співпраця з мережею супермаркетів «Епіцентр». У перспективі бачимо реалізацію всіх видів недеревних продуктів через всесвітню мережу інтернет-магазинів та вихід на експорт. Наголошу ще й на такому важливому аспекті нашої спільної діяльності з приватним бізнесом, а також місцевими громадами як рекреаційний. Це створення зон відпочинку на території ОТГ області та санаторно-оздоровчого комплексу «Сатанівська дача» на ділянках регульованої рекреації, які входять до НПП «Подільські Товтри». Плюс розвиток зеленого туризму, розроблення еколого-історичних стежок та екскурсійних турів для ознайомлення з флорою та фауною заповідних куточків краю. Планів, як бачите, багато…

– Побажаємо, Іване Івановичу, лісівникам та підприємцям успішного виконання їх.

За плечима – чималий досвід

Саме так. За ініціативи директора Івана Кирилюка лісгосп став одним із перших лісових господарств області, який серйозно почав займатися побічним користуванням, освоювати багатющий потенціал недеревної лісової продукції. Оскільки вітчизняний споживач навчився цінувати екологічно чисті продукти, а на ринках зріс попит на природні дари з боку населення та переробних підприємств, це спонукало звернути більшу увагу не тільки на базові, а й тимчасові розсадники – з тим, аби певні ділянки відвести під ягідні плантації, розширити площі під садами. Отож останніми роками щоосені гупають яблука в груди лісів, які підступають до «дитячих ясел» – у них лісівники плекають сіянці й саджанці основних лісотвірних, декоративних порід і водночас паралельно займаються вирощуванням плодових, ягідних культур. Так, у Зіньківському лісництві, де лісничим Микола Магаляс, заклали молодий яблуневий сад на 4 га. В ягіднику доглядають смородину, малину, ожину, майже 1,5 га займає плантація полуниці. У Вишнівчицькому лісництві (лісничий Павло Кучер) полуниця родить на 2 га, на трохи більшій площі радує врожаями плодовий сад. У сезон «тихого полювання» працівники усіх 7-ми лісництв збирають у навколишніх лісах гриби, суниці, лікарські трави.

Лісничий Зіньківського лісництва Микола Магаляс: «Пропонуємо населенню широкий вибір саджанців декоративних порід, вирощених у горщиках у власному розсаднику»

На основі сировини виготовляють подарункові набори «Цілющі чаї Ярмолинеччини» з чотирьох видів: «Малина-шипшина», «Лісові ягоди», «Подільський сад», «Медовий нектар». Рецептуру на замовлення розробляли фахівці, а випускає житомирське ТОВ «Фіто Україна». Деякі види ягід, як і лікарських трав, а також білі гриби, опеньки пропускають через електросушильну шафу, відтак фасують у паперові пакети з логотипом господарства і пропонують закладам торгівлі та громадського харчування, продають у райцентрі у власному магазині. Не залежуються на прилавках і яблука, неабияким попитом користуються меди.

Процес сортування білих грибів

Бджільництво – особливий напрям побічного користування. Тут не просто качають мед і розливають у скляні банки, а виготовляють для нього спеціальну дерев’яну тару з ручкою – липові діжечки різної місткості, на які наклеюють логотип Торгової марки «Ярмліс», зареєстрованої, до речі, відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг». Мають дві пасіки на 55 бджолосімей. У Зіньківському лісництві опікується крилатим плем’ям лісоруб 6-го розряду Сергій Лопатюк, у Сатанівському – майстер лісу Павло Ковальський. Збирають нектар бджілки з акації, липи, лісового різнотрав’я, квітучих яблунь і ягідників, а ще – з фацелії. Зізнаюся: був неабияк вражений, побачивши цю надзвичайно цікаву трав’янисту рослину, яку порівняно недавно майже повсюдно культивували в Україні. Тепер, схоже, забули. Але не в Ярмолинцях, де повернули фацелію до медового конвеєра.

Пасічник Зіньківського лісництва Сергій Лопатюк щойно зняв з дерева рій, який вилетів з вулика

Славиться лісгосп і декоративним садивним матеріалом, який вирощують у касетах, горщиках. У кожному лісництві облаштували теплиці з системою поливу, піднавіси. Асортимент екзотів, як кажуть, на будь-який смак. Традиційно галузь задовольняє потреби населення в головному атрибуті Новорічного свята – живих зелених красунях. Найбільшу площу базового розсадника відвели під ялини, сосни у Зіньківському лісництві. Торік, загалом, продали понад 7 тисяч штук.

Не можна обійти мовчанкою ще один важливий вид діяльності лісгоспу з побічного користування – в Ярмолинцях чи не першими серед підприємств облуправління зайнялися переробкою низькосортної малоліквідної деревини та порубкових решток на тріску паливну. В кожному підрозділі працюють деревоподрібнювальні машини ДР-660Т (а це 7 одиниць), а також дві потужні стаціонарні деревоподрібнювальні машини РМ-61.2.0.

Виробництво тріски паливної в лісгоспі

Заготовлену продукцію реалізують на комунальні котельні Хмельниччини та сусідньої Він­ниччини, котрі з метою економії перейшли на використання котлів із автоматичною подачею тріски. Якщо в 2020 р. продали її на суму 5,5 млн грн, то вже за І квартал 2021 року тріски паливної реалізували на суму 2,3 млн грн. В 2021 році заплановано реалізувати тріски паливної на суму понад 8 млн грн. Зібрали близько 1 т грибів, 10 т яблук, 9,5 т полуниць, більш як по пів тонни смородини, ожини, малини, суниці. Від реалізації лише ягідно-плодової продукції дохід становить близько 1 млн грн.

Продукція під маркою «Ярмліс»

Нові перспективи для збільшення заготівлі недеревних лісових ресурсів, розвитку побічного (і аж ніяк не другорядного) користування відкриються, на переконання ярмолинецьких лісівників, зі створенням нового підприємства на засадах державного і приватного партнерства. Про перші уроки його, напрацювання, здобутки наші лісові видання розповідатимуть на своїх шпальтах.