Ліси, як дзеркало зрілості суспільства

Інтерв’ю з начальником Дніпропетровського ОУЛМГ Олександром Кравченком.

– Для українців ліс завжди мав сакральне значення. Є кілька легенд про козаків, які жили на території Наддніпрянського лісу, про сакральні портали, через які вони могли переходити в інші реальності. У тих лісах росли дуби віком понад 500 років. Існував дуб навіть із трьома стовбурами, близько 9 метрів окружністю.

Однак, нині Дніпропетровщина не може похизуватися такими лісами. Область розташована в посушливих умовах, у зоні ризикового землекористування, складних екологічних обставинах. Лісистість Дніпропетровщини становить лише 5,6 відсотка, тоді як за розрахунками вчених оптимальна лісистість у степових умовах повинна становити не менше 10 відсотків.

– З огляду на це кожний лісовий масив, кожне дерево подвійно цінне. Тим більш, що левова частка лісових насаджень у нашому регіоні рукотворні. Вони, я б сказав, зберігають тепло і ласку рук наших лісівників. Позаяк абсолютна більшість наших працівників служить ідеї лісу, є висококваліфікованими людьми, спеціалістами високого класу, відмінними знавцями лісу й природи, відданими своїй справі. Честь, гідність і людська порядність для багатьох із них є священним поняттям. А наші лісничі є організаторами і виконавцями комплексу лісогосподарських робіт, не рідко провадять різні досліди, ведуть спостереження, аналізують і узагальнюють досвід лісової справи, вивчають досягнення науки.

– Справді, ваших колег можна назвати подвижниками лісової галузі. Адже на відміну від так званих ресурсних областей, дніпропетровські лісівники мають вкрай обмежені можливості для самофінансування. Якщо взяти до уваги, що останні роки бюджетні надходження в управління Сходу та Півдня були відсутні, то подиву гідна ваша щоденна робота. Фактично навіть те, що вдалося зберегти практично без втрат колектив. І одночасно чимало управлінь лісового та мисливського господарства з подібними проблемами вимушені були піти на скорочення кадрів.

– Площа державного лісового фонду, що у підпорядкуванні Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства, становить 115 тис. га. Вкриті лісовою рослинністю землі становлять 77 тис. га, зокрема, хвойних порід 233 тис. га, дубових насаджень 25 тис. га. Загальний запас деревостанів на підприємствах управління становить 12 млн куб. м. Управлінню підпорядковані 10 підприємств: 9 лісгоспів, 1 державний заповідник, 37 лісництв, 200 лісових обходів. Середня площа лісового обходу становить близько 1000 га. На підприємствах управління працює 600 осіб. З них 119 мають вищу освіту, а 188 – неповну та базову вищу освіту. Чисельність державної лісової охорони – 220 осіб.

На території державного лісового фонду, який підпорядкований управлінню, створено 61 заповідний об’єкт загальною площею 18 тис. га, що становить 17% загальної площі земель лісового фонду. На заповідних територіях під охороною перебуває 11 видів рослин, що внесені до Червоної книги України, близько 170 видів птахів, з яких більше 50 – рідкісні для Європи види. Склад місцевої фауни поповнився новими акліматизованими видами: ондатра, єнотоподібний собака, плямистий олень.

– Степове Придніпров’я – край неповторний своєю природною красою, щедрістю землі та багатством надр. Як і більшість територій нашої планети, він потерпає сьогодні від екологічних негараздів. У розвинених країна світу ліс все більше і більше розглядається як засіб пом’якшення негативних наслідків від зміни клімату, а його суто експлуатаційна роль давно відійшла на другий план і розглядається лише через призму ощадливого (сталого) лісокористування і тільки окремих лісових територій.

Також хотів би наголосити, що ліс у свідомості українців завжди відігравав більш екологічне значення, ніж експлуатаційне у зв’язку із густою населеністю. Таке сприйняття відображено у Лісовому Кодексі та інших законодавчих актах.

– У лісах Дніпропетровщини проводяться рубки догляду за лісом та санітарні рубки. Деревина, яка отримується від вищезазначених видів рубок, низької якості і в основному вона іде на опалення населенню. Рубки головного користування в Дніпропетровській області заборонені. Ліси нашого регіону за своїм призначенням і розташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші функції і забезпечують потреби суспільства в лісових ресурсах.

Тому, мене і всіх моїх колег вкрай турбують чутки що час від часу виникають серед лісівників. А саме, про передачу зелених насаджень у приватні руки. Ми переконані, що це призведе до посилення сировинної ролі лісу, натомість нівелюючи його екологічне значення. Такі дії є неприпустимими у часи зміни клімату та високого рівня незаконних та сумнівно законних санітарних рубок в українських лісах.

В останні десятиліття значно зросла роль лісу як ресурсу сфери відпочинку, а його благотворний вплив на організм людини відомий вже давно, тобто люди все частіше прагнуть проводити більше свого відпочинку на природі. Однак, у результаті людської діяльності, ліси втрачають свої цінні властивості, тому їх збереження є одним із найважливіших завдань. Рекреаційна оцінка лісів допомагає нам визначити придатність лісів для відпочинку населення. Я глибоко переконаний, що повинен здійснюватися комплекс заходів, завдяки яким ліси, що стали місцями відпочинку, в тому числі й масового, можуть бути збережені, потреби людини у відпочинку на природі задоволені, а саме рекреаційне лісокористування стане економічно вигідним. Вирішення цієї проблеми має одночасно йти двома шляхами: оптимізованої системної організації рекреаційного лісокористування та екологічного виховання населення.

– Я не можу не запитати Вас щодо долі лісосмуг. Нині, коли в Україні та на Дніпропетровщині триває створення ОТГ, нарешті можна було б вирішити їх долю в належний спосіб, – передати в розпорядження лісівників або на підставі договорів про співпрацю фахівці здійснювали б за ними відповідний догляд.

– Ми вивчали це питання. Майже сто відсотків ОТГ у нашому регіоні мають на своїй території лісосмуги. Але лише 14% громад знають, скільки таких лісосмуг та яку площу вони займають. І близько 90% ОТГ взагалі не мають технічної документації на ці земельні ділянки.

А це серйозна проблема, адже, маючи в розпорядженні технічну документацію, можна було б отримати лісосмуги у власність і мати прибуток. Однак, це неможливо, бо виготовлення технічної документації потребує великих ресурсів. І вже потім вирішувати кому на баланс передавати ці зелені насадження. А так проблема залишається не розв’язаною.

– В усьому світі охороною лісових насаджень займаються не лише фахівці. Велику роль відіграє громадськість, волонтери. Ви задоволені співпрацею з нашими небайдужими громадянами, тими, хто допомагає лісівникам зберігати та примножувати ліс? Адже у нас так само є такі люди.

– Ми покладаємо на співпрацю з громадськістю великі надії. Я сказав би навіть так: належне ставлення до лісу є дзеркалом зрілості громадянського суспільства. Адже ліс є особливим природним об’єктом, а також становить частину єдиної природної системи. Важлива особливість лісів полягає в тому, що вони є відтворюваним природним ресурсом, процес відтворення якого пов’язаний зі значним терміном вирощування, тривалістю у декілька десятиліть.

Тому ми не припиняємо традиційну співпрацю з громадськістю. А це, найперше, акції з посадки дерев і створення нових лісів за широкої участі шкільної та студентської молоді, представників органів влади та ЗМІ. Крім того, під час проведення акції спеціалісти лісогосподарських підприємств організовують зустрічі з молоддю, лекції, демонстрації кінофільмів, тематичні вечори на тему лісів.

Основним профорієнтаційним засобом для залучення у лісове господарство шкільної молоді залишаються шкільні лісництва. На даний час в області налічується 11 учнівських лісництв, у яких навчається 217 дітей.