Лісова діджиталізація

Цифровий розвиток лісової галузі: виклики, завдання та перспективи.

Суттєві кроки щодо застосування інноваційних підходів у лісогосподарському виробництві зроблені у 2020-му році», – наголосив у своєму публічному Звіті Голова Державного агентства лісових ресурсів Юрій Болоховець. Якими саме є виклики, здобутки та перспективи відомства у цій царині в інтерв’ю із заступником Голови Держлісагентства з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктором Смальом.

– Пане Вікторе, розкажіть, будь ласка, про себе, з яким досвідом роботи у цьому напрямку Ви прийшли до Держліс­агентства для розвитку цифрової трансформації і цифровізації лісової галузі?

– Я народився в Києві, а вищу освіту отримав у Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Із 2013 року почав роботу у IT-сфері та Інтернет-бізнесі. Першим кроком стало відкриття інтернет-магазину з продажу спортивних тренажерів. У 2015 році вже діяла мережа з чотирьох інтернет-магазинів: окрім спортивного обладнання, продавалися велосипеди, човни та дитячі товари. На певному етапі прийшло розуміння, що у нас сформувалася потужна IT-команда. Спочатку вона працювала над обслуговуванням власних бізнес-потреб, але з часом до нас усе частіше почали звертатися представники інших компаній і організацій. Нас рекомендували як розробника, який може виконувати комплексні IT-проєкти високої складності.

У 2015 році було засновано повноцінне IT-агентство, в якому працювало 17 співробітників у Миколаївському та Київському офісах. За час роботи були розроблені різноманітні IT-проєкти: онлайн-аукціон деревини, B2B та B2C платформи для корпоративних клієнтів із локалізацією у Великій Британії, Туреччині, Південно-Африканській Республіці, Польщі, Казахстані.

У 2018 році народилась ідея створення першого у світі мессенджера, який дасть змогу спілкуватись із незнайомими людьми довкола нас, наприклад, у кафе чи в парку, не маючи контактних даних цих людей.

Прийшло усвідомлення того, що кожного дня нас оточує велика кількість людей з мобільними телефонами, а кожна людина є носієм унікальних знань або досвіду. Проте ми не маємо контактів людей навколо нас. Якби у нас був інструмент зв’язку з цими людьми, то ми б отримали доступ до безмежного живого колективного розуму, живої бази знань цілої планети. Так було створено унікальний мессенджер GLOICE, аналогів якому у світі не існує.

– Який портфель ініціатив Ви пропонуєте реалізувати в Держлісагентстві?

– Нашою кінцевою метою є створення прозорого, комфортного цифрового середовища, яке зробить лісову галузь потужною та процвітаючою. Як заступник Голови Держлісагентства із питань цифрового розвитку, я бачу найбільші виклики сьогодення і усвідомлюючи проблематику, вже розпочав активну роботу над удосконаленням внутрішніх процесів, систем та інструментів.

– Якими є складові згаданої Вами проблематики?

– По-перше, інвентаризація лісів проводиться застарілими методами без використання сучасних світових практик. Як результат – відсутність точних даних за площею та кількістю насаджень.

Лісовпорядкування та відведення ділянок часто проводяться без новітніх вимірювальних пристроїв, а дані зберігаються не в електронному форматі, а на папері. Проходять місяці, перш ніж ця інформація потрапляє до центрального апарату Держліс­агентства.

По-друге, протипожежні системи у наших лісах перебувають на ранньому етапі становлення. На великій території України головним робочим інструментом виявлення пожеж є спостереження працівниками лісгоспів із оглядових веж. Дані не збираються централізовано. Немає єдиної цифрової протипожежної мережі нагляду за лісами. Відсутні централізовані пульти спостереження за великими територіями. Можливості даних із супутників майже не використовуються.

По-третє, відсутнє єдине інформаційне поле лісової галузі. На сьогодні існує велика кількість розрізнених онлайн-ресурсів, які частково вирішують ті чи інші завдання. Адміністративні послуги у лісовій галузі у своїй переважній більшості отримуються з використанням фізичних бланків і необхідністю бути присутнім у відповідних установах.

По-четверте, Електронний Облік Деревини (ЕОД) є технічно застарілим. Окрім того, ЕОД у нинішньому варіанті не дає можливості для того, щоби прослідковувати рух сировини по ринку, особливо коли партії розділяються на частини та змінюють власників та/або свій фізичний стан.

По-п’яте, відсутній єдиний картографічний модуль по лісах. Не існує універсальної карти, де би різними шарами відображався актуальний стан лісових насаджень України.

По-шосте, відсутній сучасний торгівельний модуль, який мав би змогу витримати навантаження користувачів під час популярних торгів.

– До здобутків 2020 року із застосування інноваційних підходів, про які йдеться у публічному Звіті Голови Держлісагентства, віднесені: впровадження передових методів лісокультурного виробництва та передових технологій; оцінка ресурсного потенціалу лісів; функціонування єдиної автоматизованої системи обліку заготовленої деревини; наукові інноваційні здобутки; просвітницька робота та Єдиний лісовий портал. У чому суть цих досягнень?

– У 2020 році була продовжена робота над системою електронного обліку деревини. Загалом, до неї підключено 553 постійних лісокористувачі, в тому числі: 352 державних підприємств, організацій і установ; 150 комунальних підприємств і установ, а так само 51 лісокористувач, що належить до інших організаційно-правових форм господарювання. Доступ до єдиної державної системи електронного обліку деревини надано Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції України, Державній фіскальній службі України, Службі безпеки України й іншим державним органам.

За підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організація ООН (ФАО) створено автоматизовану систему «Сертифікат походження лісоматеріалів», завдяки якій значно підвищено контроль за видачею Сертифікатів, унеможливлено повторне використання документів і використання фіктивних товарно-транспортних накладних (ТТН).

Держлісагентство забезпечує доступ громадськості до інформації щодо використання лісових ресурсів. На офіційному сайті адміністратора єдиної державної системи електронного обліку деревини Державного підприємства «Лісогосподарський інноваційно-аналітичний центр» (https://www. ukrforest.com) реалізовано можливість перевірки законності заготівлі деревини через систему «Ліс у смартфоні» (https://lk.ukrforest.com) і здійснення онлайн перевірки лісоматеріалів (https://open.ukrforest.com) за номером бирки, номером ТТН та номером транспортного засобу. Триває розробка програмного продукту з виписки лісорубних квитків.

– На вирішення яких основних проблем будуть спрямовані Ваші зусилля у поточному році?

– Ми розпочали одночасну роботу за кількома стратегічними напрямками.

Перший напрямок – цифровізація процесів отримання адміністративних послуг у лісовій галузі. Почали з отримання лісорубних квитків і сертифікатів про походження лісоматеріалів.

Працюємо над повною цифровою трансформацією цих процесів і їх інтеграцією до функціонального модуля «е-Ліс». Він стане частиною єдиної загальнодержавної екологічної платформи «Еко.Дія», яку створює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

На черзі – лісовий квиток і цілий пакет документів для мисливської діяльності.

Другий – Електронний Облік Деревини 2.0. Ми працюємо над створенням наступної генерації електронного обліку деревини, який дозволить не тільки прослідковувати переміщення сировини по внутрішньому ринку незалежно від кількості розщеплень партій і змін власників, але і контро­лювати зміну станів деревини та її переходів із необробленого вигляду у оброблений. Нова система обліку деревини буде здатна у будь-який момент часу дати відповідь на питання про кількість сировини на ринку, її походження, історію, пересування, власників і поточний правовий статус.

Третій – вже розпочато розробку офіційного Телеграм-бота Державного агентства лісових ресурсів. Його основне завдання – швидкий збір інформації від громади та оперативне реагування на форс-мажорні обставини.

За допомогою Телеграм-бота ДАЛРУ будь-хто матиме змогу миттєво повідомити про: незаконну рубку; незаконне полювання та пожежу. Можна буде створити та надіслати інформаційний запит і отримати відповідь щодо діяльності обласних управлінь або центрального апарату Державного агентства лісових ресурсів. Отримані дані автоматично відправлятимуться до відповідних регіональних представництв Держлісагентства.

Четвертий – розгортання сучасних мереж протипожежного спостереження. Вони будуть базуватися на використанні IP-камер із високою роздільною здатністю. Завдяки цьому передбачається покриття всієї території лісгоспів локальними мережами, що будуть об’єднані у єдину загальнодержавну мережу. Нині проводимо аудит існуючої інфраструктури веж, матеріально-технічного забезпечення, формуємо перелік вимог і технологічних рішень для цих завдань.

П’ятий – модернізація процесів у лісовому господарстві, зокрема, відведення насаджень у рубки. Зараз проводимо інтеграцію одного з інструментів, який розробив Український ордена «Знак пошани» науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації імені Г.М. Висоцького. Це дозволить створити «живу» карту України з актуальними відведеними ділянками з контурами територій і підв’язаними під них лісорубних квитків.

І останнє – оптимізація документообігу між лісництвами, лісовими господарствами, обласними управліннями, центральним апаратом та його максимальне переведення у цифрову площину. Це спростить взаємодію між суб’єктами господарювання. Буде створена система для автоматичної генерації шаблонів документів і модулів аналітики, що базуватиметься на економічних показниках підприємств галузі. Зараз запускаємо пілотний проєкт у трьох лісгоспах України, який після підтвердження позитивного ефекту буде поширений на всю територію країни.

– Дякую за розмову.