13/02/2013
0Поки ми ведемо боротьбу за збереження Біличанського лісу, поки триває судова тяганина з Коцюбинською селищною радою, поки не підписаний указ Президента про присвоєння йому природоохоронного статусу національного природного парку, з’являється все більше і більше охочих цей ліс знищити.
Наприкінці минулого року на пленарних засіданнях Київради ми двічі поспіль відхили проект рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 22,86 га ритуальній службі спеціалізованого комунального підприємства «Спеціалізований комбінат підприємств комунально-побутового обслуговування» на Гостомельському шосе для облаштування кладовища з будівництвом господарських будівель і споруд.
Я розумію, що Києву необхідно шукати нові місця для поховань, але ж не ціною знищення 23 га заповідного лісу! По перше, це територія багатостраждального Біличанського лісу, який з різних боків нищать Коцюбинська та Гостомельська селищні ради, по-друге, це ландшафтний заказник «Пуща-Водиця», по-третє, КП «Святошинське лісопаркове господарство» як землекористувач не давало згоди на відведення ділянки, по-четверте, облаштування кладовища на цій території призведе до порушення чинного законодавства, адже у Києві діють мораторії на видалення зелених насаджень та на зміну цільового призначення земель рекреаційного призначення та зелених зон. Тому ідея з перетворенням лісу на кладовище не тільки абсурдна, а ще й протизаконна.
Незважаючи на це, ритуальна служба тишком-нишком намагається рухатись у напрямку реалізації свого задуму. Так, з незрозумілих причин у проекті рішення про внесення змін до Програми соціального і економічного розвитку м. Києва на 2013 рік було передбачено 500 тис. грн. на будівництво нового кладовища по трасі Ірпінь-Київ.
Читайте: Киев теряет свои территории из-за Верховной Рады
Які можуть бути 500 тис. грн. на будівництво кладовища посеред лісу, якщо Київрада двічі поспіль відмовилась надавати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки? Чи вони збиралися будувати без відведення землі? Невже хтось сподівався, що ми віддамо півмільйона гривень бюджетних коштів на знищення Біличанського лісу, за збереження якого боремось уже не один рік?
При чому, 500 тис. грн. – це тільки початок. Адже загальна кошторисна вартість облаштування цього кладовища замість лісу складає 20 млн. грн.
Під час розгляду питання у сесійній залі з моєї ініціативи з Програми соціального і економічного розвитку було виключено пункт «Будівництво нового кладовища по трасі Ірпінь-Київ». Краще ці кошти спрямувати на більш нагальні заходи. Сподіваюсь, більше нікому не спаде на думку розробляти якість проекти, що призведуть до вирубки лісу.
А ритуальна служба разом із Київземом мають підшукати іншу ділянку для облаштування кладовища, яка не буде ані лісом, ані об’єктом природно-заповідного фонду. Безумовно, проблему нестачі місць для поховань необхідно вирішувати, але ж не за рахунок знищення 23 га вікового лісу.
