Ведмеді з Карпат, у тому числі з румунських, – часті гості у буковинських лісах, рясних малинами та ожинами. Але так надовго, тим паче поблизу населених пунктів, ведмеді ще не затримувалися і так не розбишакували.
Ось як попереджають місцевих мешканців про небезпеку від клешоногого керівництво ОТГ та природоохоронці. “Шановні мешканці села Стрілецький Кут, Ревне, Бурдей та навколишніх сіл. Зі слів місцевих лісників у нашому лісі оселився самець-одинак бурий ведмідь! Були випадки нападу на свійських тварин у прилісовій зоні у селі Спаська. Тому закликаємо вас бути обережними, не пускати дітей до лісу, краще відвідувати діброви по кілька осіб”.
А природоохоронець Наталія Матюшина взагалі розписала правила спілкування з ведмедями. “Не заходьте глибоко в ліс та не пересувайтесь поодинці – ведмеді рідко нападають на групу більше 4 осіб. Утримайтесь від походу до лісу на світанку, ввечері, від ночівель. Якщо ви побачили сліди цього звіра – ведмежі стежки, відбитки лап чи подерту кігтями кору дерев – негайно йдіть звідти. В жодному разі не підходьте до сплячого, пораненого ведмедя чи під час того, як він їсть. Що робити, якщо ж ви все-таки зустріли цього хижака: не дивитись ведмедеві в очі, не повертайтесь спиною, не біжіть, не робіть різких рухів, не атакуйте. Дуже повільно задкуйте і розкидайте за собою речі, одяг – найімовірніше ведмідь затримається, щоб обнюхати їх. Підніміть над собою рюкзак, сумку, одяг, щоб здаватися вищими. Створіть шум: голосно говоріть, кричіть, свистіть, ввімкніть на телефоні гучну, швидку музику – ведмідь може злякатись і втекти. Якщо ж тварина підійшла впритул, замріть або повільно впадіть на землю, зігніться в позу ембріона, накрийте руками голову і прикиньтесь мертвим. Ведмідь може вас обнюхати, поворушити лапами і піти. Якщо ж ведмідь напав – бийте його в очі…”.
Якби ведмідь умів читати, то, напевно, довго б реготав від таких настанов.