Самофінансування і промоція

Структура, організація і стале управління лісового господарства Польщі.

Державний лісовий сектор Польщі працює за принципом самофінансування, завдяки чому на його утримання і розвиток не витрачаються кошти платників податків. Лісові господарства діють на національному, регіональному й місцевому рівнях, і сьогодні в них працює понад 25 тисяч працівників.

Країна державних лісів

Польща входить до числа найбільш лісистих країн Європи. Площа її лісів становить більше 9,2 млн га, що відповідає лісовому покриву 29,6%. Кількість лісів у Польщі продовжує зростати – в основі робіт із залісення лежить «Національна програма збільшення лісового покриву», що передбачає збільшення лісистості території країни до 33% у 2050 році.

Переважна більшість лісів – це державні ліси, з яких близько 7,3 млн га перебувають у віданні Державного лісового холдингу (Lasy Panstwowe, Державні ліси). Це організаційна одиниця, яка не є юридичною особою, а основним документом для її діяльності в частині управління державними лісами є Закон про ліси від 28 вересня 1991 року. Він визначає принципи управління лісами як у державних лісах, так і в лісах іншої власності.

Окрім того, Державні ліси опікуються і контролюють стан та використання захисних лісів, які також перебувають в їх підпорядкуванні.

Організаційна структура

Структура Державних лісів визначена в статуті організації, затвердженому наказом Міністра навколишнього середовища від 1994 року. Загальна модель управління державними лісами базується на трьох рівнях:

1. Генеральний директор Державних лісів, який призначається Міністром навколишнього середовища. Він управляє всією організацією шляхом видання відповідних наказів і рішень. При генеральному директору Державних лісів діє консультативний орган – Коледж державних лісів.

2. Регіональні управління Державних лісів, яких на сьогодні налічується 17. В їх завдання входить, перш за все, керівництво підпорядкованими підрозділами і координація діяльності на їх території.

3. Лісові округи (надлісництва) – 430 одиниць. Ці підрозділи керують закріпленим за ними лісом на підставі плану ведення лісового господарства. Керівник підрозділу відповідає за стан лісу на його території.

Допоміжну функцію в управлінні лісовим господарством здійснюють також такі структури, як:

• Державний лісовий інформаційний центр;• Центр координації екологічних проєктів;• Лісовий генний банк;• Центр лісової культури;• Центр лісових технологій;• Центр розвитку та впровадження державних лісів;• Кафедра інформатики державних лісів.

Самофінансування в державних лісах здійснюється за допомогою Лісового фонду. Принцип його діяльності полягає в тому, що лісництва з хорошим фінансовим становищем переводять туди надлишки, які потім використовуються іншими підрозділами. Лісовий фонд також фінансує інші проєкти, в тому числі, національні – наприклад, розвиток лісової інфраструктури, підготовку планів управління лісами, лісові дослідження та освіту. Завдяки такій моделі державні ліси не обтяжують державний бюджет, оскільки вільні кошти від продажу деревини спрямовуються на вирішення інших завдань Державних лісів.

Основною самостійною структурою Державних лісів, що діє відповідно до Закону про ліси, є надлісництва. Вони підпорядковуються регіональній дирекції Державних лісів, яка здійснює нагляд і координує дії на своїй території. Надлісництвом керує надлісничий, якому безпосередньо підпорядковуються такі організаційні одиниці:

• управління лісової інспекції на чолі із заступником надлісничого;• фінансово-бухгалтерський відділ, очолюваний головним бухгалтером;• адміністративно-економічний відділ, очолюваний секретарем;• пост лісової охорони на чолі з командиром;• відділ контрольно-наглядових лісових інженерів.

До складу надлісництв також можуть входити спеціалізовані лісові господарства (розплідники, мисливські тощо).

В Польщі 430 надлісництв, кожне з них управляє площею від декількох тисяч до понад 30 тисяч га лісів. Надлісництва розділені на 1–4 лісові ділянки, які включають у себе деревостани різного віку, що ростуть у схожих умовах середовища існування та мають власний план управління лісами. Лісові ділянки, в свою чергу, поділені на кілька або близько десятка лісових господарств (лісництв) – дрібніших організаційних одиниць. Їх кількість і площа залежать від стану розсіювання лісів, обсягу господарських завдань, інтенсивності шкідників лісу тощо. Площа лісництва може становити від 400 до 3000 га. На чолі лісництва стоїть лісник, покликаний виконувати на ввіреній йому території техніко-господарські, охоронні, адміністративні та облікові завдання. Допомагають йому у цьому підлеглі підлісники (лісові інспектори).

Серед основних завдань надлісництв – ведення лісового господарства в галузі охорони лісу, протипожежного захисту, заготівлі деревини, а також меліорація лісових і нелісових земель, будівництво лісових доріг і споруд, пов’язаних із лісовим господарством.

Лісова промоція

В структурі лісового господарства Польщі варто відзначити так звані Лісові промоційні комплекси (Lesne kompleksy promocyjne, LKP). Вони можуть утворюватися згідно з ст. 13b Закону про ліси за розпорядженням Генерального директора Державних лісів і складатися як із підпорядкованих йому лісових територій, так і, за бажанням, лісів інших форм власності. Це великі і густі лісові масиви, розташовані в одному або кількох надлісництвах. Вони були створені по всій Польщі з метою показати мінливість умов місцевості, різноманітність видового складу і безліч функцій лісу. В рамках LKP лісівники просувають стале управління лісами, підтримують наукові дослідження та організовують лісову освіту.

LKP, крім іншого, показують, що можна досягти балансу між найбільш важливими цілями лісового господарства, тобто управлінням лісами, заготівлею деревини, охороною природи, науковими дослідженнями та лісовою освітою. LKP також доводять, що стійке багатофункціональне управління лісами протидіє лісовим загрозам, що виникають у результаті розвитку цивілізації. Тут проходять апробацію нові лісові технології і навчання лісових служб. Отримані позитивні результати впроваджуються в кожному підрозділі Державних лісів.

Завдяки LKP, принципи екологічного розвитку поширюються в лісах, що перебувають у віданні Державних лісів та лісах інших власників. LKP є також своєрідним форумом для співпраці між лісівниками та місцевими громадами. Кожен LKP має свою наукову та громадську раду, що складається з представників місцевої влади, неурядових організацій, деревообробної промисловості, місцевих ЗМІ, а також наукових експертів і шанованих членів місцевих громад.

На сьогодні в Польщі утворено 25 LKP, загальна площа яких становить близько 1279 тис. га. Варто підкреслити, що ідея LKP є неординарною і самобутньою пропагандою екологічного лісового господарства. Єдиним аналогом в Європі є Шведська концепція модельного лісу, а за її межами – дещо більш рання канадська ініціатива. Польська ідея створення LKP заслужено отримала широке визнання серед європейських лісівників та науковців.