Державна стратегія управління лісами України до 2035 року

Ниже приведен проект документа “Государственная стратегия управления лесами Украины до 2035 года” отредактированный и дополненный по состоянию на сегодня. В данный момент он находится на согласовании органов власти Украины, в том числе и Гослесагентства. М.П.

  ПРОЄКТ

СХВАЛЕНО розпорядженням Кабінету Міністрів України від                 2021 р. №

Державна стратегія управління лісами

України до 2035 року

Опис проблеми лісового господарства та обґрунтування необхідності її розв’язання:

Ця Стратегія визначає стратегічні цілі та шляхи їхньої реалізації з метою забезпечення сталого ведення та управління лісовим та мисливським господарством.

Стратегія спрямована на визначення стратегічних цілей та показників для розв’язання екологічних, економічних та соціальних проблем лісового господарства України та створення умов для його сталого розвитку з урахуванням географічних та інших особливостей.

Необхідність підготовки Стратегії викликана розумінням надзвичайно важливої ролі лісів для екологічної, економічної та соціальної стабільності держави, особливо в умовах зміни клімату, необхідності системного удосконалення ведення лісового господарства в Україні для забезпечення довгострокових інтересів держави на основі поєднання принципів державного регулювання з механізмами ринкових відносин з огляду на цілі децентралізації влади, збільшення кількості робочих місць, занятості сільського населення, мінімізації корупційних ризиків та вчинення правопорушень, утвердження відкритих, прозорих механізмів прийняття управлінських та кадрових рішень із застосуванням гендерно-орієнтованого підходу і першочергового забезпечення вітчизняних виробників сировиною шляхом створення прозорого ринку деревини.

Стратегія розроблена з урахуванням потреби здійснення єдиної державної політики у сфері лісових відносин, змін, які відбулися у лісовому господарстві за останні роки, та міжнародних зобов’язань України.

Мета розроблення стратегії – ефективне управління лісами на основі забезпечення сталого ведення лісового господарства, збереження біорізноманіття, адаптованого до кліматичних змін лісового господарства, популяризація професії лісівника у суспільстві, забезпечення фінансової стабільності лісової галузі та формування сприятливих умов для активізації розвитку деревообробної та суміжних галузей економіки України.

До основних проблем лісового господарства можна віднести:

необхідність забезпечення балансу між екологічними, економічними та соціальними функціями ведення лісового господарства;

недосконалий розподіл функцій управління, що призводить в окремих випадках до дублювання функцій або втрати їхнього виконання;

високий рівень корупції та незаконної діяльності в лісах;

дисбаланс фінансового забезпечення лісогосподарської діяльності, відсутності належного фінансування заходів з ведення лісового господарства та дефіцит відповідних фахівців у галузі;

погіршення санітарного стану лісів;

недостатня лісистість території України;

застаріла інформація щодо лісів та лісового господарства України;

ускладнення реалізації прав власності (користування) на ліси;

відсутність механізмів управління лісами комунальної власності;

відсутність економічних механізмів стимулювання запровадження природозберігаючих технологій або їх елементів, охорони, захисту, розширеного відтворення лісів, в тому числі на землях приватної власності;

відсутність прозорого механізму продажу деревини; незаконні рубки та обіг незаконно добутої деревини;

низька довіра до лісівника у суспільстві;

низька відвідуваність лісів громадянами для рекреаційних цілей;

недостатній рівень рекреаційної та еко-освітньої інфраструктури в лісах – місцях масового відпочинку населення;

гендерна асиметрія – недостатнє представництво жінок у лісовому господарстві, особливо на керівних та відповідальних посадах.

Аналіз поточного стану справ лісового господарства України

Загальна площа лісових ділянок, що належить до лісового фонду України, становить 10,4 млн га, в тому числі вкриті лісовою рослинністю – 9,6 млн га.

Лісистість України становить 15,9 %. Незважаючи на невелику лісистість території, Україна займає у Європі 9-те місце за площею лісів та 6-те місце за запасами деревини. Лісорослинні умови в Україні неоднорідні, тому ліси по території держави розміщені нерівномірно. Лісистість варіює від 3,7 % в Запорізькій до 51,4 % в Закарпатській областях.

Половина лісів України належить до штучно створених і потребує посиленого догляду.

Глобальна зміна клімату – одна з найгостріших екологічних проблем, що стоїть перед людством та впливає на всі сфери життя людини (насамперед на сферу охорони здоров’я, соціальну сферу, міграцію, економіку, інфраструктуру). Згідно з прогнозами провідних міжнародних наукових центрів з дослідження клімату, протягом наступного століття температура підвищиться на 2-5 °C. Такі темпи глобального потепління можуть спричинити серйозні кліматичні зміни і різні екосистеми опиняться під загрозою зникнення.

Посухи та повені, інші екстремальні погодні явища, не тільки почастішають, але їх руйнівний вплив збільшиться. Такі явища стануть постійними, наносячи значні збитки національній економіці. Посухи та спека, зменшення кількості опадів влітку також призводитимуть до збільшення частоти лісових пожеж та опустелювання південних і південно-східних регіонів України.

Згідно з висновками Національної академії наук, Української академії аграрних наук глобальне потепління в Україні матиме негативний вплив на стан степів Причорномор’я, Приазов’я, Автономної Республіки Крим, а також зниженням продуктивності лісу на всій території України, зокрема внаслідок поширення інфекційних хвороб рослин та шкідників.

В умовах зміни клімату потребують перегляду застарілі підходи до ведення лісового господарства, які не забезпечують належної стійкості лісів до змін. Окремим важливим аспектом є охорона лісового біорізноманіття: централізовані системи моніторингу біорізноманіття в лісах не розроблені та не впроваджені, як наслідок – достовірні дані про стан та динаміку лісового біорізноманіття відсутні. Не впроваджуються заходи, необхідні для попередження деградації лісового біорізноманіття та лісів в цілому

Існує нагальна потреба в удосконаленні системи інформаційного забезпечення лісоуправління на засадах запровадження національної інвентаризації лісів та удосконалення моніторингу лісів.

Фінансова система лісового господарства в сучасних умовах є недосконалою. Бюджетне фінансування лісогосподарської діяльності є недостатнім, його частка в загальних витратах протягом десятиріччя складала близько 30%, але в останні роки кошти не надавалися. При цьому, ліси України виконують переважно захисні, рекреаційно-оздоровчі, природоохоронні функції; значна частина лісів Півдня та Сходу України не відносяться до експлуатаційних, що обумовлює суттєву бюджетну підтримку для забезпечення належного ведення лісового господарства в екстремальних природних умовам.

Значне навантаження на підприємства складає сплата земельного податку з лісового фонду, який державні підприємства повинні сплачувати щорічно до місцевого бюджету у розмірі 135 млн гривень. Разом з тим, за використання лісових ресурсів ті ж самі держані підприємства повинні сплачувати щорічно рентну плату у розмірі 1 млрд грн і таким чином мати подвійне оподаткування лісового фонду з різними базами оподаткування.

Спостерігається відставання лісової науки і освіти від світового рівня, в першу чергу, через невідповідність їх матеріальної бази сучасним вимогам та недостатнім обсягам фінансування галузевих наукових досліджень.

Лісове господарство ведеться за застарілими нормативами, які не враховують сучасні реалії змін клімату і не базуються на результатах сучасних наукових досліджень. Це, в свою чергу, призводить до значного падіння рівня практичного навчання студентів лісових факультетів на місцях виробничих практик у підприємствах, який не відповідає їх рівню теоретичної підготовки.

Україна взяла на себе низку міжнародних зобов‘язань щодо рівних можливостей для жінок і чоловіків у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі прийняття рішень. В лісогосподарському секторі жінки є гендером, який потребує підтримки, тому необхідними є заходи з підвищення їх залученості з дотриманням принципів гендерної рівності та недискримінації.

Потребує удосконалення система ведення мисливського господарства в напрямку суттєвого підвищення його економічної ефективності.

Стратегічні цілі та показники їх досягнення:

Ефективне управління лісами

зміна моделі та механізмів державного управління в сфері лісового та мисливського господарства;

оптимізація та реорганізація структури і функцій суб’єктів господарювання державної власності в лісовій сфері;

удосконалення системи оподаткування та фінансування лісогосподарської діяльності, встановлення справедливої бази оподаткування для постійних лісокористувачів;

державне стимулювання розвитку господарської діяльності у деревообробній галузі з отриманням доданої вартості;

зміна правил здійснення лісогосподарських заходів, спрямування на наближені до природи методи лісівництва та поступову відмову від суцільних рубок;

забезпечення прозорості лісогосподарської діяльності в частині відкритого електронного ринку продажу деревини;

впровадження нової системи організації охорони і захисту лісів, попередження незаконних рубок та обігу незаконно заготовленої деревини;

розроблення комплексу заходів щодо запобігання збуту нелегально заготовленої деревини;

розроблення та впровадження програм реабілітації стану лісів та відновлення лісових ресурсів в результаті військових дій на Сході України;

застосування гендерно-орієнтованого підходу;

створення безпечного та комфортного робочого середовища як для чоловіків, так і для жінок;

покращення методів управління лісовими об’єктами природно-заповідних територій, у зоні відчуження та у Південно-східному регіоні України.

Забезпечення екологічної стійкості

збільшення площі лісів, підвищення їхньої стійкості та продуктивності, нарощення екологічного та ресурсного потенціалу лісів;

збільшення поглинання й утримання вуглецю;

адаптація лісів до змін клімату та перехід на наближені до природи методи лісівництва із формуванням лісів природного складу і структури;

удосконалення існуючої системи охорони лісів від пожеж;

збереження та відтворення генетичного різноманіття лісів;

охорона земель, ґрунтів та вод, збереження біорізноманіття;

формування, збереження та раціональне, невиснажливе використання екомережі;

захист старовікових та інших особливо цінних лісів;

збереження лісів, що утворилися природним шляхом на землях  сільськогосподарського призначення, що не обробляються та на  всіх інших категоріях земель, розроблення системи захисту насаджень від шкідників та хвороб;

розвиток захисного лісорозведення та агролісомеліорації;

боротьба з інвазійними чужорідними видами;

розвиток мисливського господарства;

оновлення підходів до ведення лісового господарства у зоні відчуження, зоні ООС та у Південно-східному регіоні України.

Забезпечення вагомого внеску лісів в розвиток економіки

підвищення економічного потенціалу лісів;

впровадження прозорого ринку деревини;

підвищення конкурентоздатності лісогосподарського виробництва;

формування загальнодержавного балансу заготівлі та споживання деревини;

популяризація використання виробів з деревини в суспільстві;

поліпшення інвестиційної привабливості лісового сектору економіки для створення задіяних у ньому мікро, малих, середніх та великих підприємств;

удосконалення системи оподаткування та фінансування лісогосподарської діяльності, встановлення справедливої бази оподаткування для постійних лісокористувачів, що надасть додаткові можливості для розвитку;

запровадження системи економічних стимулів, пільг, дотацій для активізації суб’єктів господарювання у деревообробній галузі, які використовують безвідходний цикл переробки деревини;

розвиток державно-приватного партнерства;

монетизація еко-системних послуг лісового господарства та збільшення їхньої частки;

популяризація і ефективне впровадження використання не деревинних ресурсів лісу;

розвиток лісової транспортної інфраструктури.

Рекреація та відкрите суспільство

розвиток екологічного туризму, покращення надання соціальних послуг в лісі, рекреаційного використання лісів;

підвищення якості та доступності інформації про ліси та лісове господарство;

впровадження інформаційних технологій у систему управління лісами та підвищення прозорості даних стосовно лісів та лісового господарства;

моніторинг стану лісів, інвентаризація та ефективне управління даними.

Дослідження та освіта

підвищення кваліфікації людей, які працюють в лісі та з його ресурсами;

розвиток науки, впровадження наукоємних технологій і методик у виробництво, обмін досвідом.

розробка якісних типових програм підготовки бакалаврів та магістрів лісового господарства;

підвищення конкурентоспроможності та практичної направленості наукових розробок.

Завдання спрямовані на досягнення поставлених стратегічних цілей, етапи їх виконання, очікувані результати на кожному етапі, з відображенням запланованого темпу досягнення цільових показників та орієнтовного обсягу необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів.

Ефективне управління лісами

Ефективне управління лісами передбачає побудову збалансованої системи правовідносин між суб’єктами лісового господарства з урахуванням попередження можливого конфлікту інтересів.

Засобом досягнення цієї цілі є чітке відокремлення функцій формування та реалізації лісової політики, регуляторних функцій, контролю, моніторингу та здійснення економічної діяльності.

Кожна з цих функцій повинна бути реалізована такими чином, щоб забезпечити баланс повноважень між суб’єктами управління лісовою галуззю.

Управління лісами передбачає можливість участі широкого кола заінтересованих сторін на різних етапах і стадіях прийняття рішень щодо управління та менеджменту лісів, в межах чинного законодавства і відповідно до встановлених процедур.

Формування державної політики

Ця функція повинна стати базовою для Міндовкілля визначає пріоритетні напрями та стратегію розвитку у сфері лісових відносин, відповідає за розробку, підготовку та прийняття нормативно-правових актів та усіх стратегічних документів на національному рівні.

Реалізації державної політики

Держлісагентство повинно мати наступні функції:

вносить пропозиції щодо формування державної лісової політики;

здійснює видачу дозвільних документів та ліцензій;

регламентує діяльність державної лісової охорони та лісової охорони інших постійних лісокористувачів і власників лісів;

організовує та координує роботи із здійснення лісовпорядкування, державного лісового кадастру, обліку, моніторингу та національної інвентаризації лісів;

організовує та підтримує роботу електронної інформаційної системи в сфері лісового господарства на якому буде зосереджена наступна інформація стосовно усіх лісокористувачів незалежно від форми власності – моніторинг внутрішнього споживання деревини, узагальнені дані електронного обліку деревини, реєстр лісорубних квитків, реєстр постійних лісокористувачів, реєстр сертифікатів походження деревини, електронних аукціонів з продажу деревини, картографічні матеріали, таксаційні описи, проекти організації та розвитку лісового господарства, плани проведення рубок, інтерактивна публічна карта державного лісового кадастру, тематичні геопросторові дані, узагальнені дані національної інвентаризації лісів тощо;

координує наукову діяльність у лісовому господарстві;

здійснює моніторинг діяльності лісокористувачів всіх форм власності шляхом аналізу даних на електронному порталі в сфері лісового господарства,  готує аналітичні звіти за результатами моніторингу, надсилає звернення щодо виявлених порушень у відповідні правоохоронні та контрольні органи;

забезпечує координацію лісогосподарських заходів, які здійснюються постійними лісокористувачам та власникам лісів всіх форм власності.

Здійснення економічної діяльності

Здійснення господарської діяльності у лісовій галузі передбачається забезпечити шляхом функціонування державного суб’єкту господарювання, який буде уповноважений здійснювати управління державними лісогосподарськими підприємствами. З врахуванням необхідності збереження за кожним підприємством статусу юридичної особи, а також заборони їх для приватизації.

Ці заходи стануть основою якісних змін в лісовому господарстві для більш економічно ефективного та дієвого управління лісовим господарством в Україні.

Основною метою діяльності державного суб’єкту господарювання повинно бути побудова прозорої і ефективної системи управління державними лісогосподарськими підприємствами для одержання прибутку від комерційної діяльності з врахуванням необхідності збереження і примноження природніх ресурсів країни та сталого розвитку лісового господарства.

Основними завданнями діяльності державного суб’єкту господарювання повинно бути:

управління державним майном постійних лісокористувачів, оновлення основних засобів та матеріально-технічної бази лісогосподарських підприємств, забезпечення підприємств сучасним обладнанням для лісорозведення, охорони та захисту лісів є пріоритетними цілями з метою отримання доходу для його власника – держави;

організація ведення лісового господарства охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів;

ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду;

вирівнювання фінансових дисбалансів, збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів;

здійснення заходів зі збереження біорізноманіття ;

ведення рекреаційної діяльності;

популяризація серед населення значення збереження і раціонального використання лісів; залучення громадськості до справи відтворення та охорони лісів;

забезпечення рівних можливостей, умов та оплати праці для жінок чоловіків та заохочення жінок до  активної участі у всіх рівнях зайнятості.

Контроль за веденням лісового господарства

Міндовкілля повинно забезпечувати формування системи контролю за веденням лісового господарства в Україні шляхом визначення відповідальних установ та їх повноважень в сфері контролю за здійсненням лісогосподарських заходів.

Врегулювання прав власності на ліси:

Державні ліси:

Ведення лісового господарства в державних лісах повинно бути ефективним і прозором. Не допускається приватизація та концесія лісів державної форми власності.

Пріоритетним завданням для державних лісогосподарських підприємств є оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування земельними ділянками в лісах, процедура оформлення яких має бути спрощена.

Має бути здійснена інвентаризація та оцінка лісів державної форми власності на предмет виконуваних ними функцій.

Держлісагентство здійснює регулювання та моніторинг дотримання лісогосподарських заходів в лісах державної форми власності та забезпечує координацію лісогосподарських заходів постійним лісокористувачам та власникам лісів всіх форм власності.

Комунальні ліси:

Ведення лісового господарства в комунальних лісах повинно відбуватись за тими ж правилами, що і у державних лісах.

Пріоритетним завданням для комунальних лісогосподарських підприємств є оформлення правовстановлюючих документів на право постійного користування земельними ділянками в лісах, процедура оформлення яких має бути спрощена.

Держлісагентство здійснює регулювання та моніторинг дотримання лісогосподарських заходів в лісах комунальної форми власності та надає юридичну, освітню, консультаційну підтримку комунальним лісокористувачам.

Комунальні ліси, площа та стан деревостанів яких є недостатнім для забезпечення ефективного ведення лісового господарства повинні бути переданими, за згоди відповідного органу місцевого самоврядування, у державну власність.

Комунальні ліси, які виконують в першу чергу екологічні та рекреаційні функції повинні фінансуватись за рахунок коштів місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища.

Приватні ліси:

Ведення лісового господарства в існуючих приватних лісах повинно відбуватись за тими ж правилами, що і у державних лісах.

Передача лісів державної та комунальної власності у приватну власність забороняється.

Нові приватні ліси можуть створюватись виключно шляхом надання статусу земель лісового фонду існуючим самосійним лісам та шляхом лісорозведення.

Для новостворених приватних лісів повинні бути розроблені спрощені правила ведення лісового господарства.

Має бути спрощена процедура переведення земель сільськогосподарського призначення приватної власності  в землі лісогосподарського призначення.

Забезпечення екологічної стійкості

Основна мета забезпечення можливості лісовому господарству швидко і ефективно реагування на виклики, які виникають.

Необхідно визначено комплекс заходів з метою збереження та збільшення лісів, підвищення стійкості до шкідників і змін клімату:

Збільшення площі лісів, підвищення стійкості та якості лісів, нарощення екологічного та ресурсного потенціалу лісів

Збільшення площ лісів України повинно відбуватись шляхом:

розроблення програм збільшення лісистості, які б передбачали методи, шляхи та стимули створення нових насаджень за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів;

збереження самосійних лісів на землях, категорій відмінних від земель лісогосподарського призначення;

лісорозведенням на деградованих та малопродуктивних землях всіх форм власності , з обов’язковим врахуванням природних умов місцевості і відмовою від заліснення екологічно важливих ділянок степів та лук;

запровадження механізмів стимулювання лісорозведення приватними власниками земель;

відмовою від передачі вкритих лісом земель під інші форми землекористування за винятком випадків коли така передача здійснюється з мотивів суспільної необхідності за відсутності інших альтернатив.

Для підвищення продуктивності лісів та нарощення екологічного та ресурсного потенціалу лісів необхідно:

проводити переформування штучних та похідних лісів у наближені до природних різновікові та мішані ліси в залежності від певних ґрунтово-кліматичних умовах;

в неексплуатаційних категоріях лісів спрямовувати зусилля на відмову від суцільних рубок, проводити заготівлю деревини в них вибірковим способом;

збільшити обсяг проведення рубок догляду в лісах;

відмовитись від використання при лісовідновленні інвазійних порід дерев крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Збільшення поглинання й утримання вуглецю лісами

Необхідно передбачити впровадження компенсаційних механізмів, щодо зменшення емісії та збільшенням абсорбції вуглекислого газу лісовою галуззю та/або окремими лісокористувачами.

Лісоуправління повинно враховувати необхідність підтримання функції накопичення вуглецю.

Адаптація лісів до змін клімату та перехід на наближені до природи методи лісівництва із формуванням лісів природного складу і структури

Мають бути розроблені заходи з адаптації лісів до зміни клімату, і збільшення стійкості лісів до кліматичних змін шляхом:

вдосконалення нормативно-правової бази, щодо проведення рубок формування і оздоровлення лісів та правил рубок головного користування в лісах України з врахуванням необхідності адаптації лісів до змін клімату;

переходу на вирощування та формування лісів, наближених до природних, різнопорідних та різновікових, з використанням місцевих порід дерев, стійких до кліматичних змін в сприятливих ґрунтово-кліматичних умовах;

використання природного поновлення для відтворення лісів;

проведення заходів із збереження та відтворення генетичного різноманіття лісів;

проведення заходів з попередження розповсюдження та боротьби з інвазійними чужорідними видами;

проведення заходів, направлених на попередження ерозії на лісосіках, особливо в горах;

використання природозберігаючих технологій лісозаготівлі, особливо в гірській місцевості;

впровадження сучасних (інноваційних) технологій у лісовирощуванні, догляді за лісом, охороні і захисті лісів.

Удосконалення існуючої системи охорони лісів від пожеж

Необхідно створити національну систему охорони ландшафтів від пожеж, яка повинна забезпечити скоординовані та уніфіковані дії відповідальних установ у плануванні, попередженні та гасінні пожеж, а також відновленні лісів, пройдених пожежами з метою вирощування стійких, суспільно привабливих лісів та забезпечення економічно прибуткового лісового господарства. Крім того необхідно забезпечити оновлення парку протипожежної техніки, авіапатрулювання та системи телевізійного спостереження для виявлення лісових пожеж на ранніх стадіях.

Збереження та відтворення генетичного різноманіття лісів

Захист старовікових та інших особливо цінних лісів має відбуватися шляхом:

всі ідентифіковані праліси, квазіпраліси та природні ліси мають підлягати охороні в складі пралісових пам’яток природи, природних заповідників, заповідних зон національних парків або біосферних заповідників, із дотриманням режиму повного не втручання в природні процеси, включно із встановленням необхідної буферної зони навколо відповідно до чинного законодавства;

ідентифіковані праліси як еталонні ділянки недоторканних або малозмінених лісів мають підлягати регулярному моніторингу на основі затвердженої відповідної методики на предмет довгострокових змін в лісовому покриві.

На основі кращих практик сертифікації, в законодавство необхідно внести поняття особливі цінні ліси для збереження.

Особливо цінні ліси повинні включати унікальні за породним складом, продуктивністю та генетичними властивостями лісові ділянки, а також ділянки, на яких зростають реліктові, ендемічні види дерев, що мають велике наукове значення. Репрезентативні ділянки мають забезпечувати збереження у природному стані типових для лісових господарств деревостанів природного походження.

Мережа виділених особливо цінних для збереження та репрезентативних ділянок повинна охоплювати все розмаїття лісів, а управління окремих об’єктів спрямоване на підтримання їх цінностей.

Розроблення системи захисту насаджень від шкідників та хвороб лісу

Необхідне вдосконалення нормативно-правової бази стосовно порядку та принципів діяльності державних спеціалізованих лісозахисних підприємств.

Санітарні рубки повинні бути орієнтовані на оперативне вилучення свіжезаражених дерев і на боротьбу з конкретними шкідниками, а не відмерлих сухостійних дерев. Вилучення мертвої деревини з лісу повинно бути обмежене в неексплуатаційних категоріях лісів, як і проведення санітарних рубок в лісах природно заповідного фонду, крім випадків передбачених законодавством.

Розвиток захисного лісорозведення та агролісомеліорації

Лісосмуги та інші захисні насадження повинні бути обліковані, проінвентаризовані та взяті на баланс, відповідними користувачами та власниками земель, органами місцевого самоврядування або іншими установами, організаціями, залежно від місця їх розташування і призначення.

Управління лісосмугами має здійснюватися на основі розроблених планів управління ними з врахуванням екосистемних функцій лісосмуг і можливості їх використання для вирощування та заготівлі недеревних лісових ресурсів.

Відповідальні установи та організації, на балансі яких рахуватимуться лісосмуги, мають відповідати за підтримання лісосмуг у потрібному і характерному для конкретних умов стані.

Лісосмуги мають бути забезпечені від зменшення площі та зміни форми землекористування, за винятком випадків з мотивів суспільної необхідності за відсутності інших альтернатив.

Забезпечення контролю за розповсюдженням інвазійних чужорідних видів

Необхідно розробити заходи для контролю за розповсюдженням інвазійних чужорідних видів шляхом:

обмеження використання інвазійних видів при лісовідновленні та лісорозведенні;

запровадження моніторингу інвазійних видів рослин в лісах;

обмеження використання чужорідних неінвазійних видів при лісовідновленні та лісорозведенні.

Розвиток мисливського господарства

Удосконалення державної політики у галузі мисливського господарства, має відбуватися шляхом:

реформування мисливського господарства з метою створення чіткої структури управління мисливським господарством та контролю за ним від місцевого, регіонального та державного рівнів;

підготовки, внесення та прийняття змін до законів України «Про мисливське господарство та полювання», «Про тваринний світ», «Про природно-заповідний фонд України», Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, інших законодавчих актів, що регулюють відносини та встановлюють відповідальність у сфері охорони та використання об’єктів тваринного світу та середовища їх існування, у тому числі з метою:

спрощення процедури надання в користування мисливських угідь, створення прозорого та конкурентного механізму цієї процедури, оптимізації розмірів площі мисливських угідь, що надаються одному користувачу;

врегулювання взаємовідносин між користувачами мисливських угідь і власниками та користувачами земельних ділянок; розробка принципів та механізму відшкодування збитків, завданих сторонами відносин одна одній;

створення механізмів стимулювання розвитку мисливських господарств, ринку мисливських послуг і продукції мисливського господарства;

вдосконалення норм і порядку управління популяціями мисливських тварин, затвердження правил державного обліку мисливських тварин і обсягів їх добування;

посилення державного контролю за виконанням вимог чинного законодавства, норм і правил щодо збереження диких тварин та середовища їх існування, посилення відповідальності за їх порушення як громадянами, так і підприємствами;

впровадження інтенсивних форм ведення мисливського господарства в практику роботи господарств;

роз’яснення населенню ролі сучасного мисливського господарства в справі збереження диких тварин та середовища їх існування;

запровадження системи моніторингу рідкісних видів тварин, що враховуватиме особливості біології видів та організаційні особливості мисливських господарств.

Мисливський менеджмент має бути спрямований на підтримку існуючих та створення нових популяцій рідкісних видів, в тому числі шляхом розведення і випуску тварин в природні умови.

Збереження біологічного різноманіття

Збереження біорізноманіття має забезпечуватися через мережу створених об’єктів природно-заповідного фонду, виділених пралісів, квазіпралісів та природних лісів, об’єктів Смарагдової мережі, особливо цінних для збереження ділянок, та шляхом врахування специфічних вимог по охороні конкретних видів та оселищ як (і особливо) в межах наведених вище об’єктів, так і поза їхніми межами.

Мережа об’єктів природно-заповідного фонду та природоохоронних територій має враховувати репрезентативне охоплення особливо цінних лісових оселищ та місць проживання рідкісних видів тварин і рослин, і таким чином забезпечення повноцінного виконання природоохоронних функцій лісу. Мережа особливо цінних для збереження лісів доповнює мережу об’єктів природно-заповідного фонду та включати рідкісні в межах лісгоспу оселища, місця проживання або зростання рідкісних видів рослин і тварин, місця концентрації тварин, сполучні території та інші лісові ділянки, що несуть значну для біорізноманіття роль.

Моніторинг біорізноманіття (щонайменше на прикладі певних індикаторних видів/оселищ і щонайменше в межах об’єктів природно-заповідного фонду) має забезпечуватися при проведенні лісовпорядкування; визначено та затверджено методику, за якою має здійснюватися даний моніторинг.

Положення про об’єкти природно-заповідного фонду мають бути деталізовані з урахуванням цілі і мети їх створення, а також вимог по охороні рідкісних видів та оселищ. Лісовпорядкування має включати рекомендації щодо управління лісовими об’єктами природно-заповідного фонду відповідно до мети створення і збереження об’єктів заповідання.

Оселища, що підлягають охороні в рамках Смарагдової мережі, мають бути ідентифіковані, а їхнє управління проаналізованим на предмет доцільності та ефективності. Лісовпорядні матеріали щодо оселищ Смарагдової мережі (а також репрезентативних та особливо цінних для збереження лісів) мають бути розроблені з урахуванням вимог по охороні рідкісних видів та оселищ.

Збереження в лісах важливих для біорізноманіття елементів, таких як окремі старовікові дерева, дерева з дуплами, наявність сухостійної та лежачої мертвої деревини різних розмірів та різних стадій розкладу.

Відновлення деградованих водно-болотних угідь та торфовищ у складі лісового фонду, а існуючі водно-болотні угіддя у лісах мають бути захищені від осушення та інших негативних факторів, які призводять до їхньої деградації.

Не втручання у природні процеси має розглядатися як одна із опцій лісоуправління, зокрема – одна із пріоритетних у об’єктах природно- заповідного фонду, особливо цінних для збереження лісах.

Збереження біорізноманіття на екосистемному рівні має забезпечуватися підтримкою та відновленням мозаїки видового та вікового різноманіття лісів, у відповідності з місцевими природними умовами.

Також має забезпечуватися підтримка і збереження окремих, незначних за площею природних типів оселищ: рідколісся на пісках, заболочені ділянки і заплавні ліси, ліси пасовищного типу тощо.

Охорона та використання лісів мають здійснюватися з урахуванням їх ролі у забезпеченні  формування  екомережі як  єдиної територіальної системи, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов’язань України підлягають особливій охороні».

Підтримка водоохоронної, земле охоронної та ґрунтозахисної ролі лісів

Для уникнення подальшої ерозії ґрунту має бути здійснено перехід від суцільнолісосічної системи рубок до вибіркової, в першу чергу в гірській місцевості.

При лісозаготівлі мають використовуватись ощадливі з точки зору збереження ґрунту і попередження ерозії технології і процеси, особливо в гірській місцевості, наприклад трелювання повітряно – канатними установками тощо.

Лісове господарство в лісах захисної та рекреаційно-оздоровчих категорій має максимально враховувати пріоритетні функції вказаних категорій лісу, зокрема, сталість постійного лісового покриву.

Заходи повинні бути спрямованими на підтримання родючості грунту після здійснення суцільних рубань, такі як подрібнення і розкидання відходів лісозаготівлі тощо.

Має відбуватись створення нових берегозахисних лісів, підвищення лісистості водозборів з обов’язковим врахуванням природних умов місцевості і відмовою від заліснення екологічно важливих ділянок степів та лук.

Деградовані, техногенно забруднені та малопродуктивні землі, схили, ерозійно небезпечні та інші  сільськогосподарські угіддя, подальше використання  яких як ріллі спричинятиме  погіршення стану земельних та інших природних ресурсів, підлягають залісненню з урахуванням регіональних особливостей та природно-кліматичних умов.

Ефективне управління лісами зони відчуження, зоні ООС та у Південно-східному регіоні України

Основною задачею має бути забезпечення повноцінного контролю і фінансування здійснення лісогосподарських заходів в зоні відчуження, ООС та Південно-східного регіону України, шляхом:

утримання радіонуклідів та запобігання їх неконтрольованій міграції.

лісовідновлення за рахунок природного поновлення корінних видів дерев;

зниження пожежної небезпеки;

приведення до належного стану охоронних зон лінійних об’єктів та смуг відведення автодоріг.

З метою подолання негативних наслідків військових ді         й, забезпечення збереження та відтворення лісів, передбачити заходи:

проведення попередніх інженерних заходів з виявлення та ліквідації боєприпасів;

комплексне обстеження на предмет техногенного забруднення земель;

для земель, визнаних техногенно забрудненими, необхідна розробка спеціальних місцевих програм лісорозведення;

лісопатологічне обстеження з метою призначення санітарно-оздоровчих заходів, протипожежного влаштування, охорони та захисту лісів від пожеж, шкідників та хвороб;

проведення лісовпорядкування з метою визначення обсягів знелісення.

Виконання зазначених заходів сприятиме збільшенню площі лісів, збереженню біорізноманіття, задоволенню потреб суспільства в лісових ресурсах, поліпшенню водорегулюючих, ґрунтозахисних, рекреаційних та інших корисних властивостей лісів, створенню нових робочих місць для населення, зменшенню загрози деградації земель.

Інтегрування розвитку транспортної мережі заготовленої деревини із розвитком туристичного потенціалу у Карпатському регіоні має бути здійснено шляхом:

використання лісових доріг і подальший розвиток їх мереж у більш віддалених лісистих територіях із меншим обсягом щорічного вивезення деревини;

підвезення деревини до лісових доріг за допомогою застосування підвісних кабельних установок (насамперед мобільних) із одночасним застосуванням кінного, колісного транспортування, яке має мінімальне навантаження на одиницю площі ґрунту, а також застосування спеціального способу трелювання на схилах за допомогою дерев’яних жолобів (ризування);

використання вузькоколійної залізниці із рекреаційною метою розвитку туристичного потенціалу Карпатського регіону.

Фінансування заходів з підтримання екологічної стійкості лісів та збереження біорізноманіття в лісах

Заходи з підтримки екологічної стійкості лісів та збереження біорізноманіття в лісах повинні здійснюватися як за рахунок коштів лісокористувачів, зароблених як від реалізації деревини так і за рахунок бюджетних коштів, зокрема спеціального фонду фінансування лісового господарства, фондів охорони навколишнього природнього середовища та інших, не заборонених законом джерел.

Забезпечення вагомого внеску лісів в розвиток економіки

Ліси – основа лісового сектору економіки і чинник розвитку сільських територій та територіальних громад.

Ефективність здійснення заходів з ведення лісового господарства є основною рушійної силою отримання доданої вартості у лісовому господарстві, що в свою чергу сприятиме оптимізація витрат і збільшення прибутків підприємств лісової галузі.

Основним цілями для економічного розвитку лісового господарства є:

Підвищення економічного потенціалу лісів.

Підвищення економічного потенціалу лісів передбачає збільшення частки лісового сектора у ВВП України шляхом отримання максимально можливого доходу в процесі невиснажливого ведення лісового господарства, яке забезпечує виконання лісами екологічних і соціальних функцій, при цьому забезпечуючи фінансову стабільність лісогосподарських підприємств та максимальну додану вартість деревообробних підприємств і інших споживачів продукції і послуг за рахунок:

збільшення обсягів заготівлі деревини до науково обґрунтованого рівня невиснажливого лісокористування;

отримання та реалізації деревини вищої якості;

зведення до обґрунтованого мінімуму залишків відходів лісозаготівлі;

максимального зменшення залишків не реалізованої деревини на складах;

розширенню кількості і асортименту іншої деревної і недеревної продукції та послуг.

Впровадження прозорого ринку деревини має здійснюватися шляхом:

врегулювання правил торгівлі деревиною, у яких пріоритетом повинен бути рівний доступ до ресурсу усіх споживачів;

вдосконалення методики визначення собівартості деревини;

гнучкого формування цін з врахуванням тенденцій на світовому ринку;

запобігання проявам корупції завдяки відкритості та загальнодоступності інформації про рух деревини від продавця до покупця, ціни та обсяги продажів.

Підвищення конкурентоздатності лісогосподарського виробництва

Конкурентоздатність лісогосподарського виробництва повинна полягати у здатності підприємств лісового господарства випускати конкурентоспроможну продукцію завдяки:

оновленню засобів виробництва;

застосуванню прогресивних технологій лісовирощування, лісозаготівель та інших виробничих процесів;

забезпеченню розвитку лісової транспортної інфраструктури;

оптимізації виробничих витрат і зниженню собівартості реалізованої продукції;

підтвердженню походження деревної і недеревної продукції із лісів зі сталим лісоуправлінням.

Маркетинговим інструментом підвищення конкурентоздатності лісогосподарського виробництва є лісова сертифікація. На державному рівні повинна здійснюватися всебічна підтримка національної системи лісової сертифікації за схемою PEFC та системи сертифікації за міжнародною схемою FSC як основи здорової конкуренції при досягненні спільних цілей.

У процесі здійснення змін пріоритетним напрямком державної лісової політики має бути подання об’єктивної інформації та спростування негативного іміджу лісового господарства України в країні та світі.

Формування загальнодержавного балансу заготівлі та споживання деревини.

Формування загальнодержавного балансу заготівлі і споживання деревини повинно здійснюватися шляхом:

формування прогнозних показників заготівлі деревини на основі попиту деревообробних підприємств, визначення загальної кількості деревини, яка може бути реалізована;

визначення фактичних обсягів заготівлі деревини і її споживання з врахуванням імпорту деревини і деревинної продукції первинної і вторинної переробки (пиломатеріалів, плитних матеріалів), що сприятиме підвищенню попиту на вітчизняну деревину, її повному використанню, заміщенню імпорту підприємствами повного циклу переробки деревини, тим самим підтриманню деревообробників як повного циклу, так і первинної та вторинної ланки;

створення перепон для тіньового обігу деревини і деревних матеріалів.

Популяризація використання виробів з деревини в суспільстві має здійснюватися шляхом:

пропагування дерев’яного домобудівництва;

запровадження заходів для «каскадного» використання вжитої деревини, щоб використана в будівельній/деревообробній та іншій промисловості деревина йшла на подальшу переробку.

Поліпшення інвестиційної привабливості лісового сектору економіки для створення задіяних у ньому мікро, малих, середніх та великих підприємств має здійснюватися завдяки:

визначеності та стабільності державної лісової політики;

використання лісової деревинної і недеревинної продукції та послуг;

вільному конкурентному доступу споживачам до усіх видів лісових ресурсів;

прозорим процедурам залучення суб’єктів приватної форми власності до надання послуг лісогосподарським підприємствам;

запровадженню державної програми підтримки інвестицій для закупівлі сучасної лісогосподарської техніки і обладнання та впровадження природозберігаючих технологій.

        Удосконалення системи оподаткування та фінансування лісогосподарської діяльності, встановлення справедливої бази оподаткування для постійних лісокористувачів, має бути здійснено шляхом:

запровадження єдиного лісового податку  (на заміну рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів та податку на лісові землі);

зменшення відрахування відсотку чистого прибутку лісогосподарських підприємств до державного бюджету з метою фінансового забезпечення досягнення стратегічних цілей;

створення спеціального фонду фінансування лісового господарства з метою підтримки лісового господарства Півдня та Сходу України, реалізації програм протипожежного захисту лісів, фінансування створення нових лісів, розвиток науки тощо.

Запровадження системи економічних стимулів, пільг, дотацій для активізації суб’єктів господарювання у деревообробній галузі, які використовують безвідходний цикл переробки деревини має бути здійснено шляхом:      

зниження вартості високотехнологічного деревообробного обладнання, зокрема за рахунок тимчасового скасування митних платежів на його імпорт;

встановлення податкових пільг зі сплати вхідного ПДВ на деревообробне обладнання безвідходного циклу переробки;

запровадження спеціального мита на деякі види деревинних  матеріалів, що ввозяться в Україну в значних обсягах та їхнє ввезення заподіює шкоду національному виробнику.

Розвиток державно-приватного партнерства повинен бути спрямований на:

розширення видів діяльності, зокрема таких як використання відходів лісозаготівлі, будівництво, облаштування та забезпечення функціонування споруд для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, потреб мисливського господарства та проведення науково-дослідних робіт;

розширення форм партнерства, з можливістю переходу на довготривалі відносини та справедливий розподіл ризиків і доходів, створення лісових кластерів у регіонах високої лісистості;

надання кваліфікаційної підтримки персоналу суб’єктів підприємницької діяльності.

Розвиток екосистемних послуг лісового господарства та збільшення їхньої частки повинна здійснюватися шляхом:

розроблення та затвердження науково-методичних засад щодо оцінки екосистемних послуг, які надають ліси;

реорганізація системи нарахування і використання екологічного податку, аби дозволити використовувати кошти місцевих та державного фонду охорони навколишнього природного середовища на оплату наданих лісами екосистемних послуг, заходи підтримання екологічної стійкості лісів та збереження біорізноманіття в лісах.

Популяризація і ефективне впровадження використання недеревинних ресурсів лісу повинна здійснюватися шляхом:

покращення співпраці державних лісових підприємств і приватного бізнесу, популяризації продукції в Україні і за кордоном;

використання недеревинних ресурсів лісу поряд з туризмом і рекреацією, як ключового напрямку експлуатації відновлювальних ресурсів, які забезпечують збереження біорозманіття;

впровадження передових технології природокористування з повним циклом заготівлі й переробки недеревинних ресурсів лісу;

визначення оптимального цільового призначення кожної ділянки лісу для створення кадастру недеревинних ресурсів лісу;

створення плантацій дикоросів;

виробництво інноваційних видів продукції з використанням технологій швидкого заморожування і вакуумної упаковки тощо.

Рекреація та відкрите суспільство

Популяризація використання лісів для туризму та рекреації, створення умов для залучення коштів бізнесу в розвиток туристичної інфраструктури в лісовій галузі є основною метою пропонованих змін.

Вся суспільно важлива інформація про ліси незалежно від форми власності лісів повинна бути у відкритому доступі. Відкритість до громадськості і прозорість рішень є пріоритетними задачами.

Для покращення використання рекреаційного потенціалу лісів планується:

розвивати інфраструктуру для туризму та рекреації, в тому числі шляхом створення та облаштування екологічних стежок, туристичних шляхів, місць відпочинку, рекреаційних стоянок та іншої інфраструктури;

створити умови для залучення коштів бізнесу в розвиток туристичної інфраструктури в лісовій галузі;

проводити моніторинг туристичного руху та аналіз даних для подальшого ефективного менеджменту відвідування лісів, в тому числі через запровадження сучасних IT технологій;

запровадити заходи по унормуванню туристичного потоку, з урахуванням максимально допустимого розрахованого рекреаційного навантаження для уникнення рекреаційної дигресії та негативного впливу на біорізноманіття;

забезпечити безпеку відвідувачів, в тому числі шляхом організації превентивних заходів та інформування щодо прав та обов’язків туристів в лісі.

створити можливості доступу до рекреації у лісах для маломобільних груп населення, в тому числі для осіб з інвалідністю;

залучати до планування та організації заходів рекреації в лісах волонтерів;

здійснювати активну та сучасну комплексну популяризацію лісів України для туризму як всередині держави, так і закордоном;

розробити електронні ресурси та мобільні додатки щодо рекреації в лісах;

розвинути співпрацю з туристичним бізнесом та органами місцевого самоврядування.

Підвищити якість та доступність інформації про ліси та лісове господарство шляхом:

розміщення  суспільно важливої інформація про ліси незалежно від форми власності лісів у відкритому доступі;

екологічна освіта стосовно цінності лісів загалом, як живої екосистеми, так і окремих її компонентів, має запроваджуватися паралельно із розвитком туристичної та рекреаційної інфраструктури (наприклад, у вигляді візит-центрів, екологічних стежок, тематичних інтерактивних екскурсій тощо;

впровадження інформаційних технологій у систему управління лісами та підвищення прозорості даних стосовно лісів та лісового господарства;

моніторингу стану лісів, інвентаризація та ефективне управління даними;

забезпечити механізм залучення місцевих громад до управління цінними для громад лісами (ягідники, місця рекреації, тощо).

        Дослідження та освіта

Основна мета забезпечення ефективного наукового супроводу лісогосподарської діяльності та якісна підготовка кадрів для лісової галузі.

Система наукових установ і підприємств, які займаються дослідженням в лісовій галузі потребують оновлення.

Пріоритетним є розроблення комплексу заходів щодо покращення екологічної освіти населення, як щодо організації лісогосподарської діяльності, так стосовно цінності лісів загалом, як живої екосистеми.

Вища лісова освіта та наука на сучасному етапі розвитку України повинна бути інтегрована у лісову політику, бути невід’ємною частиною взаємовідносин зацікавлених органів держаного управління лісами, суспільства та практичного лісівництва.

Головним пріоритетом підготовки майбутніх фахівців має бути формування у них бачення та принципів, надання достатнього рівня фахових теоретичних знань та відповідних практичних навичок щодо забезпечення сталого управління лісами, зокрема, виконання всього комплексу лісогосподарських та інших необхідних заходів, які забезпечать формування стійких та продуктивних лісів в умовах змін клімату та інших непередбачуваних викликів майбутнього на основі застосування інформаційних технологій та останніх наукових знань про природу лісових екосистем.

Для покращення системи лісової освіти планується:

підвищити вимоги до якості освітніх програм підготовки бакалаврів і магістрів лісового господарства, зокрема, щодо оцінки відповідності академічної та професійної кваліфікації науково-педагогічних працівників, залучених до викладання навчальних дисциплін;

налагодити ефективну співпрацю між навчальними установами, науковими організаціями та лісогосподарськими підприємствами для впровадження наукових розробок та передового міжнародного досвіду у виробництво;

створити умови, необхідні для покращення інвестиційної привабливості наукової, науково-технічної і інноваційної діяльності галузевих наукових установ;

розробити механізми ефективного впровадження сучасних досягнень науки у лісогосподарське виробництво;

створити сучасну технічну бази для забезпечення наукової діяльності на належному рівні;

забезпечити рівний доступ жінок і чоловіків до можливостей підвищення кваліфікації та заохочувати жінок до кар’єрного зростання.

Очікувані результати реалізації Стратегії

Ефективне управління лісами

Функціонує державний суб’єкт господарювання, який буде уповноважений здійснювати управління всіма державними лісогосподарськими підприємствами.

Функціонує електронна інформаційна система в сфері лісового господарства, на якій публічно розміщена інформація стосовно лісів.

Запроваджено єдиний лісовий податок.

Реформована державна лісова охорона, визначені права і обов’язки державної лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів.

Забезпечено повноцінне фінансування лісогосподарських заходів.

Забезпечено прозорий і рівний доступ до сировини.

Знижено гендерний дисбаланс в лісовій галузі.

Забезпечення екологічної стійкості

Збільшено лісистість території країни до не менше ніж 18 %.

Збільшено загальний запас лісів України до не менше ніж 2,5 млрд м³.

Збільшено рівень емісії/поглинання вуглекислого газу лісами України в 2035 році до не менше ніж 75,6 млн тон СO₂-еквіваленту/рік.

Зменшена площа чистих насаджень сосни звичайної, дуба звичайного та бука лісового, ялини європейської за рахунок збільшення площ мішаних насаджень з перевагою головної породи та введення відповідних листяних порід під намет насадження.

Зменшена площа лісів з низькою повнотою в лісах доступних до експлуатації.

Зменшена сумарна площа суцільних рубок.

Збільшена площа лісів, сформованих головними лісоутворюючими породами (дуб звичайний, сосна звичайна, бук лісовий інші) природнього походження, які виникли завдяки активним заходам сприяння природному відновленню лісів та несуцільним рубкам.

Зменшений обсяг деревини, яка заготовлена під час санітарних рубок.

Збільшена площа насаджень зі складною вертикальною та горизонтальною структурою.

Оновлена нормативна база щодо мисливського господарства.

Впроваджений механізм стимулювання розвитку мисливських господарств.

Створені три лабораторій біологічного захисту лісів.

Оновлені деталізовані положення для не менше ніж 500 заказників та створені плани управління територіями для не менше ніж 100 об’єктів Смарагдової мережі.

Створені три регіональних лабораторій для генетичних досліджень якості насіннєвого матеріалу.

Створені три лісонасінєвих заводи з вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою.

Отримано належний охоронюваний статус, зафіксований у лісогосподарській документації ідентифіковані місця проживання/зростання охоронюваних видів тваринного та рослинного світу.

Зменшена річна площа лісових пожеж особливо великого розміру в Україні.

Забезпечена система відео спостереження для виявлення лісових пожеж на ранній стадії на 100 % території лісів;

Запроваджена система моніторингу лісового біорізноманіття та інвазійних видів в лісовому господарстві як складова загальнодержавної системи моніторингу довкілля.

Оновлений парк протипожежної техніки на 100% та відновлено авіа патрулювання лісів.

  Забезпечення вагомого внеску лісів в розвиток економіки

Запроваджені прозорі правила торгівлі деревиною, прийняті нормативно-правові акти, які врегульовують процедури продажу деревини.

Запроваджена обов’язкова система сертифікації продукції з деревини ;

побудована та відремонтовані 7,5 тис. км. лісових доріг.

Запроваджена система економічних стимулів, для покращення ефективності діяльності суб’єктів господарювання у деревообробній галузі.

Запроваджена монетизація екосистемних послуг лісового господарства.

  Рекреація та відкрите суспільство

Кількість туристів, що скористалися об’єктами лісової рекреаційної інфраструктури, збільшена до не менше ніж 10 млн осіб на рік.

Збільшена довіра суспільства до лісового господарства.

Запроваджена відкрита електронна інформаційна система в сфері лісового господарства для отримання інформації про стан лісів.

  Дослідження та освіта

Оновлена система наукових установ і підприємств, які займаються дослідженнями в лісовій галузі.

Забезпечене належне фінансування державних наукових установ і підприємств, які займаються дослідженнями в лісовій галузі.

Оновлена система підготовки кадрів для лісової галузі.

Етапи виконання поставлених стратегічних цілей, очікувані результати на кожному етапі, з відображенням запланованого темпу досягнення цільових показників та орієнтовного обсягу необхідних фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів, частково викладені в Операційному плані реалізації Стратегії на трирічний період та окремо будуть визначені та затверджені в Плані заходів щодо реалізації Державної стратегії управління лісами України до 2035 року.

Реалізація Стратегії сприятиме зниженню рівня корупції у лісовому господарстві, забезпеченню чіткого розмежування функцій між суб’єктами управління галузі, створенню дієвої системи контролю за веденням лісового господарства, переведенню лісового господарства на засади сталого розвитку та ефективному управлінню лісовим господарством, збільшенню площі лісів держави, збереженню біорізноманіття та невиснажливого лісокористування, задоволенню потреб суспільства в лісових ресурсах, поліпшенню водорегулюючих, ґрунтозахисних, рекреаційних та інших корисних властивостей лісів, створенню сприятливіших умов для розвитку підприємництва та нових робочих місць, зменшенню загрози деградації земель, зростанню частки продукції лісового господарства у внутрішньому валовому продукті, забезпеченню зайнятості та соціальної захищеності працівників лісового сектору, зростанню інвестицій у лісову галузь, а також гармонізації норм ведення лісового господарства України з відповідними критеріями Європейського Союзу.

Реалізація Стратегії безпосередньо впливає на систему організації управління лісовим господарством України, а саме в питаннях розподілу повноважень, визначення функцій та повноважень органів державної влади та постійних лісокористувачів, що наддасть важливий поштовх для системних перетворень лісової галузі, створить можливості здійснювати лісогосподарські заходи публічно і прозоро, з потенційними можливостями отримання прибутків для постійних лісокористувачів.

Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації стратегії та звітування:

Моніторинг та оцінка результатів реалізації Стратегії проводиться в межах повноважень Кабінету Міністрів України, Міндовкілля, інших центральних органів виконавчої влади за участю громадських організацій та об’єднань підприємців, міжнародних організацій.

З метою реалізації Стратегії розробляється План заходів щодо реалізації Стратегії, що затверджується окремим актом Кабінету Міністрів України і який повинен містити чіткі і послідовні заходи щодо управління лісової галуззю.  План заходів щодо реалізації Стратегії повинен передбачати питання щодо комплексного розвитку галузі, що забезпечить щорічний аналіз її виконання та коригування виконання завдань Стратегії на наступні роки.

Цей План є обов’язковим для виконання всіма виконавцями, зазначеними у ньому.

У рамках проведення моніторингу передбачається підготовка та оприлюднення щорічного звіту про стан виконання плану заходів з реалізації Стратегії.

Забезпечення ефективного виконання Плану заходів з реалізації Стратегії здійснюватиметься з використанням відповідних інструментів моніторингу ключових показників ефективності та посилення інституціональної спроможності Міндовкілля, інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України.

Фінансування Стратегії здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів міжнародної технічної допомоги, інших міжнародних донорів та інших джерел, не заборонених законодавством

• 

• 

• 

• 

• 

• 

•