Заново народжені

Позитивний досвід сокирянських лісівників Буковини.

Сокирянський держлісгосп Чернівеччини хоча не найбільше, але найуспішніше підприємство з чотирнадцяти лісгоспів області. Він ще й «піонер» у впровадженні багатьох новинок, що можуть бути корисними для колег зі всієї України…

– Наш лісгосп має довгу історію і, водночас, зовсім молодий. Перші лісництва існували на території нашого району з часів румунського панування. За радянських часів утворився Сокирянський лісгосп, що потім приєднали до іншого. Але коли ми «народились» наново у 2008 році, тут навіть контори не було. Довелося збудувати чи не всю інфраструктуру з нуля, – розповідає директор лісгоспу Олександр Чебан. – Сьогодні – це одне з передових підприємств Буковини. Наші угіддя розташовані на території Сокирянської та Новодністровської міських громад і ще чотирьох об’єднаних територіальних сільських громад. Загальна площа лісових угідь – 17 тисяч гектарів, з них – 16 тис. га вкриті лісом. Основна порода дерев – дуб звичайний.

Так, минулий рік виявився дуже важким. Зокрема через пандемію коронавірусу й ряд негативних чинників. Але ми працювали максимально потужно. За минулий рік лісгосп отримав понад 58 мільйонів гривень доходу. Ми перевиконали всі поставлені перед нами плани на 105%. До речі, за підсумками першого кварталу цього року заробили вже 21 мільйон гривень.

– Пане Олександре, розкажіть, будь-ласка, про основні показники вашої діяльності.

– Минулоріч наше підприємство заготовило 42,7 тис. кубічних метрів деревини. Так, раніше, дійсно, ми направляли її частину на експорт до країн ЄС. Але через введення мораторію вимушені були переорієнтуватись на вітчизняний ринок. І скажу, що дуже успішно. Бо сьогодні основна частина нашої продукції реалізується в Україні. Зі свого досвіду я хочу зазначити, що держлісгоспи можуть працювати і на українському ринку. Головне – знайти споживача.

Якщо низькосортну дров’яну деревину через відсутність попиту не вдалося реалізувати на внутрішньому ринку, тоді переробляємо її на тріску. От тріску ми, дійсно, нині активно експортуємо до країн ЄС. Теж самі знаходили і знаходимо там покупців. За кордоном у промисловості і серед населення є попит на альтернативні види опалення через відмову від газу. Тож за минулий рік ми реалізували такої продукції на три мільйони 828 тис. грн. Однак повторюсь, що у нас немає жодних проблем із реалізацією на внутрішньому ринку.

Важливе й технічне оснащення. Минулого року ще до карантину ми першими серед колег придбали потужний напівпричіп великої місткості Forester із гідроманіпулятором Palms. Його легко можна пристосувати до будь-якого трактора. Головна мета – максимально спростити працю лісівників і робітників під час заготівель, аби не було ручного завантаження техніки. В цьому році ми за кошти підприємства придбали ще один такий причіп, і два – на черзі. Ще одна технічна родзинка – спеціальний трактор з мульчером, обидва – італійського виробництва. Він у нас єдиний серед усіх держлісгоспів Буковини. За допомогою такого трактора проводимо рубки догляду у молодняках, освітлюючи головну породу. Я вперше побачив таку машину у наших вінницьких колег. Вартість цього трактора з мульчером – 2 млн 252 тис. грн.

Ще одне ноу-хау впровадили для нашої пожежної охорони – спеціальний модуль, що буксирується квадроциклом. Бо легкий маневрений квадроцикл проїде через такі кущі, яри чи болота, де не проб’ється навіть надпотужний наш пожежний «КамАЗ».

– А як щодо кадрового потенціалу держлісгоспу? Яка заробітна платня?

– Нам вдалось зберегти увесь кадровий склад. Зараз у нашому колективі працюють 216 спеціалістів. Усі штатні працівники. Жодних скорочень не було. Колектив сталий, дружний. Є ветерани праці. Це – Микола Пилявський, лісник Кельменецького лісництва, який працює 38 років; Антон Варварюк, помічник лісничого Романковецького лісництва, який працює 36 років. Є молодь. Це – провідний інженер з лісозаготівлі Олексій Скедан; старший майстер лісу Сокирянського лісництва Валентин Юрічен та ще багато інших.

У минулому році середня заробітна плата у нас становила десять з половиною тисяч гривень. Плюс повний соціальний пакет. Уже в цьому році зарплата зросла до 13 з половиною тисяч, і це ще не межа. В економічних особливостях нашої області це доволі непогані кошти.

– І водночас важко зберегти кадри, коли під боком Євросоюз із зарплатою в євро.

– Так, ця проблема цілком слушна. Тому, крім соціального пакета, ввели в дію ще ряд пільг для персоналу. У нас працює їдальня, де працівники можуть харчуватись гарячим обідом за символічні 25–30 гривень. Ніби дрібниця? Але, насправді, важливо, адже люди працюють і втомлюються, особливо ті, які роблять далеко від домівки. В якому кафе ви зараз поїсте перше, друге, салат та компот за 30 гривень?

У нас передбачений і формат грошової допомоги на випадок різних ситуацій у працівників чи їхніх родин. Це ж життя. Тож людина може звернутися до нас і отримати, наче кредит, певну суму коштів на якісь нагальні потреби. Звісно, потім це повертають частинами. Жодних відсотків чи «штрафних санкцій». Головне – довіра і турбота.

Про технічне забезпечення наших працівників я вже розповідав. От ми придбали для працівників державної лісової охорони форму і спецодяг для працівників лісу. Важливе й питання самозахисту під час виконання службових обов’язків. Тому нещодавно озброїли лісових охоронців дев’ятьма пістолетами під гумову кулю «Форт-17Р» вінницького виробництва. Зброю наші працівники отримали, пройшовши всі необхідні медичні комісії, тренінги, інструктажі. На форму і зброю ми, загалом, витратили 500 тисяч гривень. Теж усе за кошти підприємства.

– Розкажіть, будь-ласка, скільки нових лісів ви запланували посадити цьогоріч?

– У цьому році ми запланували засадити майже 52 гектари лісових культур. Це як на місцях зрубів, так і з «нуля». В основному, садили саме дуб звичайний. Посадку вже майже закінчили. Цього року терміни лісовідновної кампанії дещо здвинулися через затяжну і холодну зиму. Бо минулого року ми закінчили всі ці роботи вже у березні. Цього року було важче. Нині ми активно садимо сіянці дуба із закритою кореневою системою. Сіянці плекаємо у двох теплицях. Це набагато практичніше, зручніше і краще, аніж із відкритою. Сподіваємось, що у 2021–2022 рр. ми взагалі повністю перейдемо на сіянці із ЗКС. Крім дуба, частково садимо ще горіх чорний, що швидко зростає. Це для нас нова порода дерев.

Є у нас і розсадник площею 22 гектари. Там, крім лісового садивного матеріалу, вирощуємо туї, декоративні рослини та дерева для реалізації на потреби населення. Загалом, у цьому розсаднику є більше 80 найменувань рослин.

– Як ще вдається заробляти кошти у часи нинішньої економічної кризи?

– Ще дуже важливий чинник – побічне користування. У нас є невеликі поля серед лісів, загальною площею 40 гектарів, які засіваємо сільськогосподарськими культурами. Є й польові угіддя, де вирощуємо ячмінь як для наших потреб, так і для підгодівлі диких тварин. Почали вирощувати ягоду лохину. Зараз у нас є близько 500 її кущів, ягода гарно йде на експорт і для потреб населення, кафе, ресторанів тощо. Є ставок, де вирощуємо товарну рибу – коропів та товстолобів. На Новорічні свята активно продавали ялинки у горщиках. Люди купляли такі дерева теж із закритою кореневою системою, а вже після закінчення свят садили їх у себе на господарстві чи на городі. Продали близько 500 таких дерев.

«Зелений туризм», активний відпочинок – будь ласка. Є у нас і база відпочинку, кафе для дорослих і дітей. Є вольєри, де утримуємо благородних оленів, кабанів, інших тварин та птахів. Хочете пополювати на вольєрного фазана у нас, – будь ласка. Саме ми першими відкрили фазанарій. Ви про це вже детально розповідали. Крім того, надаємо послуги для любителів активного відпочинку: відкрили пейнтбольний майданчик і закупили все необхідне обладнання. На жаль, минулого року через карантинні заходи сферу послуг та розваг не вдалося розгорнути на повну потужність. Але на побічному користуванні лісгосп минулого року заробив рівно мільйон гривень.

– А як співпрацюєте з громадами?

– За минулий рік ми сплатили до бюджету громад 20 мільйонів гривень податків та зборів. Будь-які проблеми і питання щодо діяльності місцевих громад ми звикли вирішувати разом. Допомогти розгорнути сніг на вулицях сіл та міст, як цього року – будь-ласка. Власноруч лісівники Сокирянщини озеленювали території бюджетних установ сусідніх населених пунктів. Лише цього року ми висадили на шкільних подвір’ях, парках і скверах більше 100 тисяч сіянців і саджанців, серед яких як традиційні рослини, так і декоративні. З іншого боку, громадяни теж активно відгукуються на всі наші заходи.

Анатолій МЕЛЬНИК,Газета “Природа і суспільство”