Нові системи рубок проходять випробування на Львівщині.
19 травня, Голова Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець, народний депутат України Олександр Матусевич і лісівники Львівської, Івано-Франківської, Закарпатської, Чернівецької, Тернопільської областей в рамках проведення виїзної наради щодо застосування рубок переформування та проведення поступових, вибіркових і комбінованих систем рубок головного користування ознайомилися з роботою Стрийського лісгоспу.
ДП «Стрийський лісгосп» – державне підприємство, яке одне з перших в Україні, у 2013 році, перейшло на прогресивні європейські методи ведення лісового господарства, а саме впровадження рубок переформування, які широко і успішно проводяться німецькими, чеськими, швейцарськими, а також польськими лісівниками.
Рубки переформування – це комплексні рубки, спрямовані на поступове перетворення чистих одновікових насаджень у багатоярусні мішані різновікові деревостани.
Ці рубки цінні тим, що забезпечують багатоцільове ведення лісового господарства основаного на принципах сталого і наближеного до природи лісівництва з урахуванням важливих на сьогодні соціальних, екологічних й економічних потреб.
Поставивши за мету знайти оптимальний спосіб проведення рубок переформування, на території ДП «Стрийський лісгосп» на базі Задеревацького лісництва у 2008 році було створено науково-виробничий стаціонар «Моршинський» площею 0,8 га.
Учасники наради мали змогу на власні очі переконатися в ефективності запровадження рубок переформування. Директор підприємства Ростислав Павлів продемонстрував учасникам наради ділянки із закладеними пробними площами, які характеризують успішність природного поновлення та його якісний і кількісний склад, видове біорізноманіття, вертикальну структуру та запас деревостану. Продемонстровані ділянки, на яких уже проведені один, два або три прийоми рубок переформування. Присутні мали змогу порівняти деревостани після рубок переформування з контрольною ділянкою, де ця рубка не проводилася.
У Стрийському лісгоспі рубки переформування проведені на площі 1362 га.
Про високу ефективність цих рубок також наголосили перший заступник начальника Львівського ОУЛМГ Ярослав Целень і завідувач кафедри лісівництва НЛТУ України, професор Григорій Криницький, які стояли у витоках запровадження рубок переформування в лісах Львівщини.
Голова Держлісагентства Юрій Болоховець зазначив, що рубки переформування дозволяють вирощувати біологічно стійкі, високопродуктивні деревостани у час кліматичних змін.
Днем раніше Юрій Болоховець і учасники виїзної наради відвідали Бібрський лісгосп, де ознайомилися з результатами проведених рубок переформування.
Учасники оглянули науково-виробничий стаціонар «Романівський», який закладений в 2007 році на площі 13 га.
Стаціонар закладено в буковому деревостані з метою розроблення способів переформування одновікових букових деревостанів у різновікові, багатоярусні, наближені до природних.
Перед впровадженням цих рубок працівники лісгоспу пройшли спеціальний курс навчання в Національному лісотехнічному університеті України.
Цього ж дня учасники виїзної наради ознайомилися з роботою Львівського держлісгоспу, зокрема, з веденням лісового господарства у рекреаційно-оздоровчих лісах приміської зони.
Юрій Болоховець разом із учасниками наради оглянув ділянки рубок переформування у Винниківському лісництві, лісовий заказник місцевого значення «Чортові скелі».
Рубки переформування проводяться підприємством з 2018 року. Враховуючи особливості розташування підприємства, рубки характеризуються низькою інтенсивністю, з перевагою видалення дерев за санітарним принципом.
Процесом переформування на сьогодні охоплено 1052 га лісів Львівського лісгоспу.
ДП «Львівський лісгосп», починаючи з 2016 року, повністю відмовився від проведення суцільних рубок. Лісогосподарські заходи у лісах підприємства проводяться виключно вибірковим способом. Щорічно рубки формування та оздоровлення лісів проводяться на площі близько 1000 га, при цьому заготовлюється понад 20 тис. куб. м ліквідної деревини.
За повідомленнями пресслужбиЛьвівського ОУЛМГ,
Газета “Природа і суспільство”
