24/05/2021
0Но фото: Директор ДП «Сокирянське лісове господарство» Олександр Чебан Фото надано Сокирянським лісгоспом
За підсумками І кварталу нинішнього року Сокирянський лісгосп заробив 21 мільйон гривень
Лісові угіддя ДП «Сокирянське лісове господарство» розташовані на території Сокирянської та Новодністровської міських громад та ще чотирьох сільських територіальних громад. Загальна площа лісових угідь – 17 тисяч гектарів, з них – 16 тисяч вкриті лісом, здебільшого, дубом звичайним. Це не найбільше підприємство обласного управління лісового та мисливського господарства, але його успіхам у впровадженні багатьох цікавих новинок можуть позаздрити інші лісгоспи, а досвід може бути корисними для колег-лісівників зі всієї України…
Торік ДП «Сокирянський лісгосп» очолив один із представників славної династії буковинських лісівників Олександр Чебан. Здавалося б, що можна зробити за такий короткий термін. Але він не тільки примножив досягнення попередника, але й запровадив низку прогресивних новинок, які дозволяють господарству розвиватися, впроваджувати нові технології, створювати добрі й безпечні умови роботи працівникам, підвищувати середню зарплатню.
Про окремі аспекти успішної роботи нашому кореспонденту розповідає директор державного підприємства «Сокирянське лісове господарство» Олександр ЧЕБАН.
– Олександре Дмитровичу, торік очолили міцне господарство. Гадаю, мали на меті не зменшити хід, а збільшити досягнення. Вам це вдалося?
– Не приховуватиму, 2020-й через пандемію видався надзвичайно важким для підприємства і відповідальним для мене. Справді, хотілося гідно завершити рік, закласти фундамент під наступний. Колектив розумів це і працював самовіддано. Тому за рік, що минув, господарство перевиконало всі поставлені перед нами плани на 105 відсотків й одержало понад 58 мільйонів гривень доходу. Не послабили виробничу напругу і цьогоріч: за підсумками першого кварталу заробили вже 21 мільйон гривень. Торік підприємство заготовило 42,7 тисячі кубічних метрів деревини. Донедавна чимало пиломатеріалу експортували до країн Євросоюзу. Та через введення мораторію вимушено переорієнтувалися на вітчизняний ринок. На експорт відправляємо тільки тріску. Торік від реалізації такої продукції одержали 3,828 млн гривень.
– Здебільшого, підвищити продуктивність і зменшити частку ручної праці дозволяє технічне переоснащення. Чи вистачає у господарства коштів на придбання нової техніки?
– Звичайно, нова сучасна техніка дозволяє підвищити продуктивність праці й одержати більше прибутків. Саме завдяки успішній роботі торік ми першими серед колег придбали потужний напівпричіп «Forester» із гідроманіпулятором «Palms». Нашою метою було максимально полегшити працю лісівників та робітників під час заготівель деревини. Цьогоріч придбали ще два причепи. Ще одне ефективне нововведення – спеціальний трактор «Landini Land Rower 135» з мульчером «Midifiorst 200» італійського виробництва. За допомогою цієї техніки проводимо рубки догляду у молодняках, освітлюючи головну породу. Вартість трактора з мульчером – 2 мільйони 252 тисячі гривень.
– Чи впливає модернізація виробництва на чисельність працівників та на рівень зарплатні?
– Ні, штати не скорочували. У лісгоспі трудяться 216 фахівців. Серед них чимало ветеранів, які є добрими наставниками молоді. Що стосується зарплати, торік її середній рівень становив 10,5 тисячі гривень, нинішнього – зріс до 13,5 тисячі.
– Ви згадали, пане Олександре, скільки заготовили деревини. Розкажіть, а скільки нових лісів плануєте висадити цьогоріч?
– Запланували заліснити майже 52 гектари лісових культур. Це і на місцях зрубів, і на нових площах. З початку року вже посадили 45 гектарів лісу при плані 37. На цьогорічних зрубах уже посадили молодий ліс. Нові ліси – 2 гектари. Садимо, здебільшого, сіянці дуба звичайного із закритою кореневою системою. Їх вирощуємо у двох власних теплицях. Плануємо 2021-2022 року повністю перейти на сіянці із закритою кореневою системою. Для їхнього вирощування є розсадник площею 22 гектари. До речі, там, крім лісового о матеріалу, вирощуємо туї, декоративні рослини та дерева для реалізації на потреби населення.
