Щоб ліс служив людям

Нормативно-правову базу ведення лісового господарства слід адаптувати до стратегії змін.

Останніми роками у силу багатьох обставин, об’єктивних і суб’єктивних, лісогосподарську галузь, як джекпот, віддавали тим чи іншим політичним силам, які надалі не мали бажання змінювати систему і нормативну базу. Часу у них на це не було та й цілі були зовсім інші.

Нині, коли на кону реформування галузі, потрібна програма об’єктивних змін у лісовому секторі економіки, оскільки без комплексного вирішення базових питань не вдасться досягнути бажаного результату. Слід скласти всі пазли – від лісової освіти до виробництва, розробки економічних стимулів при впровадженні природозбережних технологій. Необхідно інвестувати в систему лісового господарства. Ми часто говоримо про досвід Польщі, але при цьому забуваємо, що для досягнення бажаного результату ЄС вкладено 90 млн євро в реформування лісової галузі Польщі.

При запровадженні реформ у системі лісового господарства дуже правильно ставиться питання, що поряд із введенням організаційних змін, необхідно проводити зміни у нормативно-правовій базі ведення лісового господарства. Досі діє складна ще радянська система, яка передбачає багато обмежень при проведенні господарських заходів, вимагає ряд погоджень у тих чи інших структурах, що створює корупційні ризики і надзвичайно ускладнює лісівникам вчасно та ефективно проводити лісогосподарські роботи.

На наше переконання нормативно-правова база реформ повинна бути адаптована в загальну стратегію змін.

Велика проблема в тому, що питання нормативної бази часто у нас приймаються на хвилі популізму, у пошуках «дешевої» любові суспільства.

Приклад, постанова Кабінету Міністрів № 1224 від 09.12.2021 р., яка феєрично була представлена у ЗМІ, як важливий крок у збереженні лісів. У постанові більше запитань, ніж відповідей. Якщо заборона лісовідновних рубок має ще хоч якусь під собою об’єктивну базу, хоча і тут можна було професійніше розмежувати мету і принципи їх проведення, до інших пунктів постанови є багато запитань.

Так, абзац другий, пункт 10 викладено в такій редакції: «загальний обсяг заготівлі деревини під час проведення рубок головного користування та суцільних санітарних рубок, які зараховуються у фактичний обсяг заготовленої в порядку рубок головного користування деревини, відповідно до вимог, встановлених Санітарними правилами у лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 555, не повинен перевищувати розмір розрахункової лісосіки за період її дії».

Виникає запитання – якщо загальний фактичний обсяг суцільних санітарних рубок (пристигаючі, стиглі та перестійні) і рубок головного користування по року не повинен перевищувати розмір розрахункової лісосіки головного користування по року. Тоді, яким чином підприємства мають розробляти лісосіки, де є масове всихання, вітровали, сніголоми, і які потребують ТЕРМІНОВОЇ розробки, але при цьому не вкладаються у розрахункову лісосіку ГК?

У постанові (пункт 23) виключено рівномірно-поступові рубки.

Як наслідок, виникає проблема в тому, що в лісах з особливим режимом лісокористування в ялицево-букових насадженнях неможливо навіть за наявності достатньої кількості життєздатного підросту, провести останній прийом, який був елементом виключно рівномірно-поступових рубок.

Наступне – існують два чинні джерела, які трактують критерії віднесення деревостанів до чистих або мішаних – ДСТУ 3404-96 «Лісівництво. Терміни та визначення» та Програмне забезпечення ВО «Укр­держліспроект». Обидва є недосконалими в частині вичерпності і чіткості параметрів, які відносять деревостани до чистих і мішаних, і у підсумку впливають на призначення конкретних лісогосподарських заходів (способів і видів рубок головного користування, заходів із поліпшення якісного складу лісів тощо). Основні відмінності в трактуванні – кількість деревних порід і їх відсоткове співвідношення у складі. Є цілий ряд інших проблемних питань, які вимагають термінового вирішення.

Звертаю увагу на те, що ця постанова прийнята кулуарно. Достатньо глянути, кому вона була направлена на обговорення, крім Кабінету Міністрів, і все стає зрозумілим. Проєкт постанови одержали ОДА, в яких уже кілька років після реформи управління відсутні спеціалісти, які можуть дати оцінку щодо зміни правил рубок. А де публічне обговорення в експертному середовищі, де практики, науковці, органи місцевого самоврядування, які реально у даний час становлять владу на місцях? Як наслідок таких дій, за нашими розрахунками обсяги заготівлі в Карпатах зменшуються до 30%. З одного боку – ура! Менше будуть рубати ліс, з іншого боку – де запропоновані альтернативи з боку держави? Де компенсація втрат бюджетів місцевих громад? Як буде вирішуватися питання працевлаштування близько 10 тисяч людей, які залишаються без роботи? Де кошти на утримання інфраструктури, яку в лісових регіонах утримують виключно лісогосподарські підприємства?

Реформа на часі, але при її проведенні потрібно враховувати інте­реси всіх учасників цього процесу.

У цьому герці реформування ми забуваємо про головне – ліс і людей, які живуть і працюють там. З цієї точки зору необхідно розглядати будь-які реформи лісу в державі. Хочу відзначити, що згідно з Рамковою Конвенцією про охорону і сталий розвиток Карпат, підписаною 22.05.2003 р. урядами семи країн Європи та ратифікована Україною в 2004 р., основна мета, визначена в цьому документі, співпраця в напрямку охорони та сталого розвитку Карпат та поліпшення якості життя, зміцнення місцевих економік та громад, збереження природних цінностей та культурної спадщини.

Як бачимо, мета Міжнародної Конвенції і лісівників співпадають, я б коротко це назвав – «Ліс для людей». Виходячи з цієї позиції, потрібно робити зміни до нормативно-правової бази.

Простота і публічність при прийнятті рішень, якісне планування робіт, відкритість при інформуванні суспільства про результати господарської діяльності – основні складові, які повинні бути досягнуті лісівниками у майбутньому.