Хто, хто в дуплі живе?

Замечу что дупло в дереве далеко не всегда признак скорой гибели. Дубы и многие другие деревья -долгожители живут с дуплами многие десятки и сотни лет. Ядровая древесина у них мертва, а заболонь живая. Я уже много раз говорил, что дерево в этом похоже на каралловый риф. Смерь внутри, – жизнь снаружи. Конечно для быстрорастущих пород – дупла признак скорой гибели. Не знать где зимуют дятлы не страшно, но… Все кто, хотя бы в детстве, подкармливал зимою птиц и вывешивал для сало или жир за окно на веревочке, – знают где зимуют дятлы. Кстати дятлов много, и некоторые из них видоспецифичны, то есть селятся только в дуплах одного вида деревьев…Чаще всего это мелкие виды дятлов и осина, как их жилище. М.П.

Квартирують всі – будує один.

Для лісівників дупло у дереві – погана ознака, бо дерево має незабаром загинути. Проте дупла стають захистком і домівкою для багатьох тварин і, у першу чергу, птахів, які захищають то й же ліс від шкідників.

На мій сором тільки зараз дізнався, що дятел зимує у нас, не відлітає у теплі краї. Так склалося, що не цікавився саме дятлом, міркував – теж зимує у теплих краях. Аж раптом під час відлиги цього березня почув у приміському лісі тук-тук-тук. Знайомий звук. Пішов на нього і незабаром побачив строкатого дятла, який тільки-но побачив людину, одразу сховався з іншого боку дерева. Вдома поцікавився у мережі – так, зимує ця пташка у нас. Цей лісовий трудівник титанічно працює на благо лісу, поїдаючи величезну кількість шкідників. Зацікавив він мене ще й через те, що дає притулок іншим пернатим, які, у свою чергу, теж вносять чималу частку в охорону лісу.

А саме – видовбує дупла, шукаючи поживу, чи готуючи власну оселю для парування.

– Точно сказати яка частка дупел припадає на роботу дятла не можна, але не всі дупла у деревах створені саме дятлом, – розчарував мене заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції НУБіП України Борис Якубенко. – Дупла виникають і на місці руйнування серцевини стовбура чи гілок першого порядку.

А й справді, сильний вітер зламав стару гілку, звір чи велика птаха пошкодила кору. На поранене місце дерева потрапляють спори грибів чи личинка комахи. І з часом – від кількох років до десятиліть – деревина «з’їдається» і утворюється дупло. Гніздуватися ж у них багато охочих.

Старі, великі дупла заселяють білки та куниці. Ну і дрібнота на кшталт кажанів, дрібних лісових гризунів. Пташки ж полюбляють затишні, невеликі, відносно «молоді» дупла, які можна облаштувати, як гніздо. Якщо у міській та приміській зоні можуть оселитися у них голуби чи навіть синиці, то на природі бажаючих чимало.

– Загалом, їх у нас 9 видів, є ще дятел – десятий, – уточнює керівник природоохоронного відділу Українського товариства захисту птахів Ольга Яремченко. – Він не схожий на звичайних дятлів – крутиголовка. Це слабка пташка, яка сама не може довбати деревину, а заселяє вже видовбані чи природні дупла. Мешкає ж вона по всьому Поліссю.

Пташок, що селяться саме у дуплах, ще називають дуплогніздниками. Вже названим синицям теж до вподоби більше дупла, аніж гніздечка. А їх у нас аж сім видів таких – велика синиця, блакитна, чубата, два види гаєчок, чорна синиця.

Повзик теж обирає дупла. Це така пташка, що бігає по стовбуру і вгору, і вниз. Його оселю легко відрізнити: льоток, тобто отвір дупла, якщо завеликий для цієї пташини, то повзик завужує, замазуючи глиною, землею, щоб він став затишним для такої дрібноти.

Мухоловок дуплогніздних небагато, лише три види: сіра, строката та білошия.

Помиляєтесь, якщо вважаєте, що всі сови селяться у дуплах. Це лише у казках. Дупла до вподоби лише совці та сірій сові. Та й то не у першому-ліпшому. Їм потрібні великі, що виникають у старих деревах.

Є ще одна птаха, що селиться саме у дуплах. Це – качка гоголь. Ця червонокнижна водоплавна пташка знаходить дуплисті дерева недалеко від водойм. І коли її пташенята вже вилуплюються, випадають на землю і йдуть на воду.

І на останок ще раз про дятла. Він не з першої спроби робить собі дупло. Спершу він спробує на міцність дерево, здебільшого осику, обстежує з усіх боків, лише потім займається будуванням. А коли вже пташенята стануть «на крило», покидає домівку, аби на наступний рік робити нову. А старе дупло залишає для «квартирантів» – пташок, сонь, білок та кажанів. Тому і не конкурує з пташками на дупла. Святе місце пустим не буває.