Правові аспекти реорганізації підприємств

Роз’яснення юриста.

Майже місяць тому Держлісагентство оголосило про наміри реформувати підпорядковані підприємства через їх укрупнення. Новина викликала жваве обговорення лісівників і стала темою для дискусій в окремих обласних й районних радах. Як наслідок, це викликало купу версій і маніпуляцій в інформаційному просторі, які не завжди відповідали реальності. Виникненню невірних тлумачень також сприяє досить обмежений обсяг відомостей, проголошених Агентством. Не вдаючись у економічні аспекти, спробуємо розібратися у юридичних питаннях, що супроводжують приєднання юридичних осіб.

1. Представники Держліс­агентства і велика кількість зацікавлених сторін почасти називає укрупнення підприємств реформуванням. Насправді, на юридичній мові, такі дії державного органу мають чітке визначення: реорганізація, яка є одним із видів припинення юридичних осіб (ст. 104 Цивільного кодексу України). У випадку із Держлісагентсвом, відбудеться зменшення кількості підприємств. Тобто частина підприємств буде приєднана до інших аналогічних лісгоспів.

2. Все майно лісгоспів, від адмінбудівлі лісгоспу до стільця у лісництві є власністю Держлісагентства. Тож будучи власником, центральний орган виконавчої влади, має повне право розпоряджатися майновими комплексами підприємств, що належить до сфери його управління (за виключенням приватизації). Закон України «Про управління об’єктами державної власності» (стаття 6) надає повне право державним органам самостійно створювати, реорганізовувати, ліквідовувати підпорядковані підприємства. В цьому зв’язку численні рішення територіальних громад із різними оцінками укрупнення підприємств Держлісагентства є юридично нікчемними, та мають ознаки втручання в господарську діяльність одних власників у діяльність інших. Слід прагматично констатувати, що навіть трудові колективи не можуть впливати на прийняття подібних рішень (виключення передбачена діяльність профспілок у встановлених законом межах). Адже вирішувати питання про реорганізацію підпорядкованих підприємств є виключним повноваженням його засновника – державного органу, що має діяти у встановлений порядок та спосіб.

3. Реорганізація підприємств може проводитись шляхом злиття, перетворення, поділу, виділу та приєднання. Заплановане укрупнення є реорганізацією, що пропонується здійснити шляхом приєднання. В окремих ЗМІ вказується, що відбудеться саме ліквідація підприємств. Проте це не відповідає дійсності. Насправді, реорганізація і ліквідація, будучи формами припинення підприємств, є різними поняттями (ст. 59 Господарського кодексу України). Ключова різниця в тому, що при ліквідації підприємства не відбувається правонаступництва, тобто передачі її прав та обов’язків іншому підприємству, всі працівники мають бути звільнені, майно та інші активи реалізоване, затверджується ліквідаційний баланс тощо. У разі приєднання всі права і обов’язки переходять до іншого діючого підприємства, яке отримує всі права й обов’язки лісгоспу, що припиняє діяльність. При цьому всі працівники (крім директора, який діє згідно з контрактом не з лісгоспом, а з Держлісагентством) зараховуються в штат іншого підприємства, складається передавальний акт, а належне підприємству майно не відчужується, а передається іншому лісгоспу.

4. На юридичній мові, при приєднані підприємства відбувається так зване універсальне правонаступництво майна особи, як сукупність прав і обов`язків, які їй належать, переходить до правонаступника як єдине ціле. При чому, в цій сукупності єдиним передавальним актом переходять всі окремі права та обов`язки, які належали на момент правонаступництва підприємству, яке припиняється, незалежно від того, виявлені вони на цей момент чи ні.

5. Щодо трудових відносин працівників при приєднанні підприємств. Відповідно до частини третьої статті 36 Кодексу законів про працю України, у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Тобто працівники підприємства, що припиняє діяльність, не можуть бути «автоматично» звільнені, оскільки відповідним наказом мають бути зараховані до штатного складу іншої юридичної особи. Припинення трудового договору за ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40 КЗПП України). Право визначити чисельність і штат працівників належить тільки керівнику підприємства, як роботодавцю (ст. 64 Господарського кодексу України). На підприємстві, до якого приєдналось припинене підприємство, потрібно буде внести зміни і доповнення до штатного розпису з урахуванням посад приєднаного підприємства і оформити їх відповідними наказами. У разі істотних змін може бути затверджений новий штатний розпис. Частина посадових інструкцій також має зазнати змін, аби не допустити дублювання функцій працівників. Тож питання про можливе скорочення штату працівників підприємства не вирішується при проведенні реорганізації, а може бути розглянуто із дотриманням гарантій прав працівників та профспілок у встановленому законом порядку.

6. Як відбувається процес реорганізації на практиці? Правовою підставою для початку реорганізації державного підприємства мають бути накази Державного агентства лісових ресурсів України. Ними визначаються конкретні підприємства, що реорганізується шляхом приєднання до інших конкретних підприємств, як правонаступників. Цим же наказом утворюється комісія з реорганізації по кожному підприємству, затверджується її склад, визначається порядок реорганізації, строки тощо. Головне завдання такої комісії – складання передавального акта. Згідно ст. 105 Цивільного кодексу України, виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами підприємства. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені підприємства, яке припиняється.

Тому Агентство вправі уповноважити голову комісії (при чому це не обов’язково має бути директор) підписувати всі документи, необхідні для припинення шляхом реорганізації, забезпечити проведення інвентаризації майна, майнових прав та обов’язків, що знаходяться на балансі державного підприємства, та здійснити їх передачу на баланс іншому підприємству, встановити строк для заявлення вимог кредиторів (не більше 6 місяців), подати до Агентства на затвердження передавальні акти приймання-передачі майна, майнових прав та обов’язків і здати матеріали на зберігання до архівних установ відповідно до чинного законодавства тощо.

7. Уповноважений представник комісії повинен подати державному реєстратору наказ Держлісагентства, разом з пакетом інших визначених законом документів для державної реєстрації стану припинення. Інформація про припинення має бути подана лісгоспом, у тому числі, до податкової інспекції, що є підставою для призначення позапланової документальної перевірки. Після складання та затвердження Держлісагентством передавального акта (якому має передувати закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторів), із реєстру юридичних осіб вилучаються відомості про лісгоспи, які припинили свою діяльність.