14/05/2021
0Мир захватила сырьевая лихорадка и главным виновником подорожания был далеко не коронавирус. Какие товары больше всего подорожали за последний год и почему? (укр)
Безпрецедентне зростання в епоху коронавірусу торкнулося не лише фондових ринків та криптовалюти. Аналітики звертають увагу на небачений в останні роки стрибок цін на сировинні товари та харчові продукти.
Наприклад, за останній рік вартість яєць в Україні зросла більш ніж удвічі. Звісно, це не стрибок Bitcoin у 7,5 разу, однак цей показник теж вражає. Ціни на деревину зросли майже на 250%. Це ж стосується інших позицій – від нафти до цукру.
Подорожчання сировини може спричинити ріс цін на товари та послуги: від чашки кави до будівництва заміського житла.
Цінове зростання підігріває і без того високі інфляційні очікування.
Якщо вони справдяться, то провідним центральним банкам світу, передусім ФРС, доведеться закінчити “свято безкоштовних грошей” та повернутися до більш жорсткої монетарної політики.
Наслідки цього передбачити неважко: інвестори почнуть розпродаж ризикових активів, що обвалить ціни на акції та криптовалюти.
Поки цього не сталося, ЕП зібрала сировинні товари, які подорожчали чи не найбільше за останній рік. У більшості випадків головним винуватцем здорожчання був далеко не коронавірус.
“Посткоронавірусний бум”
Основним чинником, який наразі активно підігріває ринки, є так зване післякарантинне відновлення світової економіки.
Коли рік тому весь світ майже зупинився, припинилися авіаперельоти, впав попит на пальне, електроенергію для транспорту, зупинилося багато інфраструктурних проєктів – усе це призвело до падіння попиту на сировину.
Тут можна згадати ринок нафти, коли у квітні 2020 року ціни на “чорне золото” вперше в історії стали від’ємними: покупцям доплачували за те, аби вони просто забрали товар.
Однак з часом світ призвичаївся до нової реальності. Та й у ситуації з перебігом пандемії нарешті засяяло “світло у кінці тунелю” – проти коронавірусу винайшли вакцину, а у деяких країнах її встигли отримати більше половини населення.
Ефект позитивних новин підсилювала монетарна підтримка у найбільших світових економіках. У США, наприклад, центральний банк щомісяця викуповує цінних паперів на 120 млрд дол, накачуючи таким чином фінансовий ринок грошима.
Крім цього, у США ухвалили вже три пакети економічних стимулів на загальну суму 5 трлн дол. В межах останньої програми більшість американців отримали на руки по 1400 доларів, левову частку яких спрямували на заощадження або ж інвестиції.
Позитивні новини для економіки майже миттєво відобразилися й на традиційних сировинних ринках. Ціни на нафту, наприклад, за останній рік зросли у понад три рази. Якщо на початку травня 2020 року за бочку нафти марки Brent давали трохи більше 18 доларів, то зараз майже 68 доларів.
Чим більшими є успіхи у боротьбі з коронавірусом, тим менше карантинних обмежень, а відповідно і можливостей для подорожей. Це в свою чергу підвищує попит на пальне, а відтак і на нафту.
Поступове відновлення світової економіки впливає й на ціни на сталь. Вони за останній рік виросли на 150%. Разом зі сталлю зростають ціни й на інші метали, зокрема алюміній, який подорожчав на 74%.
Зростання цін на сировинні активи все більше і більше закладає в голови інвесторів страх перед інфляцією. А для того, аби вберегтися від неї багато хто обирає перевірений часом крок та починає вкладатися в ту ж саму сировину. Це ще більше підігріває ринки та підштовхує ціни до подальшого зростання.
“Посткоронавірусний бум” змусив багатьох аналітиків задуматися про початок у світі нового суперциклу зростання цін на сировину. Однак багато експертів все ж сумніваються, що післякризове відновлення економіки матиме такий само довготривалий ефект, як було під час минулого суперциклу.
Cвіт на порозі зростання цін: що таке сировинний суперцикл та як він вплине на Україну
Зрештою, зростання далеко не всіх сировинних товарів можна пояснити коронавірусом. Нижче ми зібрали декілька прикладів товарів, які дорожчають не лише через відновлення економіки від коронавірусу.
Кава арабіка (+50%)
Ціни на каву сорту арабіка почали зростати особливо активно на початку травня 2021 року, коли лише за один тиждень додали близько 8,8%.
На Бразильській біржі наразі можна придбати ф’ючерсний контракт на поставку 6000 кг кави за 10,4 тис дол (1,73 дол/кг або близько 48 грн/кг). Рік тому такий же обсяг арабіки обійшовся б у 6,8 тис дол (1,13 дол/кг або 31,4 грн/кг).
Причина зростання цін на улюблені зерна популярної у світі мережі кав’ярень Starbucks не у тому, що люди, які перехворіли коронавірусом, почали споживати більше кави, а в проблемах у ключових країнах-експортерах.
Найбільша з них – Бразилія. Через посушливу минулорічну погоду у цій країні врожай кави суттєво скоротився. Це викликало хоча і незначний, але все ж таки дефіцит кавових зерен.
Наразі ж ціни на каву підігріває чергова погодна неприємність: доволі посушлива погода у Бразилії може знову зіпсувати новий урожай. На цьому етапі вирощування кави вона потребує більше вологи, аби зерна дозріли та мали прийнятні розміри та вагу, пише Bloomberg.
Штовхають вгору ціни на каву й протести у Колумбії, що спалахнули через пропозицію президента Івана Дуке підвищити податки. Додаткові бюджетні надходження влада хоче використати для зниження боргового навантаження, яке сформувалося за період карантину.
Протестувальники перекрили дороги, через що кава з плантацій та складів не надходить до портів, а звідти не експортується в інші країни світу.
Цукор (+80%)
Ще один елемент собівартості горнятка запашної кави – цукор – також показує доволі агресивну динаміку зростання.
Рік тому вартість ф’ючерсного контракту на поставку 112 тис фунтів (50,8 тонн) цукру-сирцю становила майже 11,5 тис дол (0,23 дол/кг або 6,4 грн/кг), а на початку травня 2021 року – вже більше 20,3 тис дол (0,4 дол/кг або 11 грн/кг).
Причина зростання вартості еталонного для всього світу цукру-сирцю в поганому врожаї у Бразилії та Таїланді – найбільших країнах-експортерах.
Проблеми з виробництвом цього продукту торкнулися й Куби. Через санкції США та пандемію коронавірусу, країна стикнулась з дефіцитом іноземної валюти. Її не вистачало, зокрема, й для закупівлі пального, що в свою чергу вплинуло на роботу плантацій.
На Кубі вже очікують найгірший врожай цукру з 1908 року.
Впливає на нинішнє зростання цін на цукор й відновлення економіки від коронавірусу, однак у досить неочевидний спосіб. Річ у тім, що з цукрової тростини можна виробляти ще й біоетанол.
У тій таки Бразилії, яка поступово пом’якшує карантинні обмеження, люди починають подорожувати набагато активніше, що штовхає вгору ціни на пальне. Як наслідок багато бразильських виробників віддають перевагу переробці тростини на пальне, а не на цукор.
Кукурудза (+123%)
У виробництві пального та моторних мастил використовують продукти переробки не лише цукрової тростини, але й кукурудзи. Лише у США на ці цілі йде близько 40% врожаю цієї культури.
Ціни на кукурудзу від початку 2021 року зросли на понад 50%, а за останні 12 місяців — у більш ніж два рази. Рік тому вартість бушеля (25,4 кг) кукурудзи на Чиказькій біржі становила 3,24 долара (близько 3,5 грн/кг), а станом на 12 травня 2021 року ціна сягнула 7,22 долара (7,88 грн/кг).
Однак не лише попит на мастила у зв’язку з посткоронавірусним відновленням економіки штовхає вгору ціни на кукурудзу. Набагато сильніший вплив на біржові котирування цієї культури здійснює Китай.
Декілька років тому у країні спалахнула епідемія африканської чуми свиней. Аби побороти спалах владі доводилося вжити безпрецедентних заходів і винищити майже все поголів’я.
У 2021 році Китай намагається відновити власне свинарство. Для цього країна імпортує багато кормів, зокрема кукурудзи. Обсяги цього імпорту цьогоріч можуть зрости у 3-4 рази – до 24 млн тонн.
Деревина (+246%)
Надм’яка монетарна політика у США стимулює людей активніше інвестувати у покращення житлових умов. Майже нульові відсоткові ставки на іпотеку та щедрі виплати від уряду призвели до того, що американці у 2020 році придбали рекордну за останні 14 років кількість нерухомості.
Високий попит на житло спровокував зростання цін на матеріали, зокрема й деревину. Вартість контрактів на поставку деревноволокнистої плити (ДВП) на товарній біржі Китаю зросла в декілька разів. Якщо рік тому одна ДВП коштувала 3,4 дол (94 грн), то сьогодні – більше 15 дол (415 грн).
Задовольнити весь попит на житло досить важко: для будівництва потрібен час. Погіршувало ситуацію ще й те, що надходження на ринок нової обробленої деревини ускладнювало закриття на карантин деревообробних підприємств.
Відтак, ціни на деревину стали жертвами попиту та пропозиції, на які вплинув як карантин, так і намагання американського уряду надати пом’якшити його економічні наслідки для населення.
Залізна руда (+145%)
Зростання попиту на сталь через відновлення інфраструктурних проєктів у світі, на хвилі виходу економік з карантинів, штовхає вгору й ціни на залізну руду, з якої власне виготовляється сталь. З минулорічних 87 доларів за тонну, вартість цієї сировини піднялась до нинішніх 225 доларів.
Більший попит дорівнює вищій ціні, але у ситуації із залізною рудою на ціни впливає ще й торгівельна війна між найбільшими гравцями на ринку: одним з найбільших експортерів руди – Австралією та одним з найбільших виробників сталі – Китаєм. Останній запровадив низку мит на австралійські товари – від вугілля до вина.
І хоча торговельні обмеження досі не торкнулися залізної руди, металурги з Піднебесної вже починають готуватися до такої можливості, обмежуючи купівлю сировини з Австралії.
Ціновий “бум” на ринку залізної руди зіграє на руку великим українським олігархам, які контролюють її видобуток, зокрема, Рінату Ахметову.
Однак схоже, що ці плани невдовзі може поламати влада. В межах плану з деолігархізації уряд 12 травня схвалив законопроєкт щодо підвищення ренти на видобуток руди, прив’язавши її розмір до ринкових цін.
Мідь (+97%) та літій (+102%)
Ціни на один з ключових для промисловості металів – мідь – підігріває не лише жваве відновлення світових економік від карантину, але й “зелений тренд”.
Заяви керівників розвинених держав щодо переходу на чисту енергетику дає інвесторам впевненість у тому, що попит на мідь залишатиметься високим ще досить довгий час.
За один кілограм міді світові гравці, які купують метал тисячами тонн, сьогодні платять 10,5 дол (290 грн).
З цих же міркувань зростають ціни і на літій – життєво необхідний метал для створення акумуляторних батарей для електромобілів. Від початку року він встиг подорожчати на 67%, а за останні 12 місяців – вдвічі. За одну тонну карбонату літію дають майже 90 тис дол.
Соєві боби (+93%)
Минулорічна засуха у Південній Америці призвела не лише до менших врожаїв соєвих бобів, що цілком очікувано призвело до зростання цін на них, але й суттєво ускладнила фермерам можливості експортувати зібраний врожай.
Річки, якими зазвичай транспортують сою з місць її вирощування до портів, обміліли. Ситуація загострилася на стільки, що влада Парагваю попросила Бразилію спустити воду з водосховища, аби дати можливість баржам доставити урожай до морського узбережжя.
Ріст цін на сою штовхає вгору ще й ціни на соняшникову олію, від чого, безумовно, виграють українські аграрії: Україна залишається найбільшим у світі експортером олії.
Фото на головній: ua.depositphotos.com
