10/01/2013
0Херсонські фермери закликають нещадно нищити корупційні схеми в країні
Якраз перед Новим роком на «голубих» екранах країни пройшов телевізійний сюжет, який на селі згадують і досі, — зачепив за живе. Кореспондент запитує молодого фермера про те, чи той подавав документи, щоб компенсувати витрати на закладку саду. Селянин на те відповів: «На компенсацію не подавали, тому що напоролися на складну ситуацію. Система (державної допомоги! — В.П.) корумпована, вимагає «відкатів» — від 30 до 50 процентів…»
ОЦЕЙ сучасний словотвір «відкат» неодноразово звучав і на зібранні Асоціації фермерів та приватних землевласників Херсонщини. Людей обурює те, що широко розрекламована державна допомога селянам, проходячи через руки міністерської челяді, перетворюється на милостиню.
— Держава практично ухилилася від матеріальної підтримки села. Зокрема, садівницької і виноградарської галузей. Уже й про милостиню говорити не доводиться. Ми торік із державної казни не одержали жодної копієчки. А в бюджеті на 2013-й така допомога взагалі не «прописана», — каже голова асоціації Микола Халупенко.
— Але ж уже двічі міністр аграрної політики і продовольства України пан Присяжнюк за найменшої нагоди постійно говорить про ту допомогу…
— Лише один із учасників нашого фермерського зібрання повідомив: одержав від держави 20 тисяч гривень, щоб відшкодувати затрати на електроенергію у зрошувальний сезон. Один! Розкиньте цю суму на три тисячі фермерів — що вийде? Навіть семи гривень на кожного не буде! Та людей обурює навіть не стільки це, як інше зло, з яким щодня наша влада, зокрема Президент, якщо вірити публічним заявам, активно борються, — продовжує Микола Халупенко. — Корупція буквально роз’їла всі державні структури! Ми, селяни, знаємо, що в тому ж Українському державному фонді підтримки фермерських господарств так і залишилося не використаних торік декілька мільйонів гривень. Чому так сталося? А тому що люди просто відмовилися одержувати цю державну (!) допомогу — не хочуть годувати корупціонерів. Бо за діючою корупційною схемою так звані «відкати» чиновникам нерідко сягають 30 відсотків. Вибачте, але таке «благодійництво» вже дістало тих, хто звик господарювати, покладаючись на власні мозолі і розум.
Це зло набуло загальнодержавного масштабу, воно не сьогоднішній «винахід» зажерливих українських чиновників. Про масштаби пошесті йшлося в публікаціях ще 2010 року. Тоді Президент України Віктор Янукович пообіцяв позбавити чиновництво змоги наживатися на державному бюджеті, оскільки, за його словами, 20 відсотків бюджетних коштів банально розкрадаються держслужбовцями у процесі їх «освоєння».
Заява Глави держави прозвучала, а результат?
Чиновники суворого президентського окрику не злякалися, а відтоді навіть ще більше розохотилися до дармового. «Освоєнням» бюджетних коштів через «відкати», іронізують господарники, скоро почнуть займатися не те що очільники різних фондів, департаментів, обласних галузевих управлінь, а й міністерські вахтери та прибиральниці.
— Побачивши, що зло рік у рік розростається, стає нахабнішим, ми звернулися до всіх товаровиробників (не лише крупних, а й невеликих) із закликом: не брати участі у корупційних схемах при отриманні бюджетних коштів, не ставати їх співучасниками, — каже Микола Халупенко. — Риба гниє з голови, а побори починаються з Києва. І коли ми гуртом виступимо проти цього явища, то, можливо, нарешті Міністерство аграрної політики і продовольства України почне у себе справді наводити порядок. Як на мене, то лише 10 відсотків населення світу живе в таких аморальних чиновницьких утисках, як ми, українці. Не буду далеко ходити за прикладом. Нещодавно побував у Росії — у Бєлгородській області. Якихось 800 кілометрів від нас… Це, до речі, колишня історична частина України. Ви знаєте, що я подумав тоді у Бєлгороді? Що потрапив у справді цивілізовану Європу! Область економічно розвивається, прогресує. І сільське господарство там — не рівня нашому. Один мільярд американських доларів — таку суму виділив торік уряд Росії на підтримку різних програм, пов’язаних із розвитком аграрного сектору. Одній лише області! Коли я почув цю цифру — вухам не повірив! Тому й не дивно, що Бєлгородщина виробляє 20 відсотків свинини від загальноросійського обсягу.
— А там теж практикують «відкати»? Чи цим не цікавилися?
— Цікавився, аякже! Росіяни здивувалися: «Про що ви?..» Там чиновнику поставлено державне завдання: шукати ефективного сільгосптоваровиробника і допомагати йому розвиватися. А що бачимо у нас?..
