Невикористані можливості й реальні здобутки

Газета “Природа і суспільство”

22 квітня відбулося засідання розширеної колегії Держлісагентства (в режимі відеоконференції).

Про стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угідь у Закарпатській, Дніпропетровській та Волинській областях доповів Іван Шеремет, начальник Управління мисливського господарства та полювання.

– В Україні площа наданих у користування мисливських угідь становить 38,8 млн га. Посвідчення мисливця отримали 850 тисяч українців, з них відвідують полювання 262 тисячі осіб, які у 2020 році замінили контрольну картку.

У 2020 році в мисливських угіддях України чисельність копитних мисливських тварин, як і пернатої дичини, збільшилась у порівнянні з попереднім роком і становить відповідно 227 тис. та 10,7 млн голів. А от хутрових звірів стало менше, зараз ця цифра становить 1,7 млн особин.

Видовий склад та чисельність мисливської фауни є одним із головних показників рівня ведення мисливського господарства, але та сама чисельність у звітах роками залишається на одному рівні. В той же час у невідомому напрямку зникає весь річний приріст. Тут постає питання до користувачів мисливських угідь: «Про яку рентабельність мисливського господарства ми можемо говорити?» Негайно потрібно посилити контроль за порядком проведення обліків чисельності мисливських тварин і врешті змінити формальний підхід при їх оформленні.

Для збільшення чисельності мисливських тварин необхідно забезпечити два головні чинники: виконання біотехнічних заходів та боротьба з браконьєрством та хижаками (вовки, лисиці, бродячі собаки тощо). Для втілення в життя цих заходів потрібні інвестиції, користувачам потрібно це розуміти і вкладати кошти у технічне забезпечення, кваліфіковані кадри, у науку, освіту, просвітницьку діяльність, у відтворення дичини та охорону угідь.

Загальні витрати на ведення мисливського господарства за 2020 рік становили 518 млн грн, а от надходження від його ведення всього 253 млн грн, це лише 48,8% від витрат. Мисливське господарство залишається збитковим, не рентабельним, бо ведеться не ефективно.

Суттєву шкоду мисливському господарству завдають хижаки, зокрема, вовк, лисиця, а в останні роки і шакал. З 1990 року чисельність вовків в Україні зросла майже вдвічі і становить більше 2 тис. голів. Кількість хижаків в угіддях більшості областей перевищує науково обґрунтовану норму.

Штатна чисельність єгерської служби в більшості господарств не відповідає вимогам ст. 29 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», відповідно неможливо забезпечити відповідну охорону угідь.

Про які перспективи розвитку мисливської галузі можна говорити з таким веденням мисливського господарства, якщо навіть в обласних держуправліннях відсутнє достатнє кадрове забезпечення спеціалістами в галузі мисливського господарства та полювання, – підбив підсумок Іван Шеремет.

Голова Держлісагентства Юрій Болоховець дав таку оцінку веденню мисливського господарства в Україні:

– Ми є державним уповноваженим органом у галузі не тільки лісового, а й мисливського господарства. Лісівникам мисливське господарство має бути ближче, ніж, скажімо, деревообробна промисловість, але все відбувається навпаки. Наведу приклад сусідньої країни – Угорщини, яка має в 4 рази менше площу мисливських угідь і в 10 разів більшу чисельність оленя, країна, яка має дохідну частину більшу від мисливства, ніж від заготівлі деревини. Тому я вважаю цей напрямок недовикористаним, він потребує суттєвих доопрацювань й інвестицій – значно менших, ніж, наприклад, у розвиток деревообробної промисловості. Тому треба визначитись: чи ми будемо розвивати мисливську галузь, чи ми не спроможні.

Про стан готовності державних лісогосподарських підприємств до пожежонебезпечного періоду доповів Віталій Пунь, перший заступник Голови Держлісагентства.

Віталій Теодорович зауважив, що станом на 21 квітня поточного року в лісах Держлісагентства ліквідовано 53 пожежі на площі 36,4 га. Це лише 5 відсотків від пожеж минулого року на цей час (1044 пожежі на 9645 га).

З метою покращення взаємодії сил і засобів Держлісагентства з ліквідації можливих масштабних пожеж, буде створено відомче угруповання таких сил і засобів за територіальним принципом. Членам колегії розіслано проєкт наказу, в якому розписано скільки і якої техніки залучатиметься від кожної області на ліквідацію великих пожеж у сусідніх областях.

Про застосування геоінформаційних технологій при здійсненні лісовпорядкування учасники засідання дізналися від заступника Голови з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Віктора Смаля.

УкрНДІЛГА розробив електрон­ний інструмент – Геопортал Ліси України – для лісогосподарювання. Розробка вже довела свою ефективність на практиці, застосовується в кількох лісгоспах.

– Але для максимального ефекту від цього інструменту, застосовуватися він має синхронно всіма користувачами країни, – пояснив Віктор Смаль, представляючи проєкт. – Дані про господарювання транслюватимуться на загальнодоступну карту – це контури ділянок, лісорубні квитки, а також розміщуватиметься різноманітна додаткова інформація, як то місця для відпочинку та ін. Таким чином буде продемонстрована готовність лісівників іти назустріч громадськості, ділитися відкритими даними.

Алла Святецька, начальник Відділу з персоналу, оголосила про нагородження працівників галузі відомчими відзнаками Держлісагентства.

Так до нагородження нагрудним знаком «Відмінник лісового господарства України» представлено Івана Лазоренка, провідного інженера з охорони праці державного підприємства «Сторожинецьке лісове господарство», і Любомира Пастернака, завідувача сектору економіки та фінансів – головного економіста Івано-Франківського ОУЛМГ.

Ряд працівників галузі відзначені Грамотами і Подяками.

Наш кор.