Минулий рік мав бути знаковим стосовно співпраці на міжнародній лісовій арені. Очікувалося проведення кількох масштабних і визначальних світових подій у лісовій політиці, але внаслідок карантинних обмежень, частину заходів було перенесено, а інші відбулися в онлайн-форматі. Про цей напрямок Держлісагентства ми поспілкувались із завідувачкою Сектору міжнародних відносин, науки та зв’язків з громадськістю Любов’ю Поляковою.
– Одна з найважливіших організацій у лісовій галузі в глобальному масштабі – Форум ООН з лісів, – розпочала свою розповідь Любов Полякова. – У минулому році було узгоджено порядок роботи Форуму на наступні чотири роки. Перемовини проходили дуже важко, кожна з країн-учасників мала свою точку зору щодо напрямків подальшої роботи і ми довго не могли досягти консенсусу.
Цього року очікуємо на проведення ще двох важливих міжнародних заходів. Перший – 8-ма Міністерська конференція з охорони та захисту лісів Європи. У минулому році було завершено роботу з узгодження добровільних домовленостей у цьому зв’язку, зокрема, стосовно посилення роботи з подолання наслідків надзвичайних подій, бачення стосовно Європейських лісів, цілей та завдань лісового господарства Європейських країн до 2030 року. Досягнення щодо виконання цілей та завдань стосовно Європейських лісів, які були схвалені в Осло у 2013 році, були переглянуті, деякі домовленості були продовжені, а дещо з’явилося нове, – зазначила завідувачка Сектору міжнародних відносин Держлісагентства. – Другий важливий захід – Міністерський круглий стіл, де країни Східної та Південно-Східної Європи мають взяти на себе зобов’язання стосовно відновлення лісових ландшафтів і таким чином зробити свій внесок у виклик Бонна (Bonn Challenge). Європейський континент нині є єдиним, який не брав на себе відповідних зобов’язань. Аналогічні зобов’язання взяли на себе країни Середньої Азії, Близького і Далекого Сходу, Африки, Америки тощо. Україна виступила ініціатором проведення Міністерського круглого столу в Європі. Поки немає чіткої визначеності про формат згаданого заходу. Він може відбутись в онлайн-форматі, але ми ще маємо надію, що буде змога все ж таки зібратись у Туреччині, як було домовлено раніше. Якщо це вдасться реалізувати, то Україна буде співголовувати у проведенні згаданого заходу.
Варто згадати, що у минулому році стартував великий транскордонний інфраструктурний проєкт «Шляхи до здорових лісів: посилення стійкості, життєздатності і адаптаційної спроможності лісів у прикордонних регіонах України і Словаччини». Проєкт впроваджується у рамках Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. Європейський Союз співфінансує проєкт, загальний бюджет якого становить 1,7 млн євро. Проєктом передбачено будівництво лісових доріг, гідрологічних споруд та заводу з вирощування сіянців із закритою кореневою системою. Поширюється на 2 державних лісогосподарських підприємства.
Ще одна перемога – запрацював ініційований Державним агентством лісових ресурсів України та Міністерством лісового господарства Республіки Білорусь проєкт технічної допомоги ФАО, направлений на протидію всиханню соснових насаджень. Підготовчі роботи проєкту тривали із 2018 року, а у минулому році проєктна пропозиція пройшла погодження керівних органів ФАО та схвалена лісовими адміністраціями України та Білорусі. Нарешті після трьох років Уряди України й Білорусі отримали підтримку і обіцяну допомогу ФАО, – розповіла Любов Полякова. – Цей проєкт є регіональним та розрахований на півтора роки. В результаті його виконання очікується перегляд національних підходів до системи спостереження та моніторингу спалахів шкідників та хвороб лісу з метою розробки функціональних систем їхнього раннього виявлення, а також розробка та затвердження національних планів дій у надзвичайних ситуаціях, пов’язаних зі спалахами шкідників та хвороб лісу. Планується розробити рекомендації щодо підвищення стійкості лісових насаджень до шкідників та хвороб та посилення протидії наслідкам посухи. Зміцнити національний потенціал комунікації та регіональної координації з питань поліпшення санітарного стану лісів. Нині визначені національні та міжнародні експерти проєкту. Наприкінці січня було проведено вступний семінар по проєкту з метою ознайомлення всіх зацікавлених сторін з проблемою та напрямками її вирішення.
Також минулого року розпочалась співпраця з USAID, які допомагатимуть у подоланні наслідків пожеж у Луганській області.
Свої корективи вносить епідеміологічна ситуація і в плани проведень заходів в Україні. Наприклад, у минулому році ми готувались до прийому розширеної делегації наших німецьких колег. Планували продемонструвати їм наші досягнення в лісовому господарстві й почати перемовини щодо продовження співпраці під егідою Міністерства продовольства і сільського господарства Німеччини, але цей захід було відкладено. Загалом Німеччина одна з небагатьох країн Європи, яка допомагає в удосконаленні лісового господарства України. Держлісагентство ефективно співпрацювало з питань підготовки до впровадження національної інвентаризації лісів. Німецькі колеги надавали численні консультації та ділились досвідом з питань ефективності лісогосподарського виробництва, запобігання спалахам шкідників та хворобам тощо.
Держлісагентство також провело низку заходів щодо налагодження контактів із нашими колегами з інших країн ЄС, але, крім співробітництва з Латвією, поки конкретних домовленостей немає. В планах на 2021 рік поки що маємо тренінг по роботі з громадськістю за участі австрійських лісівників, адже у них ця робота реалізована на дуже високому рівні і у них є чому повчитись.
Незважаючи на те, що карантин сильно вплинув на роботу багатьох галузей, закрив кордони і ускладнив безпосереднє спілкування, для таких країн як наша – ця ситуація відкрила і нові можливості. Йдеться про те, що нині багато заходів відбуваються в онлайн-режимі й це не потребує значних витрат, які раніше були необхідні для відрядження. Це дало змогу брати участь нашим фахівцям і науковцям у більшості таких заходів, адже бюджет на ці заходи для нашого відомства відсутній, що, в свою чергу, зачиняє перед нами двері міжнародної співпраці й отримання світового досвіду, – підсумувала Любов Полякова.
