07/04/2021
0Чому число «13» стало щасливим для тернопільських лісівників?
Тернопільська область здавна славилася густими дубовими пущами. На жаль, пущі винищувались у недалекому минулому. Особливо з ХІХ по ХХ століття. Нині лісистість Тернопільської області становить 13,6%. Але місцеві лісівники зараз активно працюють над тим, щоб повернути рідному краю минулу славу. В області вже шість років поспіль успішно діє програма з відновлення зеленого багатства під назвою «Ліси Тернопільщини».
– Наша область розташована у правобережній частині лісостепової зони та належить до географічного району Поділля. Здавна край славиться могутніми дібровами. Але за часів австро-угорської монархії і панування Польщі дібровам було заподіяно великої шкоди. У погоні за наживою капіталісти по-хижацьки вирубували ліси, – розповідає головний фахівець відділу лісового господарства Тернопільського обласного управління лісового господарства Надія Козацька. – Великі лісові масиви вирубували й німецькі загарбники. Тож там, де росли віковічні дуби, ясени, буки, лишилися порослеві грабняки. Багато лісистих схилів були оголені й стали ярами. Та часи лихоліття минули. До лісу прийшли справжні його господарі, які дбайливо, з любов’ю, не шкодуючи сил, працюють над відновленням та примноженням лісових багатств. Так лісівники області вже завершили заміну низькопродуктивних грабняків на корінні типи подільських дібров. Проведено реконструкцію малоцінних грабових насаджень на площі понад 32 тис. га. Більше 80% лісових насаджень створено руками людини.
Кліматичні та едафічні умови нашого району благотворно впливають на зростання й розвиток лісових насаджень, особливо цінних за складом деревних порід та високої якості їхньої деревини.
– Яка порода дерев найкраще почуває себе на Тернопільщині?
– Ґрунтові та кліматичні умови нашої області сприятливі саме для дуба звичайного. Дуб – це одна з найцінніших деревних порід, яка добре себе почуває у нашому регіоні. З лісівничої точки зору вкрай технічно неграмотним було б саджати інші деревні породи. Наведу статистику – за увесь час дії програми розвитку лісового господарства Тернопільщини на 2017–2021 рр. лісівниками щорічно висаджується 79–80% дуба звичайного. Інші – це породи, що швидко зростають і мають забезпечити потреби господарства деревиною – модрина європейська, модрина японська, дуб червоний, горіх чорний, ялина.
– Які є особливості садіння та догляду дуба саме у вашому регіоні?
– Так, дуб звичайний досить клопіткий у вирощуванні. Особливо перші 20–30 років. Дуб плодоносить періодично. Тому лісівники повинні подбати про резервний запас насіння і садивного матеріалу. Задля зберігання жолудів дуба у нас є холодильні установки. У минулому році підприємствами заготовлено 21,8 тонни жолудя дуба звичайного. При відсутності врожаю ми закупляємо жолуді в інших областях у межах лісонасіннєвого районування.
– А як саме нині тернопільські лісівники вирощують дуби?
– Ми створюємо дубові насадження шляхом висіву жолудів на лісокультурну площу, шляхом посадки сіянцями. Застосовуємо й посадку садивного матеріалу дуба із закритою кореневою системою. Найбільш ефективною з лісівничої та економічної точки зору є створення лісових культур шляхом висіву жолудів на лісокультурну площу. Такий шлях дає можливість дубу формувати стержневу кореневу систему. Дуб, маючи висоту 20–30 см, у надземній сфері коренем сягає на глибину 1–1,20 метра. Треба розуміти, що стержневий корінь дуба звичайного у стиглому віці сягає глибини рівної висоті дерева. Менш ефективне створення молодих дубових насаджень шляхом посадки сіянцями, Адже у лісорозсадниках у дворічних сіянців проводиться підрізання кореневої системи. В результаті, він вже не може сформувати кореневої стержневої системи, а формує мочкувату кореневу систему. Тож із врахуванням посушливих літніх місяців у останні роки пониження рівня ґрунтових вод негативно впливає на відновлення дубових насаджень, що створені шляхом посадки.
Звісно, створення дубових культур шляхом посіву жолудя дуже клопітке. Воно потребує якісної підготовки ґрунту та більшої кратності проведення доглядів. Застосовуються весняні посіви. Адже є ризики пошкодження дикими тваринами осінніх посівів. Дуб є світлолюбною породою, тому потребує постійного догляду.
– У яких державних підприємства є найбільші площі створення дуба звичайного?
– Більша частина лісового фонду сприятлива для вирощування дуба звичайного. Обсяги його створення у минулому році становлять: по Тернопільському ОУЛМГ – 79%, Тернопільському лісгоспу – 93,6%, Чортківському лісгоспу – 92,4%, Бучацькому лісгоспу – 82%, Бережанському лісгоспу – 60%, Кременецькому лісгоспу – 36%. Водночас, у Бучацькому та Бережанському лісгоспах на частині лісового фонду проведено відновлення бука природним шляхом. При відсутності природного відновлення проходила посадка модрини та явора. Крім цього, на півночі області (Кременецький лісгосп – авт.) вирощуються лісові культури сосни звичайної і сосни чорної відповідно до умов місця зростання.
До речі, у нас завдяки зусиллям лісівників ще збереглись дуби часів Австро-Угорщини і Польщі. Це гіганти віком від ста та більше років. Загалом, є майже тисячу гектарів таких от дібров. І вони надихають нас на подальшу роботу на благо українського лісу.
– На скільки вам вдалося збільшити лісистість області за час дії програми? І як вдається знайти нові площі для майбутнього лісу у аграрній області із суцільними полями як фермерів, так і потужних агрохолдингів, які, здається, обробляють вже кожен шматок орної землі?
– За підсумками минулого року ми стали другими в Україні за площею посадки нових лісів. Нині лісистість Тернопільської області становить 13,6%. А оптимальний показник лісистості для нашої області 20%. Маємо надію, що завдяки всім ужитим зусиллям ми вийдемо на цей показник.
Загальна площа земель лісового фонду Тернопільського ОУЛМГ становить 159,1 тис. гектарів. Минулого року відновлення лісів було проведене на площі 606 га. З 2015 року та на даний час ми створюємо щороку нові 200–250 гектарів. І це не залісення місць рубок у наших угіддях. Це ліси, що ми вирощуємо «з нуля» на землях, які непридатні для сільськогосподарської діяльності. Чесно кажучи, дуже важко знайти такі потрібні ділянки. Але завдяки співпраці з обласною владою, – питання вирішується. Активно садимо нові ліси у балках, ярах, низовинах чи долинах річок. Там сільгоспвиробництво неможливе або ускладнене. Це обов’язковий захист ґрунтів від ерозії та розмиву, захист сіл, сільгоспугідь, полів влітку від пилових буревіїв.
У нашій області майже четверта частина орних земель страждає від водної ерозії. Є чимало господарств, де уражені землі займають значні площі. Саме тому, одним із найважливіших резервів значного збільшення виробництва сільгосппродукції є проведення протиерозійних заходів. Провідну роль у боротьбі з ерозією ґрунтів відіграють саме насадження лісів.
2021 рік – це останній календарний рік, коли в області діє програма розвитку лісового господарства. Але, звісно, ми працюватимемо над цим питанням надалі.
Анатолій МЕЛЬНИК,Газета “Природа і суспільство
