Правила управління лісами 

Олександр КОЗКА, Газета “Природа і суспільство”

Канада – міжнародний лідер сталого лісоуправління.

Більша частина лісів Канади, близько 94%, є власністю федеральних, провінційних або територіальних урядів. Наявність права власності покладає на урядовців усіх рівнів обов’язок контро­лювати лісогосподарські операції, що проводяться приватними компаніями на їхніх землях з тим, щоб забезпечити дотримання ними законів та договірних зобов’язань у галузі сталого лісокористування.

Правова база лісокористування

Канада, друга за величиною країна у світі, з десятьма провінціями і трьома північними територіями, що простягаються від Тихого до Атлантичного і Північного Льодовитого океанів. Її 979,1 млн га землі включають у себе 347 млн га лісів та інших лісистих земель.

Основою сталого лісокористування в Канаді є низка провінційних і федеральних законів про лісове господарство і пов’язаних з ними підзаконних актів. Оскільки лісозаготівельна діяльність у лісах, що належать федеральному уряду, ведеться не так інтенсивно, федеральні лісогосподарські заходи пов’язані, головним чином, на заходах із координації національних ініціатив у галузі здоров’я лісів, виконання міжнародних зобов’язань з лісової звітності, розширення участі корінних народів у лісокористуванні та сприяння міжнародній торгівлі лісовою продукцією. Уряди провінцій і територій Канади володіють основними законодавчими повноваженнями щодо зміцнення, збереження і управління лісовими ресурсами країни.

У межах своїх юрисдикцій уряди провінцій та територій розробляють законодавство і нормативні акти, укладають угоди про лісокористування з приватними компаніями, збирають податки та плату за заготівлю деревини, дані про стан лісів. Хоча деякі їхні повноваження можуть різнитися через територіальні особливості, однак загальні цілі, методи і передбачувані результати дуже схожі по всій країні. У сукупності, вони являють собою один із найбільш жорстких режимів лісокористування у світі.

Оформлення лісогосподарської діяльності

Згідно з канадським лісовим законодавством, для ведення лісогосподарської діяльності в державних лісах, приватні лісові компанії повин­ні мати право на це від уряду відповідної провінції чи території. Це може виражатись у вигляді дозволу, ліцензії чи укладеної угоди – документа, який надає певній компанії право заготовлювати деревину в межах відповідної географічної зони згідно зі встановленими урядом провінції чи території правилами. При цьому компанія бере на себе відповідальність за планування лісокористування, проведення необхідних консультацій з відповідними органами влади, дотримання встановлених норм, правил та звітності. Зі свого боку, провінційні та територіальні органи, відповідальні за управління лісовим господарством, стежать за діяльністю компаній, щоб забезпечити дотримання всіх законів, правил і конкретних вимог.

План лісокористування і моніторинг

Ключовим інструментом стійкого лісокористування є відповідний план, який приймається Міністерством лісового господарства провінції чи території після проведення консультацій з громадськістю і його схвалення. Зазначений план встановлює довгострокові напрямки лісокористування, визначає заплановані заходи та їх кінцеві результати, вирішує питання стійкості, описує діяльність із моніторингу та звітності, інші питання. Затверджений план лісокористування стає для органів, відповідальних за управління лісовим господарством, ключовим орієнтиром при проведенні заходів із моніторингу.

Уряди, зазвичай, проводять три види моніторингу. Моніторинг відповідності являє собою проведення інспекції лісової діяльності стосовно її відповідності дозволу (ліцензії, угоди), нормативній базі, в тому числі, затвердженому плану лісокористування. Моніторинг ефективності визначає, чи досягається завдяки тим чи іншим заходам зі сталого лісокористування, бажаних результат. Моніторинг впливу, за допомогою довгострокових дослідницьких досліджень, дає змогу оцінити вплив діяльності на лісових територіях на лісові екосистеми.

Кожна канадська провінція чи територія має свій режим моніторингу та дотримання вимог, що відповідає місцевим умовам, який може включати характеристики її лісових земель, види лісової промисловості та діяльності в межах кордонів, конкретні питання охорони навколишнього середовища та результати попередніх досліджень і планування.

Протидія незаконній вирубці

Незаконна вирубка лісу має місце, коли деревина заготовлюється з порушенням відповідних законів країни заготовки, і часто є результатом корупції і злочинної діяльності. Незаконні лісозаготівлі являють собою серйозну глобальну проблему, яка підриває стале управління і законну лісову діяльність.

Канада захищає свої торгові інтереси, підтримуючи разом з іншими країнами, принципи законності заготівлі деревини, раціонального управління та сталого лісокористування. Канада має лісову практику світового рівня і визнана як міжнародний лідер у сфері сталого лісоуправління саме завдяки своїй добре розвиненій державній політиці, законодавству та правозастосуванню. Коли порушуються канадські закони, пов’язані з лісокористуванням, через систему правосуддя застосовуються законні заходи для покарання винних осіб. Лісозаготівельні роботи, що не відповідають встановленим нормам законодавства, караються доволі суворими санкціями.

Канада підтримує багатосторонній підхід до усунення прямих і глибинних причин незаконних лісозаготівель як у Канаді, так і за кордоном. Конкретні дії включають у себе, зокрема:

1. Підтримання лісової сертифікації в якості інструменту сприяння правовому та сталому лісокористуванню як у Канаді, так і на міжнародному рівні.

2. Участь у міжнародних дискусіях, пов’язаних стійким лісокористуванням, незаконними лісозаготівлями, в тому числі, і в рамках міжнародних організацій (ООН, ФАО тощо).

3. Проведення політики щодо припинення імпорту та торгівлі незаконною лісовою продукцією з урахуванням ініціатив та досвіду інших країн.

4. Співпраця з міжнародними організаціями та правоохоронними органами всього світу щодо вивчення та впровадження заходів боротьби з незаконними рубками і незаконною торгівлею деревини.

Сертифікація лісів

Суворі канадські закони і правила управління лісами доповнюються добровільною сертифікацією, яка дозволяє лісовим компаніям надавати клієнтам додаткову впевненість у тому, що продукція, яку вони купують, виготовлена на законних підставах. Канада в даний час лідирує у світі з сертифікації, маючи понад 160 млн га сертифікованих за стандартами CSA Group, FSC та SFI. Багато канадських лісових компаній також працюють за стандартами екологічного менеджменту ISO 14001.

Ключовою особливістю сертифікації в Канаді є незалежний аудит, який має за мету підтвердження того, що планування, процедури, системи і виконання лісогосподарських операцій на місцях тією чи іншою лісовою компанією відповідають національним і міжнародним стандартам. Лісові компанії зобов’язані повідомляти громадськості про щорічні наглядові перевірки як демонстрацію того, що лісові угіддя, які перебувають під їх опікою, управляються ними відповідно до встановлених канадським законодавством стандартів.