Референдуму в Іванкові не буде

Є така фраза: «Доля зіграла злий жарт…» Так ось вийшло з місцевим референдумом, який мав визначити позицію жителів Іванківської селищної ради стосовно будівництва на околицях райцентру теплової електростанції, яка працюватиме на подрібненій деревині наших лісів.

На останньому засіданні районного суду, яке відбулося 7 грудня, було вирішено направити матеріали позову ТОВ «Біогазенерго» до селищної ради (позивач просив відмінити її рішення про проведення референдуму зі згаданого питання) по підсудності до Окружного суду в Київ. Чому так?

Адвокат (юрист Верховної Ради України, якого було залучено відповідачем та членами ініціативної групи «проти ТЕС») довів, що райсуд взяв до розгляду цей позов із порушенням встановлених законодавством термінів – пізніше на один день. Адже оскарження місцевого референдуму мало проводитись, як і виборів, згідно чинного законодавства, у п’ятиденний строк після прийняття рішення про його проведення.

По­друге, розгляд такого питання – не в компетенції райсуду (не його підсудності).

А «злий жарт» долі полягає в тому, що Верховна Рада України прийняла нещодавно новий закон про всеукраїнський референдум, у якому вже не йдеться про місцеві, передбачені ЗУ «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 р. Тобто, фактично їх скасували. Отже, яким буде рішення Окружного суду – здогадатись неважко.

На перший погляд виходить, що справу начебто мав виграти відповідач: селищна рада. Проте фактично «зла доля» зіграла на руку позивачеві, який добивався відміни місцевого референдуму. А цю форму народного волевиявлення взяла та й відмінила Верховна Рада тепер уже минулого скликання.

Є в цій ситуації кілька серйозних питань з приводу того, чому так вийшло. Починаючи від взяття позову до розгляду в нашому райсуді й закінчуючи запитаннями до нового закону про референдуми (він нині активно аналізується і обговорюється в суспільстві). Але це – окремі теми розмови: в невеличкому інформаційному повідомлені, яким фактично є ця моя замітка, всього не скажеш детально.

Неважко здогадатись й інше: якою буде емоційна реакція на всі ці події не лише членів згадуваної ініціативної групи, а й багатьох мешканців населених пунктів селищної ради. Але що вдієш: з одного боку, тут збіг непереборних обставин – такий собі форс­мажор, з іншого – процес подальшого обмеження права громадян самостійно розв’язувати свої місцеві проблеми…