Про що вчать у Школі фермера від ФАО.
Два роки тому Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) оголосила про початок реалізації Програми «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України». Ваш автор з приємністю констатує, що таке рішення можна вважати дієвою відповіддю керівника АПД пана Фолькера Зассе на його питання, поставлене під час однієї з нарад Українсько-німецького агрополітичного діалогу. Суть того прохання така: поєднати окремі дії з оцінки стану порушених ділянок лісозахисних насаджень, відновлення русел зникаючих малих річок, очищення ставків і обмілілих лиманів та рекультивацію деградованих і забруднених ділянок земель. Поєднати зусилля і реалізувати 3–4 зразкові проєкти в районах, де буде активна підтримка місцевої влади. Все просто, як кований цвях. Звернення викликало бурхливу реакцію учасників Зборів. Тоді і прозвучало з вуст Оксани Рябченко (координаторки): представництво ФАО в Україні прискорює розгортання такої роботи.
Було оголошено, що у жовтні-листопаді 2020 р. Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО) проведе Школу фермера щодо створення полезахисних лісових смуг на прикладі окремих районів Київської області. Другий у сезоні 2020 року тренінг Польової школи фермера «Управління та реконструкція полезахисних лісових смуг» проведено у два етапи.
Теоретична частина заходу була проведена онлайн у форматі вебінару 28 жовтня, за участі провідних науковців галузі, експертів ФАО та фермерів, що ознайомили широку аудиторію із результатами напрацювань щодо підбору дерев і кущів у різних природно-кліматичних зонах і ґрунтово-гідрологічних умовах для створення лісосмуг. Зокрема було розглянуто підбір медоносів та біоенергетичних культур, а також можливості державної підтримки щодо компенсації витрат на закладання лісосмуг. Захід транслювався на YouTube каналі Укрінформу: youtu.be/M4frBiF8DRw.
Доповідь щодо складання проєктів створення та утримання ПЛС зробила профільний науковець, заступниця директора з наукових питань Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького (УкрНДІЛГА) Наталя Висоцька, експертка ФАО, кандидатка с-г наук. Основними запитаннями віртуальної аудиторії були: агрокліматичні зони України, вимоги до окремих видів деревних порід, нормативно-правове забезпечення та інше.
Наступний доповідач – Олександр Синюк, голова правління ГО «Земля Таврії» присвятив висвітленню перспектив використання плодових та медоносів у лісосмугах та вже набутому досвіду на прикладі кращих пасік. Дискутувалося як забезпечити запилення аграрних культур та при цьому ще отримати 500 кілограмів меду з 1 га полезахисних лісосмуг. Було наведено приклади створення нових захисних насаджень в умовах Херсонської області. Висвітлювалася практично робота фермерів і пасічників, надзвичайно важлива у районах обвального нищення як державних, так і бувших колгоспних лісів. Це та слабенька ланка, яка дозволить зрушити справи у позитивному напрямку. Лише б законодавча та виконавча влада не заважала безглуздими і кабальними законодавчими обмеженнями. При всій сукупності прорахунків проєктування, вибору порід, схем змішування тощо, виникає гордість за таких фермерів. І проведений вебінар уже дав поштовх у навчанні.
Одночасно було заплановано висвітлити ще одну актуальну тему. Вона була та ще довго буде залишатися дискусійною – біоенергетика. Про Стан та особливості вирощування багаторічних енергетичних рослин в Україні, перспективи їх вирощування в лісосмугах доповідала Олександра Трибой – старша консультантка НТЦ «Біомаса». Ми разом супроводжували у 2017 році представників центрального офісу ФАО (м. Рим, Італія) на селекційні ділянки Української енергетичної компанії, які розташовані у річищі р. Тетерів. Там розмножують кращі форми швидкорослих і стійких до хвороб сортів лози. На багатющих торфовищах, із глибиною залягання надцінної органічної речовини до п’яти метрів. Там могло б зростати до 1200 центнерів з 1 га кукурудзяної маси, для молочного тваринництва, так, як у білорусів. Але на узліссі стоять напіврозвалені споруди бувших ферм великої рогатої худоби бувшої колективної власності. Добре, що нині великим бізнесом приведено до нормального стану занедбану площу і продовжено формувати власний бізнес на продажу черенків лози, закладання плантацій рослин для потреб біоенергетики.
Спірних і антагоністичних питань виникало більше, ніж лишалось ефірного часу. Вже сьогодні варто зазначити ключові вимоги до термінів, визначень, розмірності, видових назв рослин та інше – висловлюйтесь професійно. Уникайте геть недолугого вислову на кшталт «нездорова екологія», «запустили екологію». Пам’ятаймо, що Екологія – то наука про довкілля, про «дім, у якому ми живемо». Та власним прикладом дбаймо про здорове, доглянуте довкілля: Матінку – землю, їх величність Ліс та доглянуте Джерело.
Подякуємо разом співробітникам представництва ФАО за роботу, яку вони проводять на спільний кошт та ресурси світової спільноти у той час коли українська влада свідомо ігнорує фінансування лісорозведення і галузевої науки. Змінимось ми – зміниться задекларована держава.
