Ліси в жіночих руках

Реалізувати свій потенціал у лісовому секторі жінкам допоможе спеціальний проєкт ЄС.

Перший етап – зібрати статистичні дані, скільки ж жінок та чоловіків працює у лісових господарствах країни, аби отримати загальну гендерну картинку. Ясна річ, що лісовий сектор відкриває більше можливостей перед чоловіками – вони керують, заготовляють, ремонтують, обстежують тощо, але це не означає, що жінкам не місце у лісі.

Довести це, а згодом досягти гендерної рівності, – це завдання проєкту «Ліси в жіночих руках», що реалізовується в рамках Дунайської транснаціональної програми (Інтерреґ) за фінансової підтримки Європейського Союзу. У рамках цього проєкту в Україні було проведено дослідження про залученість жінок до лісової галузі України. Днями його результати презентувала громадська організація «Форза» як учасниця проєкту та виконавиця дослідження.

«За даними на 2018 рік, у лісовому секторі працювало близько 60 тисяч осіб. У системі ДАЛРУ – 82% чоловіків та 18% жінок. Останні дані з колегії ДАЛРУ свідчать про незначний прогрес у 0,5% на користь працевлаштування жінок у порівнянні з ситуацією 2018 року, – розповіла експертка ГО «Форза» Наталя Волошина. – Кількість жінок на керівних посадах – 19,1% жінок та 80,9% чоловіків. А от співвідношення на посадах головного бухгалтера навпаки – 11,5% чоловіків та 88,5% жінок. На керівних посадах підприємств працює всього 2,4% жінок».

Гарною тенденцією виконавці дослідження вважають дані, що із 24 обласних управлінь лісового та мисливського господарства два очолюють жінки, бо тривалий час, до 2012 року, у цьому секторі була лише одна жінка-керівниця. Не знайшли жодної жінки на посаді головного мисливствознавця, начальника відділу мисливського господарства, але є жінки на посаді єгеря – 4 з-поміж 462 посад. «Є дві жінки на посадах головного механіка із 156 посад. 36 осіб – жінки-лісничі, це всього 2,2%, і 17% (255 осіб) – це жінки-заступниці лісничих, – ділиться результатами Наталя Волошина. – У сфері лісової інвентаризації жінок більше, це 60% головних лісопатологів, 22% лісопатологів, традиційно жінки працюють у лісових розсадниках. У системі ДАЛРУ є два науково-дослідні інститути, де досить непогане представництво жінок у своєму складі. Приміром, в УкрНДІгірліс ім. П.С. Пастернака аж 47% – це жінки. У трьох з восьми структурних підрозділів керівники теж жінки».

Власне, такі цифри не здивували ні ініціаторів дослідження, ні його учасників. Вони відображають загальну тенденцію щодо гендерного розподілу практично по всіх ресурсномістких сферах господарювання у країні. Наступний крок проєкту – анкетування жінок про їхню роль у лісовому господарстві, розробка дорожньої мапи та плану дій впровадження інновацій, після чого будуть готуватися стратегічні документи на рівні країн та Дунайського регіону. Ще одна частина проєкту – проведення інформаційної кампанії для підвищення обізнаності жінок про свої можливості, програми навчань та менторства, а ще пілотні проєкти в усіх партнерських країнах.

«Мета цього проєкту – зміцнити потенціал лісового сектору через залучення та підвищення кваліфікації жінок, – резюмує Наталя Волошина. – Проєкт пропонує нові та вже існуючі інноваційні інструменти, що дозволяють жінкам відігравати вирішальну роль у лісовому господарстві. Це освіта, обмін кращими пратиками, підвищення можливості зайнятості та отримання доходу від більш ефективного використання лісів».

Як наголосили у ГО «Форза», як і в Україні, загалом, у Дунайському регіоні жінки присутні у лісовому секторі значно менше, ніж чоловіки. Але велика кількість жінок здобуває професію саме у лісівничій галузі, що може свідчити про ожіночнення лісового сектору. До речі, врахувати гендерний аспект обіцяють у Міндовкілля у стратегії розвитку лісової галузі.

Інна ЛИХОВИД,Газета “Природа і суспільство”