Шефство над лісосмугами

Асоціація ОТГ вчить своїх представників як враховувати законодавчі та наукові аспекти в утриманні полезахисних насаджень.

«Вивчаючи досвід Німеччини й інших країн, як доглядати за лісосмугами та лісами, дійшли висновку, що у кожного лісового масиву повинен бути господар, а хто це – вирішувати вам», – це маленька порада до успіху від голови Сергіївської об’єднаної територіальної громади, що на Полтавщині, Ігоря Лідового.

Громада утворилася чотири року тому. Коли у 2019 році з’явилася законодавча норма про можливість для громади брати на свій баланс полезахисні насадження, ОТГ розробила план упорядкування своїх лісосмуг. А після появи Правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 року, вирішили утворити спеціалізоване комунальне підприємство, якому передали на баланс усі полезахисні смуги.

«Усі лісосмуги були передані у його користування. Далі – призначення директора, відкриття рахунків, створення матеріально-технічної бази, розробка лісовпорядної документації, – описує Ігор Лідовий. – У ній на 10 років розписано характеристики кожної лісосмуги і роботи, які треба виконати підприємству у цих масивах. Ідеться не лише про санітарну рубку, а й ліквідацію сухостою, насадження нових масивів, розчистку лісосмуг, приведення їх у функціональний стан. Кожна деревина, кожна машина дров обліковується в єдиному електронному реєстрі лісових ресурсів. Щодо економічної діяльності підприємства, то вона базується на тому, що у нашому населеному пункті є багато парків, кладовищ, тобто чимало аварійних дерев списується, і ці залишки деревини використовуються в об’єктах соціальної сфери. Дрова продаються населенню. Також здійснюється обробка деревини, і підприємство навіть має невеликі прибутки».

Для чого вчити закон?

Досвід Сергіївської ОТГ однозначно заслуговує на поширення і детальний аналіз іншими громадами, котрі ще досі на роздоріжжі – чи брати лісосмуги собі на баланс, якщо так – то який етап для цього треба пройти. Останнім часом запрацювало чимало ініціатив, які пов’язані з навчанням громад і окремих фермерів, то як же опікуватися правильно лісосмугами і ще й навчитися на цьому заробляти.

Нещодавно Всеукраїнська Асоціація ОТГ спільно з благодійною організацією «Благодійний фонд «Пелі кен лів» провела вебінар, акцентований саме на утримання лісосмуг у громадах. До заходу долучилося понад 300 учасників, що свідчить про актуальність проблеми.

Звісно, стати як Сергіївська громада не вдасться усім за короткий проміжок часу, але озвучений досвід має надихнути на подальшу роботу. Перший її етап – вивчення законів. Як наголосила Олеся Петрович, консультантка проєкту «Лісосмуги життя» БФ «Peli can live», кандидатка біологічних наук, крім ознайомлення з Правилами утримання лісосмуг, варто звернути увагу на закон України «Про екологічну мережу», де йдеться про відповідальність ОТГ за створення екомережі.

«Щоб діяти в реальному житті, маємо пам’ятати закон про охорону земель, який теж говорить про роль лісосмуг і оптимальне співвідношення ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ. Це оптимальне співвідношення територій має встановити постанова Кабінету Міністрів. Або ж треба брати до уваги інші інструменти, зокрема, Закон «Про екологічну мережу», який визначає лісосмуги як складовий структурний елемент екомережі, тобто полезахисні лісосмуги є складовою екологічної мережі нашої країни, є тим каркасом, який забезпечує екологічний баланс, – пояснювала Олеся Петрович. – Цей закон містить пункти про зобов’язання, права місцевих органів влади, державних органів тощо. І в кожному з цих законів є частинка повноважень, прав та обов’язків органів місцевого самоврядування – тому раджу на основі цього закону розробити місцеві схеми екомереж, це допоможе зрозуміти місце природи у вашому житті. Ці плани допоможуть зрозуміти, як зробити вашу сільськогосподарську продукцію більш здоровою, екологічною та більш вартісною».

Практичні поради від науковців

Як уже розповідала «Природа і суспільство», більшість громад обізнані зі значенням лісосмуг і готові їх берегти, але у переважній більшості ОТГ відсутні документи на землі під лісосмугами, лише третина громад утворила комісії відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 22 липня 2020 р. № 650, щоб почати підготовку землевпорядної документації.

Крім бюрократичної роботи, громадам варто набути практичних навичок і знань, як же стежити за лісосмугами, як саме їх відновлювати чи насаджувати нові дерева. Як іронічно зауважила під час вебінару Ганна Лобченко, доцентка кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України, наукова консультантка проєкту «Лісосмуги життя» БФ «Peli can live», важливо не наламати дров: «Уже відомо, що основна роль лісосмуг – зниження швидкості вітру і покращення низки показників. Звісно, це залежить від конструкції, яку ви оберете для лісосмуги, – пояснює науковиця. – Варто пам’ятати, що не доглядаючи певний час за лісосмугою, раптові певні заходи можуть стати значним стресом для насадження. Якщо занадто розрідимо насадження, може бути проблема із задернінням. У цілому значний стрес може викликати послаблення насадження і досить швидку його загибель у найближчі роки, тому що зміна мікрокліматичних показників та екосистеми, що сформувалася за багато років, можуть змінитися».

Також Ганна Лобченко не радить забувати, що ефективність лісосмуг залежить від її висоти, раптом захочеться зрубати найвищі дерева для заготівлі деревини, то ефективність насаджень може бути втрачена: «Для тих, хто шкодує, що має лісосмуги на своїх полях, можливо, створюють конкуренцію для рослинності сільськогосподарської, є цікаві факти – як же впливає лісова смуга на урожайність. Якщо ознайомитеся із даними про вплив вітрових ерозій на урожай там, де є лісосмуги, то можливість зберегти і отримати більший врожай значно збільшується».

Аби підтримувати наміри ОТГ у шефстві над лісосмугами, Асоціація об’єднаних територіальних громад підписала меморандум із Асоціацією адвокатів України. Також планує продовження серії вебінарів для громад. Найближчим часом відбудеться зустріч, присвячена створенню землевпорядної документації з питань оформлення лісосмуг.

Володимир Малюга, кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій НУБіП України:

– Як на мене, зараз бракує законодавчого врегулювання ролі і значення полезахисних смуг, що тривалий час перебували без господаря, у кращому випадку охоронялися від самовільних вирубок, а вони все одно відбуваються, реагування на це практично немає. Тобто прийнятих Кабміном Правил утримання та збереження полезахисних смуг – недостатньо, бо питання із врегулюванням відповідальності зависло у повітрі. Люди роблять шкоду і за це не відповідають. А безкарність продовжує негативну тенденцію.

Але ж не варто забувати про роль держави – ніхто це не оцінював, в якому стані зараз лісосмуги. Бракує програми по завершенню захищеної системи полезахисних насаджень всіх орних земель. От приймався закон про формування національної екологічної мережі, який передбачав вирішити це питання до 2015 року, а оскільки коштів взагалі не виділялося, то за виконання цього закону практично забули. А ми ж маємо додатковий врожай на захищених землях. І маємо втрати від проявів ерозійних процесів, при чому шалені, мільйони центнерів гектарів просто вивітрюються, мається на увазі, що ми втрачаємо їх від проявів ерозійних процесів.

Також має бути фінансування програм захисту полезахисних насаджень, чим має займатися Верховна Рада. Громади ще не до кінця зрозуміли своєї важливої ролі, тому для них потрібні роз’яснення, яким чином діяти, які кроки в першу чергу робити. Як на мене, варто було б популяризувати роль природного середовища, як забезпечувати його захист у форматі соціальних роликів, це б мало більший зиск.