Близько чотирьох тисяч гектарів лісу між Житомирською та Варшавською трасами, що перебувають на обслуговуванні у Святошинського лісництва та є зеленими легенями столиці, вже декілька років намагаються привласнити депутати селища Коцюбинське.
Перші судові процеси щодо узаконювання фактично територіальних претензій до столиці відбувалися без участі та без відома Київради – лише на стадії апеляцій міська влада взагалі дізналася про це. Нещодавно було винесено чергове судове рішення – цього разу не на користь столичної громади, тож влада Києва подала позов уже до найвищої судової інстанції. А тим часом ділки, нехтуючи юридичними моментами та екологічними нормами, пропонують ділянки лісу на продаж під забудову.
– Київська влада не складатиме зброї у боротьбі за Біличанський ліс – власність київської громади та одну з найбільших рекреаційних зелених зон столиці, – заявив голова Київської міськ- держадміністрації Олександр Попов. – Ми вдалися до різних методів боротьби: відстоювали свою позицію у судах, домоглися ухвалення рішення про створення тут Національного парку, зверталися до Голови Верховної Ради України та навіть до Президента України. Сьогодні ми зробили наступний крок, і я переконаний, що справедливість та здоровий глузд врешті-решт переможуть.
Мова йде про рішення Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня, яким було скасовано постанову Київського апеляційного суду від 21 червня 2012 року, винесену на користь киян – і землі «зеленого кільця» столиці можуть стати будмайданчиком для чергового котеджного містечка. Втім, як зазначив очільник КМДА, питання захисту інтересів київської громади ускладнюється процедурою, згідно з якою рішення про допуск справи до перегляду Верховним судом України приймає той самий Вищий адміністративний суд України, який і ухвалив спірне рішення.
Варто зазначити, що після рішення Київського апеляційного суду Київрада 12 липня 2012 року запропонувала розширити межі Національного природного парку «Голосіївський», включивши до його складу цінні природні комплекси Святошинсько-Біличанського лісового масиву на землях КП «Святошинське лісове господарство» площею 6462, 62 га. Відповідний проект указу Президента України вже підготувало і погодило Міністерство екології та природних ресурсів України і передало до Кабінету Міністрів. У разі включення земель до складу Національного парку, подальшу їх долю можна вирішувати лише на державному рівні, а про жодну забудову за рішенням депутатів селищної ради й мови бути не може.
– 501 ділянку роздали ще 2008 року, відтоді відбуваються судові процеси, загалом їх чотири, – розповіла «Вечірці» Ірина Федорів, депутат селищної ради смт Коцюбинське, яка багато років бореться за збереження лісу. – Наприклад, Коцюбинська селищна рада подала позов до управління Держкомзему в Ірпені щодо внесення земель лісу до кадастру – і суд першої інстанції зобов’язує через Держкомзем це зробити! Ще один позов селищна рада Коцюбинського подала на Київраду, аби та погодила межі між Києвом та Коцюбинським згідно із запропонованим селищними депутатами генеральним планом. І тут суд першої інстанції вказує, що це не право, а обов’язок Київради – тобто, за цією логікою, якщо, наприклад, Вишгород чи Бровари звернуться з таким запитом до Київради, то можуть розділити місто по Дніпру, і Київ зникне як адміністративно-територіальна одиниця. Нині ж єдиний спосіб завершити всю судову тяганину – це включити ліс до Національного парку.
А тим часом сайти з нерухомості рясніють оголошеннями про продаж земельних ділянок у лісі навколо Коцюбинського, хоча встановлена ще 1984 року площа селища становить 87 га, межі ж проходять по межі забудови, тобто вільних земель, і тим більше лісового фонду, селище не має. Ділянки площею 10-15 соток тут пропонують від 30 тис. доларів – у той час, як за деякими оцінками лише ліс на такій ділянці може коштувати близько 300 тис. грн. Продавці обіцяють і видані селищною радою держакти на землю, і підписані нею ж дозволи на забудову. На щастя, поки що тут геть немає комунікацій, однак дерева місцями вже рубають.