31/01/2021
0
Результати опитування природоохоронців та Асоціації ОТГ.
Чи достатньо ви обізнані із тим, навіщо Україні лісосмуги і як правильно за ними доглядати? Сходу навряд чи пересічний громадянин дасть розгорнуту відповідь. Але є когорта тих, кому ці знання потрібні для роботи. Наше видання чимало публікацій присвятило проблемам створення та збереження лісозахисних насаджень. Зараз це сфера відповідальності об’єднаних територіальних громад, точніше її представників. Дрібний фермер чи великий агрохолдинг може брати в оренду чи постійне користування лісосмуги. У зв’язку з цим, виникає кілька питань – як це зробити юридично, скільки коштів доведеться витратити і коли вони повернуться прибутками, і навіщо брати полезахисні насадження під опіку взагалі. Саме цей аспект нещодавно досліджували експерти проєкту «Лісосмуги життя» спільно з Асоціацією об’єднаних територіальних громад.
На сайті Асоціації ОТГ у жовтні проводилося дослідження щодо значення лісосмуг в ОТГ. В опитуванні взяли участь лідери 80 ОТГ із 22 регіонів України. Серед отриманих висновків – громади або розуміють роль лісосмуг, або готові працювати над цим. Але понад 96% ОТГ не мають актуальної лісовпорядної документації для наявних лісосмуг. Щоб це зробити, у громадах треба створити відповідні комісії, які визначатимуть порядок утримання лісосмуг (це передбачає постанова Кабінету Міністрів України щодо правил утримання та збереження полезахисних лісових смуг). Нині такі комісії є лише у третини громад.
Ще один висновок дослідження – у більшості громад лісосмуги зайняли площі до 500 га, є не зареєстрованими в ДЗК, а чверть із них практично знищені. Лише у 30% опитаних громад лісосмуги перебувають в оренді та, здебільшого, у постійному користуванні. Детальніше про дослідження розповіла керівниця проєкту «Лісосмуги життя» Яна Боброва.
– Яку картину, загалом, показало дослідження, які плюси та проблеми щодо збереження лісосмуг вдалося виявити?
– Насамперед зазначу, що я з боку держави по-іншому дивилася б на вирішення цієї проблеми – як були лісосмуги підпорядковані лісівникам, хай би так і залишалося. Тому що в них є досвід управління, є техніка, їм легше навіть з точки зору аналізу. Разом з тим тривалий час лісосмуги були нічийними, що призвело до того, що частина з них пошкоджена або їх немає взагалі. На півдні я бачу часто лісосмуги переорані. Цей маленький оазис був би степом, а так під оранкою опиняється ще більше земель, що викликає суховії та інші екологічні проблеми.
Коли ми спілкувалися з ОТГ, то бачили, що вони сприймають лісосмуги, передусім, як природний ресурс, який важливо використовувати. Проте опитування показало, що як у суспільстві загалом, так і на рівні громади, це ставлення поступово змінюється. З інтерв’ю голів ОТГ знаходимо пояснення, чому взяли під контроль лісосмуги: їх рубають лісоруби, то чи не краще, щоб ми контролювали цю рубку, це піде на користь ОТГ. Але разом з тим, люди розуміють, що в багатьох ОТГ є нестача води, ведеться досить активне використання аграріями земель, що має свої негативні наслідки. А лісосмуги є такою штучною стіною між оселищем, де люди живуть, і землею. Коли говориш із аграріями, керівниками агрохолдингів, чи готові вони взяти в оренду лісосмугу, то інколи відмовляються, для них це відповідальність та видатки. У них є багато проблем, але ще не всі розуміють, що лісосмуги згодом допоможуть закрити частину цих проблему.
– Поясніть, будь ласка, як саме проводилось опитування?
– В асоціації ОТГ 560 членів – але до опитування долучилося 80 активних представників. Тому похибка буде, бо не всі долучилися до опитування. І це лідери дійсно активних громад. Опитування проводилося на сайті Асоціації ОТГ, робилася спеціальна розсилка всім її учасникам. Рік тому, коли запустили наш проєкт, було очевидно, що головне, щось робити з лісосмугами. А зараз для мене очевидно, що без знань ми нікуди не зрушимо з місця. Треба, щоб люди розуміли, у чому суть лісосмуг.
Мені здається, що все більше людей починає усвідомлювати, що живемо в такий час, коли треба щось змінювати. І ми точно не вирішимо екологічні проблеми, маючи лише агроплантації. Лісосмуги виконують багато функцій, це стала екосистема, яка сама про себе дбає. У лісосмугах заводяться не лише комахи-шкідники, як часто на це нарікають, а й птахи, які їх поїдають.
– Чи стають Ваші аргументи мотиватором для фермерів, для ОТГ, щоб дбати про лісосмуги, що показало Ваше дослідження?
– Те, що я бачу в коментарях, якими ділились учасники дослідження, така мотивація дійсно є. Проте складно говорити за всіх. Є фермери, які й раніше опікувалися лісосмугами, переймалися цими проблемами. Про те, що лісосмуги непотрібні, нам сказав один з агрохолдингів, що засмучує. Але головне – про це говорити.
Колись я працювала в банку, і мій останній проєкт був присвячений агрострахуванню. Фермерам дуже складно пояснити, навіщо витрачати кошти на це. Це ж зайві видатки. Але коли розписати всі ці видатки з перерахунком на один гектар, виходить кілька гривень на гектар, і коли це частина твоїх загальних видатків, коштів на управління землею, то це зовсім незначна частинка. А якщо ще й побачать наочний приклад, що страхова виплатила колезі у разі лиха, починають більше довіряти. Коли ж зрозуміють, як це працює, переконаються, що це підвищить врожайність, то люди будуть більше розуміти та робити.
Так, це потребує вкладення. З іншого боку, Україна взяла на себе зобов’язання про залісення, зараз це 15,9%, а має бути мінімум 22% від загальної площі. Лісосмуги – це теж можливість покращити лісистість України.
– Проаналізувавши дані Вашого дослідження, яких, на Вашу думку, бракує інструментів підтримки від держави, зокрема, фінансових?
– Так, кошти треба на документацію, інвентаризацію і так далі. Але чи готова зараз держава вводити фінансові стимули? Не думаю. Але якщо не фінансові, то хоча б заохочувальні. Мають бути чіткі рамки з точки зору карності. Є приклад, чорні лісоруби зрубали 13 дубів, яким по 70–80 років. Лісівники довго намагалися покарати зловмисників, максимальне, що вдалося, – штраф на 800 гривень. Ми рахували з колегами, що 5 тисяч гривень – це мінімальні збитки для держави, якщо зрубано дуб віком 30 років. Тобто мають бути зміни в законодавстві, бо зараз фактично лісосмуги віддали в ОТГ, немає централізованого управління ними, а щоб їх зберегти та насаджувати, потрібні зміни в законодавстві, які б пояснювали, навіщо це робити. Бо якщо цього нема в законі, нема зобов’язань, відповідно й розуміння, нащо витрачатися та нести видатки.
– Як надалі будете співпрацювати з ОТГ, аби інформувати та вчити громади опікуватися лісосмугами?
– У планах – вебінар, присвячений лісосмугам, як їх брати в оренду, як готувати землевпорядну документацію, як створювати комісію, хто має в неї увійти – бо ці питання ще досі незрозумілі. Мусимо з часом зробити повторне дослідження. Але спочатку треба провести якусь діяльність і далі адвокатувати тему збереження полезахисних лісових насаджень.
Інна ПОГОРІЛА,Газета “Природа і суспільство”,2020
