Не «цифрою» єдиною

Які переваги та недоліки сучасних розробок, спрямованих на боротьбу з незаконними заготівлями?

Цифрові послуги чи ж держава у смартфоні, на перший погляд, мають благородну мету. По-перше, спростити доступ населення, власне, до державних послуг. По-друге, пришвидшити їхнє виконання. По-третє, уникати зловживань та схем.

Наскільки вдається дотримуватися усіх пунктів, будуючи електрон­ну державу, можна судити лише за результатами. Оскільки в лісовому секторі за останні роки накопичилося чимало ініціатив, котрі покликані припинити незаконну вирубку лісу саме за допомогою сучасних технологій, насамперед, смартфоно-мобільних, варто проаналізувати, чи є в них сенс та які ж результати вони показали.

Ліс у смартфоні від держави

У жовтні 2019 року Кабінет Міністрів та Державне агентство лісових ресурсів України запустили проєкт електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини. Тобто всі дані про лісорубні квитки мають бути зібрані в одному місці (на сайті lk.ukrforest.com), а кожен громадянин може перевірити законність здійснення заготівель, відвіду­ючи згаданий сайт з комп’ютера чи телефону. Як ідеться на сайті проєкту, «нині тут оприлюднено інформацію про 81,8 тисячі виданих дозвільних квитків на заготівлю деревини. Розроблено онлайн-карту заготівель, яка також працює в пілотному режимі і поширюється на лісогосподарські підприємства 24 областей та АР Крим. Триває наповнення системи даними та оперативне оновлення вже внесених даних».

На ресурсі можна перевіряти правомірність певних дій лісгоспу, для цього треба ввести вихідні дані, приміром, про область, лісгосп, лісництво, квартал та виділ, систему та тип заготівель, їхній статус та період проведення. Для постійних лісокористувачів – це інформація зрозуміла. Для пересічних громадян, які просто збирали в лісі гриби і помітили якусь рубку, ввести коректно частину вихідних даних неможливо через брак необхідних знань. У такому випадку розробники радять зайти на сайт під час безпосередньої прогулянки чи перебування у лісі та вибрати опцію «Карта», тоді геолокація буде визначена автоматично.

Та це все можливо реалізувати за умови доступності інтернету. «Нещодавно я мав можливість попрацювати на дорозі з правоохоронними органами. Ми зупинили автомобіль із деревиною. Він виявився зареєстрованим в електрон­ній системі. Інформація була і про деревину, яку він перевозив, але ця деревина мала ознаки того, що клас сортності занижений. Тож і з наявністю електронної системи можливі зловживання, і питання в тому, чи поліція їх виявляє і чи має кваліфікацію для цього. Також питання, як працює система у віддалених регіонах, де погане мобільне покриття», – зазначав під час конференції про боротьбу з лісовими порушеннями Дмитро Карабчук, експерт з лісового менеджменту, голова правління ГО «Лісові ініціативи і суспільство».

Громадські онлайн-інструменти

Згадана громадська організація цього року заявила про власну розробку для виявлення лісових порушень. Разом з Інститутом космічних досліджень НАН України та ГО «Центр моніторингу влади» запустили проєкт збору та аналізу даних про стан українських лісів на основі супутникового моніторингу. Відомо, що завдяки використанню супутникових знімків можна простежити певні зміни, які відбуваються на конкретній території. Ці зміни можна виявляти в режимі реального часу.

Але перший етап цього проєкту – навчання тих, хто буде працювати та обробляти отримані супутникові знімки. Далі – формування карт зникнення лісів, порівняння їх із лісорубними квитками і виявлення сумнівних заготівель. Супутникові дані повинні співставлятися із державними даними, а за допомогою штучного інтелекту мають розв’язуватись задачі для моніторингу лісів. Нині проєкт охопив Київщину, Закарпаття та Львівщину.

До речі, на Закарпатті минулого тижня з’явилася ще одна ініціатива для стеження за станом лісів. ГО «Екосфера» запустила сайт https://savecarpathianforest.org/. Тут можна вказати координати, де зафіксовано правопорушення, вказати вид порушення, завантажити відео або фото. Представники організації перевірять новостворений інцидент і після підтвердження цього факту інформація буде передана в ДЕІ у Закарпатській області або до Нацполіції. Якщо побачите зелений кружечок на онлайн-мапі, це означає, що відповідні органи відреагували на проблему, а червоний кружечок буде свідчити про відсутність реакції з боку відповідних контро­люючих органів.

Також до сайту розроблено мобільний додаток LegalForest. Він дозволить завантажити інформацію про інцидент прямо з лісосіки – знову ж таки за умови наявності інтернету.

Про ще один мобільний застосунок раніше розповідала «Природа і суспільство». Це додаток «Smallforest», який схожий на чат для працівників одного лісокористувача. Між собою працівники одного лісництва зможуть обмінюватися даними про нові виділи чи ділянки, про певну заготівлю. «Функціонал програми передбачає редагування-створення нових виділів чи ділянок і введення інформації (таксаційних показників) про них. Введена інформація передається іншим працівникам даного лісокористувача, що дозволяє отримувати оперативну інформацію про зміни, які відбуваються в лісовому фонді», – пояснювали розробники.

Аналіз експертів

Загалом, ініціатив назбиралося досить чимало. Поки що про конкретні результати існування чи то застосунку, чи то спеціального сайту не йдеться. А от питання назбируються. По-перше, більшість розробок так чи інакше прив’язані до інтернет-доступу. По-друге, щоб користуватися деякими ресурсами, необхідно засвоїти навички чи то аналізу супутникових знімків, чи пройти міні-курс із ведення лісового господарства. І незрозуміло, чи притягатимуть до відповідальності порушників, якщо за допомогою мобільного додатку будуть зафіксовані певні неправомірні дії.

Пояснити ці нюанси зголосився експерт лісового напрямку «Української природоохоронної групи» Єгор Гриник. Перевіряв поки що не всі наявні онлайн-інструменти, але загальні плюси-мінуси для себе визначив. «Якщо говорити про карту «Екосфери», то завжди можна взяти координати і занести інформацію згодом, тобто необов’язково робити це прямо в лісі, шукаючи, де ловить інтернет. Щодо проєкту «Центру моніторингу влади», ще не мав можливості цим користуватись, наскільки я розумію, це ще незавершене рішення, але все має бути автоматизовано, – зазначає Єгор Гриник. – В усякому разі це все одно не вирішує повністю проблеми з незаконними заготівлями, бо за супутником та за документами не все можна виявити».

«Щодо «Лісу у смартфоні» – проєкт непоганий. У ньому зберігається у відкритому доступі справді хороша інформація про ліси, починаючи від лісорубних квитків, де, коли і ким видані, також є вкладка про сертифікати походження, тут можна подивитися, який лісгосп у якій кількості і куди експортував деревину та навіть в які країни. Є вкладка з аналітикою, де можна подивитися, які рубки проводив лісгосп за який період, в якому обсязі. Тобто як джерело професійної інформації – це хороша ініціатива. Але це не спосіб перевірити законність заготівлі, бо це перевіряється в Україні, на жаль, не лише наявністю документів. Є багато нюансів. Якщо на рубку є лісорубний квиток, це не значить, що вона законна», – додає експерт.

Будь-яка ініціатива повинна мати якесь логічне продовження і завершення. В умовах, коли Державна екологічна інспекція нереформована, а Нацполіція мляво реагує на порушення природоохоронного та лісового законодавства, розраховувати, що абсолютно всі порушення, зафіксовані нинішніми онлайн-інструментами, завершаться покаранням винних або вирішенням виявленої проблеми – на жаль, нема підстав. Безумовна перевага від створення мобільних застосунків і сайтів для моніторингу – це поява даних про ліси у відкритому доступі.

Разом з тим у Держлісагентстві відзначають, що про більшість громадських моніторингових ініціатив дізнаються із відкритих джерел інформації, а не безпосередньо від авторів розробок. «До нас громадські організації з цими питаннями та ініціативами не звертаються, – зазначає начальник відділу охорони і захисту лісів ДАЛРУ Ігор Будзінський. – Ми ж співпрацюємо із Державним космічним агентством, обмінюємося з ним даними, якщо потрібно, космічне агентство дає нам конкретну інформацію, приміром, щодо пожеж у Луганську для уточнення площ та проведення заходів лісовпорядкування. Нині офіційних листів саме від громадських організацій до нас не було, тому не можемо оцінити ефективність та результати таких ініціатив. Щодо розробки програмних проєктів для агентства, то над цим працюють у Харкові, у «Ліспроєкті», у ЛІАЦ, наші необхідні потреби вони задовольняють. Ми не можемо відкидати і розробки громадськості, але щоб оцінити їх, треба вивчати це і з цим працювати. Ми відкриті до спілкування. Якщо вони не бажають до нас звертатися, боюся, що буде якийсь піар-хід, у кінцевому варіанті ДАЛРУ звинуватять у знищенні Карпат або лісів. Щоб такого не сталося, громадські організації мали б, у першу чергу, співпрацювати з Держлісагентством, щоб знаходити точки дотику і компроміси, бо не все, що здається вирубкою, може бути цим насправді».