18/01/2021
0Чому люди неласкаві до ласки?
Родич, пригадую, тоді добудовував свій будинок у селі Майданецьке на Черкащині. Тож купа каміння прямо на подвір’ї біля хвіртки особливо очі не муляла: ясна річ – робота. Й уваги на неї ми б, звичайно, не звернули, якби не…
Буро-білий «палець» з’явився, мов із-під землі, несподівано, стрибкоподібними рухами і зиґзаґами, можна сказати, блискавично «ревізував» згадувану купу граніту, встигнувши заглянути до кожної щілини і заглибини, і так само несподівано зник із поля зору.
«Ласка!», – сказав родич, і в його словах відчувалося більше неприязні, ніж симпатії. Мовляв, цей палець-бігунок випиває курячі й качині яйця та й саму курку може покалічити…
Звісно, сільським жителям видніше. Вони опишуть вам не один спосіб спровадження ласки – найдрібнішого хижака родини куницевих наших широт – із сільського подвір’я. При чому деякі з цих «рецептів» межують з містикою. Тим часом шкода, якої завдає ласка господарству, як часто буває в таких випадках, сильно перебільшена. Натомість користь – очевидна. Основна їжа цього веретеноподібного звірка – дрібні гризуни – миші та полівки. Рідше ласка нападає на хом’ячків, пацюків, землерийок, а також жайворонків та інших птахів, які гніздяться на поверхні землі. І зовсім уже має бути скрута з харчами, щоб спокусилася вона на ящірку, жабу або рака. Живе ласка недовго, обмін речовин у звірка відбувається вкрай інтенсивно, тож їжі тваринка потребує дуже багато. У рік, сприятливий для дрібних гризунів, натуралісти спостерігають збільшення ласок. І навпаки. Селиться маленький хижак саме там, де багато мишви, і знищує гризунів у фантастично великій кількості. Тут треба зупинитися на одній дуже важливій властивості звірка. Завдяки своїм малим розмірам, гнучкості і видовженій формі тіла ласка легко, можна сказати, невимушено проникає до будь-якої нірки, до найвіддаленішого її закутка. А отже, робить свою справу – знищує гризунів – надзвичайно ефективно і якісно. Саме тому підпорядкована тій чи іншій ласці територія порівняно з територіями інших хижаків є компактною. Тобто в освоєнні нових мисливських угідь ласка відкидає принцип експансії, зате з облюбованого нею клаптика землі «висмоктує» все сповна.
«Малий зріст» – це й численні вороги. Лисиці, куниці, тхорі, пугачі, орли… Однак далеко не завжди, схопивши у пазурі ласку, більший за розмірами і дужчий хижак гарантує собі беззаперечну перемогу і спокійну трапезу. Один мисливець зафіксував такий-от випадок. На його очах яструб щось схопив на землі і злетів угору. Але раптом він різко вповільнив лет, став припадати на один бік і таки впав. Наблизившись до мертвого птаха, мисливець помітив, як у кущі побігла ласка. Виявилось, що вона в повітрі перегризла значно сильнішому ворогові горло. Інші спостерігачі запевняють, що ще частіше в подібну халепу з ласкою потрапляють начебто мудріші круки. Очевидно, всіх цих хижаків спокушають дрібні габарити «пальчика». Інстинкт самозбереження чомусь не спрацьовує – і наступає розплата за самовпевненість.
Щодо знищення гризунів, а відтак, очевидної користі ласка рівних не має. Єдиний конкурент – горностай. Та й то тільки тому, що цей представник родини куницевих веде подібний до ласки спосіб життя, схожими методами полює тощо. Але оскільки горностай – звір дещо більший за розмірами і пролізе не скрізь, то чемпіоном всепроникливості є все-таки той, кого так і хочеться назвати «перстом Божим». У тому сенсі, що він демонструє життя без експансії. Чого бракує деяким людям і навіть цілим державам.
