Михайло Царенко: “Вірю, що “Київзеленбуд”поверне місту статус “зеленої столиці Європи”

Останнім часом КО “Київзеленбуд” привертало увагу ЗМІ проблемними епізодами: самозахоплення лісів, сухостій чи капітальний ремонт Хрещатика. Але були й вдалі проекти — виставка квітів, яку зараз можна відвідати безкоштовно, або реконструкція міських парків та скверів. Про необхідність якісно нової концепції у формуванні іміджу столиці України та зміни акцентів у діяльності підприємства “Хрещатик” поспілкувався з Михайлом Царенком — генеральним директором КО “Київзеленбуд”.

— Михайле Олександровичу, пройшло лише три місяці, як вас призначено на посаду гендиректора, а ви вже фігуруєте серед журналістського загалу як керівник, який руйнує старе. Приклад: відміна конкурсних торгів, що суперечили законодавству, встановлення охорони в паркових зонах тощо… Чи не зашкодить це майбутнім вашим ініціативам? Чи не боїтесь повторити “до основанья, а затем…”?
— Вовка боятись — в ліс не ходити. Це жарт, але якщо серйозно, то я не прибічник руйнування. Вважаю, що перш за все треба розібратися в ситуації і вивчити проблему, а вже потім приймати виважене рішення. Що стосується скасування оголошеного тендеру… У нас правова держава, і має бути чітке дотримання чинного законодавства. Будь-яке підприємство могло подати пропозиції, але вони (ред.: конкурсні пропозиції) мають бути подані відповідно до вимог конкурсних торгів. А якщо згадувати встановлення охорони в паркових зонах, то, погодьтеся, контроль за парками та скверами столиці має здійснюватись централізовано. Зараз ми опрацьовуємо різні можливі варіанти, де головним критерієм є надійність і доцільність. Прораховуємо кошти на влаштування огорож, встановлення камер відеоспостереження на всіх центральних частинах парків чи формування спеціальної охорони “Київзеленбуду”. Готуємо проекти, а рішення — за столичною адміністрацією. Це дасть можливість не лише сформувати обличчя столиці України як європейської держави, а й поповнити міський бюджет.

За попередніми розрахунками, на формування спеціальної охорони “Київзеленбуду” потрібно понад 6 млн грн. Встановлення ж камер відеонагляду на центральних частинах парків потребують значного фінансування. Наприклад, у парку “Кіото” на встановлення чотирьох камер відеоспостереження з відеореєстратором на одну ділянку заплановано 16 тис. грн. Як на мене, то спецохорона — вдалий проект, до повноважень якої буде не лише доглядати за парками та скверами, але й штрафувати порушників, наприклад, тих, хто паркується на газонах. На надходження до столичного бюджету від діяльності спецохорони можна розраховувати до 5 млн грн у рік. Крім цього, це суттєво зменшить витрати на відновлення благоустрою та поновлення зелених насаджень з державного бюджету.

— Поставте, будь ласка, крапку у питанні самозахоплення Святошинського лісу. Минулого місяця, наприклад, люди до Адміністрації Президента приходили з плакатами.
— Крапку має поставити суд. Можу лише сказати, що “Київзеленбуд” до погоджень щодо виділення наче приватним особам ділянок Святошинського лісопаркового господарства жодного відношення не має. Починаючи з 2008 року, Коцюбинська селищна рада, а з 2010 року і Гостомельська селищна рада передали близько 140 га земель КП "Святошинське лісопаркове господарство". Зараз ці ділянки територіальної громади Києва знаходяться під загрозою повного знищення і збитки складають понад 42 млрд грн. Треба ці землі повернути столиці.

— Ви згадали про формування обличчя Києва як європейської держави. Невже європейськість оцінюють за іміджем міста, а не за рівнем заробітної плати чи дотриманням демократичних цінностей?
— До європейськості відносять всі складові, які ви назвали. А втім, погодьтеся, що перше враження — це головна, а найчастіше і єдина можливість презентувати себе іншим людям, іншим країнам, іншим народам. Перефразовуючи великого графа Честерфілда, не можна нехтувати обличчям столиці. Перш ніж тобі зроблять пропозицію, від якої не можна відмовитись, оцінюють не лише те, що ти говориш, але і те, як ти це робиш, а також те, у що ти вдягнений. Так, зараз ми активно працюємо над реалізацією ініціативи Олександра Попова “Кожному киянину по троянді”. Це цікава і масштабна ідея: троянда — символ урочистості — прикрашає столицю України. Останнім часом до “Київзеленбуду” звертаються різні організації з пропозицією допомогти у проведенні місячника з благоустрою, що зараз триває. Наприклад, ми провели санітарне прибирання спільно з військовими частинами, “Еволюшен Медіа Холдингом”, радіо "Мелодія". І це, власне, дає надію на поновлення європейськості столиці України. Вірю, що “Київзеленбуд” поверне місту статус “зеленої столиці Європи”, що передбачає, перш за все, збереження зелених насаджень та дотримання елементарних норм поведінки. Знаєте, коли йдеш вуличками Мюнхену чи Руану, то якщо перехожий ненароком зачепить тебе, люди один одному говорять “вибач”. А це багато про що говорить…

— Давайте поговоримо про діючу виставку хризантем. Чому ви вирішили зробити такий добродійний хід — безкоштовний вхід для школярів? Це не виборці, щоб за вас голосували, і не обранці, щоб ви їм догоджали…
— Невже ви чули про політичну агітацію від мене? Взагалі виставка квітів — не бюджетний проект, але найбільш вдалий з іміджевої точки зору для міста. Після презентації виставки ми проаналізували відвідуваність і прийняли рішення про безкоштовний огляд школярами “Ілюзій осені”. За два тижні — 70 тисяч відвідувачів, серед яких 15 тисяч школярів і студентів, це свідчить про популярність виставки. До нас почали звертатися навчальні заклади з інших міст. Сьогодні опрацьовуємо питання участі “Київзеленбуду” у міжнародних квіткових фестивалях. Зокрема у Санкт-Петербурзі та Таллінні. На черзі — Шимон-Сюр-Луар (Франція) та Копенгаген (Данія). Крім того, тенденції розвитку світового ландшафтного дизайну тяжіють до мінімалізму, де підкреслюються природні лінії та форми зелених насаджень, використовуючи інертні матеріали…

— Поясніть, будь ласка…
— У світових тенденціях ландшафтного дизайну однією з основних складових є еклектичні поєднання, лаконічність форми і ліній. Також значна увага приділяється використанню нових цікавих інертних матеріалів, таких як скло, дерево чи натуральний камінь, а також декоративних деталей. Тобто існує нагальна потреба диференціювати ландшафтний дизайн, садівництво та квітництво. Разом з тим поєднати ці напрямки в одну систему декоративного оформлення міста. В озелененні столиці ми доповнюємо площинне озеленення вертикальним. Встановили 5000 термочаш з ампельними квітами, плануємо започаткувати використання шпалерної сітки на будинках для плюща, дикого винограду або іпомеї. Також ми оголосили конкурс на краще квіткове оформлення вулиці Хрещатик. Впевнений, що столичні дизайнери здатні запропонувати модерні ідеї в оформленні. До оргкомітету вже надійшло п’ять проектів.

Крім того, зараз працюємо над програмою із ліквідації сухостою. Цільове призначення коштів дозволить навести лад на території бюджетних організацій і по місту також. Ліквідація одного сухостійного дерева компенсується двома посадженими.

— А як бути з іншими парками, які призначені для відпочинку, а не для демонстрації експозицій? Як бути мешканцям, що живуть поблизу парків “Орлятко”, “Пушкіна”, “Нивки”? Іншими словами — що треба зробити, на вашу думку, аби європейськість відчувалась не лише на Співочому полі, а й в інших куточках столиці?
— Можу вам навести інші приклади: парки Мартиросяна, Партизанської слави, “Кіото”, сквер по вулиці Григоренка тощо. Раджу поїхати подивитись. Попри це, як вже казав, наше головне завдання — збереження зелених насаджень, до яких, крім парків і скверів, належать ще бульвари, газони та схили. Нами активно вивчається досвід аналогічних підприємств інших міст. Тому почала вимальовуватись картина — необхідно змінювати акценти із посадки на збереження. Крім методичної і професійної роботи фахівцями “Київзеленбуду”, постає питання і просвітницької діяльності, питання самоідентифікації. Щоб мешканці столиці стали більш свідомими та почували себе європейцями. Виходячи із наших завдань, ми маємо підійти до вирішення цієї проблеми ґрунтовно і всебічно. По-перше, оновити зрошувальну систему міста. До слова, на розгляді у столичній адміністрації знаходиться відповідна програма, якою передбачено збільшити кількість стаціонарних систем поливу з природних водойм. По-друге, замінити протиожеледну технічну сіль на сучасніші реагенти, які, наприклад, використовують у Британії чи Росії. Сніг із сіллю після прибирання доріг залишається в лунках дерев, що негативно позначається на розвиткові дерева. По-третє, необхідно оновити ґрунт і систематизувати роботу з очистки сухостою. По-четверте, маємо оновити засоби малої механізації. І, врешті, підійти прагматично до методу викладання ФЕМів. Час іде, і технології розвиваються. Використання пісчано-гранітної основи, на відміну від бетонної, допускає аерацію ґрунту, необхідну для рослини.

— Що вас тримає постійно в тонусі? Чого ви прагнете?
— В тонусі тримає бажання працювати та долучатись до того, аби столиця України ставала кращою. Я, як усі кияни, мрію, що Київ стане європейським містом не лише за формою у використанні сучасних методів дизайну, але й за суттю у збереженні того, що існує. Для мене це важливо.

Ще мрію про проведення чемпіонату з хокею в Україні, у якому візьмуть участь вихованці льодової арени Шалетт, якою особисто опікуюсь. Маю надію також, що вдома на мене будуть чекати чотири синочки і донька, наповняючи налисники сливово-грушевим варенням, та пироги з гречкою, що готує дружина за рецептом моєї мами. Зараз виховую з дружиною двох синів та одну доню. Поки що…