08/12/2020
0Зустріч, присвячена важливим питанням деревообробної галузі.
Онлайн-конференція «Як наповнити держбюджет і стимулювати приватні інвестиції в економіці?» відбулася минулого тижня.
До участі були запрошені представники Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства захисту довкілля, Комітетів Верховної Ради з питань економічної політики, з питань аграрної політики, з питань екологічної політики та природокористування, Фонду державного майна, Спілки Українських Підприємців, Державного агентства лісових ресурсів, деревообробники і банкіри.
Організатори конференції: ДП «ProZorro.Продажі», за підтримки Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України».
Одна з панелей зустрічі присвячувалася торгівлі деревиною.
Першим узяв слово заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Богдан Боруховський. «Ми хочемо створити вільний відкритий ринок, який за всіма економічними канонами сам себе відрегулює. Тому, коли кажуть нам, що це монополія, це спотворення фактів, навпаки – ми хочемо відійти від ситуації, яка склалася на ринку, коли половина необробленої деревини продається за рішеннями конкретних керівників, і це абсолютно непрозорий і закритий процес», – зазначав Богдан Боруховський.
Про відкритий та прозорий ринок говорив і Олег Бондаренко, голова екокомітету Верховної Ради. Нагадаємо, нині за ініціативи комітету зареєстровано два законопроєкти – № 4197 та альтернативний № 4197-1 «Про ринок деревини». «Останній був підписаний великою кількістю депутатів, що свідчить про його підтримку, – каже Олег Бондаренко. – Метою згаданого законопроєкту є впровадження конкурентоздатного, прозорого ринку реалізації деревини та механізмів відповідальності на цьому ринку як підприємств-постачальників, так і тих, хто купує дану продукцію. Ми маємо розуміти, який насправді в нас ринок деревини: скільки деревини надходить на ринок, який на неї попит, а це, в свою чергу, дасть можливість спрогнозувати поводження з нашими лісовими ресурсами».
Нагадаємо, перший законопроєкт – авторства депутата екологічного комітету Олександра Матусевича – так само має на меті вирішення проблеми деревообробної галузі. О. Матусевич у своєму проєкті закону пропонує запровадження сталого розвитку лісовими ресурсами, облік усієї документації щодо деревини через лісовий портал, а продаж деревини можливий кількома способами: у роздріб, через проведення тендеру, на умовах оферти чи на аукціонах.
Однак, за словами О. Бондаренка, більшість депутатів підтримує альтернативний законопроєкт про ринок деревини, який нібито враховує інтереси всіх суб’єктів ринку. Народний депутат ще раз нагадав про важливу роль експерименту з продажем деревини через систему ProZorro: «За нашою думкою, це був рішучий крок, незважаючи на невеликий обсяг у масштабах всієї країни, який надавався до реалізації через ProZorro, експеримент показав свою значимість та дієвість».
Оскільки темою зустрічі був пошук варіантів як збільшити надходження до бюджету, учасники дискусії надавали свої пропозиції. Так, Богдан Супрун, голова комітету меблевої та деревообробної галузі Європейської бізнес асоціації, вважає, що збільшення надходжень до бюджетів полягає не в тому, щоб дорожче продати сировину, а в тому, щоб ця сировина мала ланцюг переробки в Україні, відповідно давала робочі місця, податки, відрахування зарплати у фонди різних рівнів.
«Якщо говорити про те, як це забезпечити, я не певний, що подані закони повністю враховують ці можливості, саме: як забезпечити внутрішню переробку, – додав Богдан Супрун. – З іншого боку, іншим механізмом, який здатен забезпечити збільшення надходження до бюджетів, може бути виведення 2 млн куб. м ділової деревини, яку переробляють держлісгоспи для власної переробки. Ніхто не каже, що це треба закривати, але треба відділити їх в окремі підприємства, щоб вони на рівні з іншими конкурували за цю сировину. Це зробить рівну ситуацію між державними і недержавними переробниками, дасть більше надходжень у вигляді прибутків для держлісгоспів».
На думку Максима Полякова, комерційного директора ТОВ «Одек-Україна», усі ці пропозиції можуть так і залишитися пропозиціями, оскільки в Україні немає послідовності влади: кожен Уряд готує свої програми, концепції та закони, не враховуючи досвід попереднього Кабінету Міністрів, відповідно – постійно змінюються правила гри на ринку. «Головні принципи, які можуть сформувати майбутнє переробної галузі, – принцип чітких правил роботи для будь-якого гравця і послідовна економічна політика держави», – резюмував Максим Поляков.
Інна ЛИХОВИД,
Газета “Природа і суспільство”
