За ті карі очі душу б я віддав….  або  210 млн.  грн.

Про необхідність реформування системи ведення лісового господарства в Україні не говорить лісівник, який хіба що спить ( але ця реформа і йому сниться – для декого в радісному сні, а для декого в кошмарному).

Аналізуючи нижче приведений  факт протиправного використання лісових ресурсів державним підприємством автор не вважає за головне і не ставить питання про правову відповідальність учасників процесу створення умов та проведення незаконного використання лісових ресурсів Це системна хвороба всієї лісогосподарської діяльності і боротьба з окремими, навіть з найяскравішими проявами цієї хвороби, її не вилікує. А правову оцінку цьому факту можуть давати відповідні спеціалісти.

Автор статті хоче привернути увагу читачів до того, яка архаїчна система ведення лісового господарства в Україні, що побудована на постулатах Російської Імперії Х1Х століття і Радянського Союзу, та гнила і заразна структура управління лісогосподарським комплексом.

В даній статті автор на конкретному прикладі показує недолугість системи ведення лісового господарства та структури лісогосподарського комплексу України, які являються фундаментом системної корупції в лісогосподарському комплексі, запорукою погіршення стану або і знищення  лісів, девальвації професії лісівника, нанесення значних збитків державі.

 Мета раніше  написаних автором статей і даної статті  єдина – доказати необхідність зміни системи ведення лісового господарства і структури управління лісогосподарським комплексом і запропонувати прогресивний, на думку автора, план  виходу з наявної кризи.

Хочу привести приклад, як девальвувалась престижність професії лісівника. В лісових коледжах в даний час заповнення студентами складає до 50% від розрахункової можливої чисельності. А в той час коли автор статті поступав в технікум, конкурс складав 5-6 абітурієнтів на місце. Незважаючи на всі повсякденні труднощі того часу, учні технікумів отримували стипендію, забезпечувались гуртожитками, отримували високий рівень підготовки. По закінченню навчання  мали гарантоване постійне місце роботи, гордились  престижною професією лісівника і користувались повагою в суспільстві.

 ПЕРЕЙДЕМО ДО СУТІ СТАТТІ.

В статті буде йти мова про державне підприємство «Зарічанський лісгосп» Житомирського ОУЛМГ. Адміністрація лісгоспу поширює інформацію, що лісгосп є передовим, чи не найкращим, підприємством лісового господарства в області.

Дану інформацію лісгосп підтверджує фактом отримання від приватної структури   незалежної бізнес- нагороди «Лідер галузі 2020», яку лісгосп купив за кошти підприємства.

 Але виникає питання, як можна оцінити роботи підприємства за рік, якщо календарний рік ще не закінчився і що це за приватна установа, яка за кошти підприємства визначила його переможцем в галузі і нагородила підприємство позолоченим ( так як зазначено в рекламі) «сувеніром» і яка вартість нагороди?

Та найбільш цікаво те, як державне підприємство за досить значні державні кошти купило собі у приватної структури так звану  «нагороду» та носиться нею, як баба зі ступою.

Також цікаво  куди ж бухгалтерія лісгоспу віднесла витрати на купівлю цяцьки? Мабуть на собівартість продукції, не зважаючи на те, що це звичайний лохотрон.

То що ж це за  таке знамените державне підприємство «Зарічанський лісгосп»?

Лісгосп був створений  в  якості відокремленого підрозділу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» який в 2008 році, маючи площу 12812 га, отримав 1250 тис. грн чистого прибутку, що в даний час еквівалентно  4,0 млн. грн. Такий вагомий фінансовий показник був досягнутий за рахунок переробки деревини. В лісгоспі були введені в експлуатацію і працювали 3 деревообробних цехи, активно велось будівництво лісових доріг, здійснювався поквартальний метод догляду за лісом, чим забезпечувався якісний санітарний та протипожежний стан лісів в зеленій зоні м. Житомира, на військовому полігоні та інших регіонах. В  Чуднівському лісництві за рахунок коштів підприємства була побудована під’їзна залізнична колія до нижнього складу, адміністративно-житлова будівля на 3 квартири з адміністративним приміщенням та готелем. Було введено в експлуатацію адміністративно – господарський комплекс лісгоспу в м. Житомирі, в якому фактично в даний час знаходиться управління лісгоспу. Була розбудована база Зарічанського лісництва, яка в даний час є юридичним адресом ДП «Зарічанський лісгосп». Лісгосп мав належний автотракторний парк.

В 2009 році  відокремлений підрозділ комбінату був реорганізований в ДП «Житомирський військовий лісгосп» Міністерства оборони, майновий комплекс якого згідно розпорядження КМУ №773-р від 04.09.2013 року в 2014 році був переданий в підпорядкування Держлісагенства. З невідомих причин, але Міністерством оборони  Держлісагенству було передано підприємство в повному складі, що не було передбачено вищевказаним розпорядженням КМУ. В порушення чинного законодавства лісгосп, будучи підприємством в структурі Держлісагенства,  вчинив неправомірну дію і  присвоїв собі право ведення лісового господарства на землях оборони, які були надані в постійне  користування військовим частинам та іншим державним підприємствам Міноборони. На даний час державне підприємство «Зарічанське лісове господарство» не має ніяких правовстановлюючих документів на право користування землями та лісами, на яких підприємство здійснює ведення лісового господарства.

Північно-західним апеляційним господарським судом за позовом військової прокуратури Житомирського гарнізону  ця теза підтверджена Постановами по справах №№ 906/387/19,  № 906/569/19,  якими заборонено ДП «Зарічанський військовий лісгосп» ведення лісового господарства на землях оборони.

Іншими словами, ведення лісового господарства було протиправним і по цій причині суд заборонив ведення лісового господарства та використання лісового фонду на площі 14989,4 га            

В подібній ситуації, відповідними рішеннями судів за позовом військової прокуратури заборонено ведення лісового господарства на землях оборони державному підприємству «Житомирський лісгосп», який також незаконно використовував лісові ресурси на землях оборони на  площі 2173 га (справа №12/364/НМ).

На сьогоднішній день в протиправному користуванні лісгоспу ще знаходяться землі, які надані (за непровіреною інформацією) в постійне користування Квартирно-експлуатаційному відділу м. Біла Церква та державному підприємству «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» на загальній площі 1494 га, які своєю бездіяльністю створили умови для протиправного використання земель оборони іншим суб’єктом господарської діяльності.

Ведення лісового господарства на землях оборони регулюється ст..77,95,96 Земельного Кодексу України, Законом України “Про використання земель оборони”, ст.. 101 Лісового Кодексу України, іншими нормативними актами і здійснюється військовими формуваннями з дотриманням вимог чинного законодавства.

Відповідно до зазначених вимог, військові частини, в користуванні яких знаходяться землі оборони, покриті лісом, що відповідно до Земельного Кодексу України не являються землями лісогосподарського призначення, зобов’язані використовувати надані землі за цільовим призначенням для потреб оборони.  Для ведення лісового господарства на вказаних землях військові частини зобов’язані створити в своєму складі спеціалізовані підрозділи по веденню лісового господарства.

В той же час, землі оборони, покриті лісом, які надані в постійне користування військовим частинам,  незаконно використовувалися для ведення лісового господарства вищевказаними суб’єктами господарської діяльності, підпорядкованими Держлісагенству.    

Єдиним документом, який надає суб’єкту господарської діяльності право постійного лісокористування являється акт на право постійного землекористування (ст.. 17 частина 4 Лісового кодексу України).  Державні акти на право постійного землекористування  вказаним державним підприємствам  не видавались. 

Необхідно відмітити, що в той-же час, державні лісогосподарські підприємства, які підпорядковані Держлісагенству, відповідно до п. 5 Прикінцевих положень до Лісового Кодексу до виготовлення актів на право постійного землекористування можуть здійснювати ведення лісового господарства по матеріалах лісовпорядкування при наявності  рішення відповідного державного органу про надання даному підприємству земельних лісових ділянок (земель лісогосподарського призначення) в постійне користування.

Однак, рішень відповідних державних органів про надання  державному підприємству «Зарічанський лісгосп» в порядку, передбаченому чинним законодавством, земель лісогосподарського призначення з відповідним вилученням їх із складу земель оборони не надавались. Відповідно, на це підприємство не поширюється дія  п. 5 Прикінцевих положень Лісового Кодексу.            

Незаконними являються і матеріали лісовпорядкування, якими керується ДП «Зарічанський лісгосп».

Документи лісовпорядкування, видані виробничим об’єднанням “Укрдержліспроект”, на підставі яких державні підприємства здійснюють ведення лісового господарства на землях оборони протиправні, так як проведення лісовпорядкування проведено всупереч вимогам ст.. 47 ч.1 Лісового Кодексу України, пункту 1.2.1, 2.1.2 “Інструкції з впорядкування лісового фонду України” , виданої ВО “Держліспроект” в 2006 році, наказу Держкомлісгоспу №298 від 01.10.2010 року “Про затвердження інструкції про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку земель” (п. 1.1, 1.2 Інструкції). Вимогами даних документів визначено що лісовпорядкування проводиться тільки на землях і для потреб постійних лісокористувачів або власників земель.

Вказане державне підприємство,  не маючи прав постійного земле- та лісокористувача, в порушення ст.. 77, 95, 96, 123, 125 Земельного кодексу України, Закону України “Про використання земель оборони”, ст.. 17,19,69 Лісового кодексу України, ст. 1.2.1 та 2.1.2 “Інструкції з впорядкування лісового фонду” та всіх інших нормативних документів, в яких вказується що ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів, охорону лісу від пожеж може здійснювати тільки постійний лісокористувач або власник лісів, самовільно присвоїли собі права постійного лісокористувача і використання лісових ресурсів.

Посадовими особами виробничого об’єднання “Держліспроект” допущено зловживання службовим становищем, перевищено свої повноваження,  що обумовило протиправне проведення лісовпорядкування на землях оборони і виготовлення лісовпорядної документації для суб’єкта господарської діяльності (окремій юридичній особі), які не являється постійним лісокористувачем і не має права на ведення лісового господарства на землях оборони, так як  землі оборони мають особливий статус.

 За наявною  інформацією, порушення лісовпорядною експедицією чинного законодавства при проведенні лісовпорядкування та подання державним підприємством упередженої протиправної інформації обумовило прийняття Житомирською  обласною радою неправомірного рішення  про розподіл лісів по категоріях захисності та видання протиправного  наказу      Мінекології про затвердження підприємству щорічної розрахункової лісосіки. що суперечить чинному законодавству.  При цьому, ДП «Зарічанський лісгосп»  в порушення вимог чинного законодавства використовував лісовпорядні документи видані для іншої юридичної особи.

Працівниками Державної екологічної інспекції  в Житомирській області (в даний час Державна екологічна інспекція Поліського округу) при проведенні перевірок ДП «Зарічанський лісгосп» не досліджувалась належним чином правомірність постійного користування землями підприємством. Вимога дослідження чітко визначена наказами  Міністерства екології та природних ресурсів №303 від 09.08.2017 року,  Міністерства енергетики та захисту довкілля №450 від 26.11.2019 року  якими затверджено форми Акту перевірки. В  затвердженій цими наказами формі Акту перевірки в додатку 6 пункт 3 вимагається конкретно перевірити наявність в суб’єкта господарювання (в даному випадку ДП  «Зарічанський лісгосп») Державного акту на право постійного землекористування. Працівники ДЕІ ігнорували вимоги наказів і при відсутності такого акту та будь яких рішень повноважних державних органів про надання лісгоспу земель в постійне користування ставили відмітку що такий акт є в наявності. Що їм засліплювало очі –невідомо.

Проявляючи службову недбалість, а можливо, і зловживаючи службовим становищем працівники ДЕІ ( підкреслюю – державного контрольного органу)  підтверджували в актах правомірність використання лісових ресурсів ДП «Зарічанський лісгосп», що в кінцевому результаті обумовило їх незаконне використання та нанесення збитків державі.. Іншими словами, ДЕІ прикривала злочин і дозволяла його вчиняти. Працівники ДЕІ відкрито й упереджено йшли на санкціонування незаконних рубок і в додатку    № 6 до актів перевірки лісгоспу стверджували про наявність у ДП «Зарічанський лісгосп» Державного акту на право постійного землекористування, якого немає і ніколи не було.

Житомирським обласним управлінням лісового та мисливського господарства   на підставі протиправних дій посадових осіб управління  видавалися і  видаються спеціальні дозволи на використання лісових ресурсів (лісорубні квитки) суб’єкту підприємницької діяльності – ДП «Зарічанський лісгосп», який не являється постійним або тимчасовим лісокористувачем, про що працівники управління були зобов’язані знати.

І напрошується дуже просте питання. Чому працівники Житомирського ОУЛМГ могли загубити професійну і людську порядність і свідомо йти на правопорушення?

Необхідно відмітити, що Житомирська ОДА також була належним чином проінформована про незаконне використання земель оборони вказаним державним підприємством, але чиновники ОДА не надали належної оцінки і не здійснили відповідного реагування по припиненню незаконного використання лісових ресурсів.

Задіяно в процесі надання лісгоспу незаконних дозволів на використання лісових ресурсів і ДСЛП «Вінницялісозахист», яке зобов’язане погоджувати «Перелік заходів з поліпшення санітарного стану лісів» і проводити лісопатологічне обстеження лісів виключно для власників лісів та  постійних лісокористувачів. Але дане підприємство ігнорувало вказану вимогу нормативних документів у своїх взаємовідносинах з ДП «Зарічанський лісгосп» і проводило в лісгоспі роботи незважаючи на відсутність у лісгоспу права на ведення лісового господарства. Про зловживання у роботі підприємств лісозахисту є достатньо інформації в ЗМІ. Але правомірну оцінку їх роботи можна робити тільки на підставі рішень судів. Наприклад, виважену оцінку правомірності дій ДСЛП «Вінницялісозахист» можна буде отримати після розгляду в суді кримінальної справи №686/5901/19 по факту проведення санітарних рубок в Літинському  лісництві ДП «Хмільницький лісгосп».

Вищевикладеним підтверджується, що наявна структура лісогосподарського комплексу  обумовлює організацію кругової поруки органів державної влади, контрольних органів, органів управління, що дало ДП «Зарічанський лісгосп» можливість протиправного використання лісових ресурсів.

Необхідно підкреслити, що тільки один єдиний державний орган виступив з державницьких позицій – це військова прокуратура Житомирського гарнізону, яка в цій ситуації на протязі багатьох років, переборюючи видимий і невидимий супротив та тиск  структур державної влади, природоохоронних органів, різних відомств, бездіяльність Міністерства оборони добилася в судах  відновлення на території Житомирської області використання земель оборони та лісів за призначенням і відновила статус-кво цих земель. Дії прокуратури є зразком захисту державних інтересів і верховенства права.

В результаті отримання незаконних лісорубних квитків та самостійної їх виписки, державне підприємство «Зарічанський лісгосп» протиправно проводило  рубки лісу і щорічно наносило збитки державі. Лісорубні квитки, згідно яких використовувалися лісові ресурси за 2018-2020 роки, підлягають скасуванню і за незаконні рубки необхідно стягнути нанесені збитки.

Збитки, спричинені вказаним підприємствам незаконним використанням лісових ресурсів за останні 3 роки (термін позовної давності), складають близько 210 млн.грн.

Сума збитків визначається відповідно вимог Постанови КМУ №665 від 23.07.2008 року  за 2018-2020 роки ( в межах терміну позовної давності).

З метою запобігання подальшому вчиненню правопорушень необхідно терміново скасувати дію лісорубних квитків. В подібній ситуації рішеннями адміністративного суду лісорубні квитки були скасовані і на підставі цього  Львівським господарським судом було стягнуто збитки з ДП “Львівський військовий лісокомбінат” в сумі  1286071 грн. 78 коп. (справа №37733964 від 18.03.2014 року та №37784165 від 10.03.2014 року).

Крім відшкодування збитків, нанесених державним підприємством  «Зарічанський лісгосп» незаконними рубками лісу, відшкодуванню підлягають:

– вартість незаконно отриманої і реалізованої  держпідприємством деревини за 2018 – 2020 роки ( ст. 108 Лісового Кодексу України). Державі буде необхідно  повернути всі кошти, отримані від реалізації лісопродукції за 2018-2020 роки.

–  відшкодування збитків постійному земле- і лісокористувачу за  використання земель  підприємством, яке незаконно використовує ці землі та ліси (п. б, д ст.. 156 п. 1 ст.157 Земельного Кодексу України).

І виникає питання – яка ж то лісгоспівська  красуня зваблювала своїми карими очима таку масу працівників структури Держлісагенства та Державної екологічної інспекції, які губили розум, віддавали душу дияволу і підписували дозвільні документи на проведення протиправного використання лісових ресурсів?

Автор не заперечує, що така красуня в лісгоспі може і є, але напрошується висновок, що то чиїсь інші очі зваблювали працівників вищевказаних установ та підприємств. Можна припустити, що це чарівні заворожуючі очі Бенджаміна Франкліна на аркушику паперу зеленого кольору з водяними знаками і числом 100.

Всі ці та і ще не  описані порушення чинного законодавства ДП «Зарічанський лісгосп» стали можливими по причині кругової поруки в системі Держлісагенства, зловживанням службовими обов’язками працівниками інших структур.

Але лісове господарство на землях державної власності, на яких ведення лісового господарства в даний час здійснює ДП «Зарічанський лісгосп», в любому випадку повинно здійснювати якесь інше держпідприємство. Читачі можуть задати питання – то ж яка різниця, яке державне підприємство буде вести лісове господарство?

Це так, та і не так.

По перше. Є таке поняття, як верховенство права. Ведення лісового господарства та використання земель повинно здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства, а не як хто хоче.

По друге.  Керівництво ДП «Зарічанський лісгосп», розуміючи що використовує лісові ресурси тимчасово, діє за принципом «прийшли ненадовго і потрібно взяти з цієї ситуації все можливе, поки ліси не відібрали». По цій причині лісгосп не виконував в повній мірі комплекс заходів по веденню лісового господарства, не здійснював заходів по  розвитку виробничої бази, підвищенню рентабельності виробництва, будівництву доріг, проведення кардинальних заходів по підвищенню пожежної безпеки в лісах, а всі зусилля були направленні на використання державних коштів працівниками лісгоспу у вигляді зарплати (прикрита форма присвоєння) та зменшення платежів державі.

Що ж чекає так зване передове державне підприємство «Зарічанський лісгосп»? Автор статті вважає що можливі такі варіанти:

1. Якщо правоохоронні органи притягнуть лісгосп до матеріальної відповідальності за незаконне використання лісових ресурсів за 2018-2020 роки, то підприємство стане банкрутом і буде ліквідоване.
2. В зв’язку із забороною ведення лісового господарства і відсутністю основної складової процесу виробництва (лісів) підприємство буде ліквідоване. Частина працівників лісгоспу буде працевлаштована в новоствореному підприємстві.
3. Обласне управління «відщипне» від суміжних лісгоспів частину лісів і передасть ДП «Зарічанський лісгосп», що мало ймовірно.
4. КМУ зобов’яже Міністерство оборони та Держлісагенство виконати розпорядження КМУ №773-р від 04.09.2013 року з передачею права ведення лісового господарства на землях оборони державним підприємствам, підпорядкованим Держлісагенству. Для цього буде необхідно ввести зміни в Земельний та Лісовий кодекси, Закон України «Про використання земель оборони».

Але як  фактично будуть розгортатися події одному Богу відомо.

Автор не має ніякого  упередженого відношення до діяльності ДП «Зарічанський лісгосп» та структури Держлісагенства. Ставилось завдання хоча би примітивно висвітлити на прикладі лісгоспу недолугість системи ведення лісового господарства та взаємовідносин  державних структур в процесі вирощування лісів та використання лісових ресурсів. На думку автора, необхідно реформувати структуру лісової галузі  таким чином, щоб працівники лісового господарства всіх підприємств, незалежно від форм власності та підпорядкування могли отримувати високу заробітну плату та дивіденди.  Даною статтею автор підтвердив тезу, що існуюча структура управління лісовим господарством обумовлює можливість  її корумпованості та погіршення якості лісів України, розкрадання лісових ресурсів та проявів інших негативних явищ, що широко висвітлюється в ЗМІ.

На думку авторі статті,  по цій причині необхідне термінове реформування управління галузі та системи ведення лісового господарства.

З повагою до читачів та лісоводів

Інженер лісового господарства Михайло Іванович.