25/11/2020
0“Забудовники постійно будуть говорити про останні острівці природи на Київщині, як про депресивні, якісь небезпечні і захаращені місця, а отже, давайте забудуємо “красивими” ЖК, заллємо в бетон, поставимо ліхтарі і наливайок, всім буде “безпечно”, а не те що в якихось цих ваших чагарниках. Треба вибивати такі аргументи з-під їхніх ніг, і робити такі місця гарними самотужки, зберігаючи природу, або ж вимагати цього від органів місцевого самоврядування”, – вважає Валентина Аксьонова.
Громада села Петропавлівська Борщагівка вже 5 років захищає від забудови ласий шматок природи під Києвом – урочище Вумівський ліс. Там постійно намагаються зрізати юні 60-річні дуби та величні сосни, збудувавши на їх місці висотки.
Частину лісу вже повернули в комунальну власність громади (2,6 га дубового гаю, на черзі – ще майже 1 га). А також, за рішенням Верховного суду України, скасували злочинний Генплан села (згідно з ним на місці лісу мав бути “Шанхай” із 14 багатоповерхівок) на підставі порушення громадських слухань (раніше в Україні таке не вдавалося нікому).
А зараз громада вирішила перетворити єдиний ліс свого села на ще гарніше місце, створивши в ньому “дикий” лісопарк в англійському стилі (у 10-мільйонному Лондоні парки – це не загнані в бетон поодинокі дерева, газони і мертва екосистема, а максимально наближені до натуральності, з рослинами, які неначе “самі насіялися”).
Нещодавно активісти висадили там 600 перших крокусів, а в наступному році планують провести масштабну висадку пролісків, підсніжників, конвалій та пізньоцвітів.
“Просто беремо і робимо самотужки без будь-якої віри і сподівань на владу. Без підтримки органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів чи державних інспекцій, а всупереч і попри їхню бездіяльність, а іноді відверто ворожі дії”, – розповідає ІА “Погляд” про боротьбу за ліс жителька Борщагівської ОТГ, яка представляє місцеву громадську інціативу “Захисти ліс”, Валентина Аксьонова.
Пані Валентина обурюється, що у меседжах забудовників і сільради цей ліс або просто не існував, був чагарником, або був занедбаним смітником, в якому “тільки наркомани коляться” і “там страшно вночі ходити” (цікаво, а що люди роблять вночі у лісі?). А от коли “застроять, буде харашо, фонаріки, дорожки, магазіни, нормальні дома”.
Активісти проводять у лісі народні толоки, встановлюють годівниці, вивозять сміття.
“З часом сільраді вже нічого не лишалося, як таки встановити ліхтарі, прокласти доріжку, поставити смітники, зробити спортивний і дитячий майданчики, а головне – жодне дерево не було вирубано. Судові баталії за повернення урочищу Вумівський ліс статусу лісу першої категорії та подальшого надання йому захисного статусу тривають.
Роботи ще багато, забудовник не спить і незаконно отримав таки дозволи на два хмародери”, – розповідає пані Валентина.На жаль, через таку активність, громаді живеться неспокійно.
“Особисто мені злобудовницько-земельна мафія спалила два автомобілі, замовляла численні кримінальні переслідування, тероризувала, погрожувала вбити мою дитину. Вже 3 роки я координую “Захисти Ліс” фактично з підпілля”, – зізнається Аксьонова.
Але боротися потрібно. Адже населення київського регіону збільшується, а забруднення повітря – посилюється (за лісом вже Кільцева). Саме з врахуванням цього у 1947-1956 роки і висадили 13 га лісу на яристій місцевості біля річки Нивка.
“Забудовники постійно будуть говорити про останні острівці природи на Київщині, як про депресивні, якісь небезпечні і захаращені місця, а отже, давайте забудуємо “красивими” ЖК, заллємо в бетон, поставимо ліхтарі і наливайок, всім буде “безпечно”, а не те що в якихось цих ваших чагарниках. Треба вибивати такі аргументи з-під їхніх ніг, і робити такі місця гарними самотужки, зберігаючи природу, або ж вимагати цього від органів місцевого самоврядування”, – вважає Аксьонова.
Активістка закликає долучатися небайдужих до подібних ініціатив в усіх регіонах Київщини: “Таких лісопарків я в Україні не бачила, але я хотіла б, щоб вони були. Щоб антропологічно задавлені ліси не вирубувались під висотки, як це робиться ВСЮДИ навколо Києва, а береглись людьми, не лише задля важливості збереження лісу, але і задля нашого ж фізичного та ментального здоров’я”.
