19/11/2020
0Дорогий Володимире Іллічу!
Ми звикли говорити і писати про людину в дні його календарних ювілеїв, про які нагадує вік, дзеркало і відділ кадрів. Але є події, про які не пам’ятає ніхто, крім тих, хто брав у них участь і запам’ятав, як важливі віхи свого життя …
Рівно 30 років тому, 20 листопада 1990 року Ти очолив лісове господарство Житомирської області. Багато води сплило. В мене на очах юнак Володя з села Корецького району став Володимиром Іллічем – керівником, який майже чверть століття очолював найбільше обласне управління лісового господарства в Україні, авторитетним фахівцем, удостоєним багатьох урядових нагород і звань.
Ти взяв на себе відповідальність за величезний державний ресурс і багатотисячний колектив на зламі епох, в часи змін. І вистояв. Під Твоїм керівництвом лісове господарство рідноі мені області динамічно розвивалося і міцніло.
Нинішнє покоління багато забуло, а часто і знати не хоче про те, як розвивалося лісове господарство, як воно справлялося з найскладнішими завданнями періоду становлення держави, як долало важку економічну кризу, як відбивало атаки охочих підкорити ліс приватним інтересам, як намагалося не дати зруйнувати успадковане, зберегти ліси і трудові колективи .. Одним з тих, хто твердо стояв на захисті українського лісу, був Ти. Завжди різний: наполегливий в досягненні мети і поблажливий до людських слабкостей, розуміючий реальні можливості і спрямований в майбутнє, принциповий у відстоюванні своєї позиції і обов’язковий у виконанні прийнятих рішень, вимогливий до підлеглих і уважний до ветеранів, який ніколи не шукає виправдання і не плює в спину тим, хто відійшов від справ.
Чуже горе і нещастя Ти завжди сприймав як своє і поспішав допомогти людям в їх біді…
Перераховуючи твоі позитивні якості, я зовсім не намагаюсь ідеалізувати тебе, бо бачив тебе різним , проте приємно те, що здійснюючи інколи далеко не ідеальні вчинки, Ти потім іх обов‘язково аналізував і критично переоцінював. Тобі, як на мене, завжди було важливо знати, чи правильно ти вчинив.На це здатні далеко не всі.
Китайський філософ сказав: «Здійснити помилку і усвідомити їі, визнати іі – є мудрість. Здійснити помилку і не приховати її – є чесність». Ти завжди був чесним, і я ціную цю твою рису.
Ми зараз живемо зовсім в іншому світі. Те, чого ми не допускали, чого соромилися, стало звичайним … Твоє рішення піти з посади в 2014 році для багатьох було і залишається незрозумілим, але не для мене. Упевнений, час все розставить по своїх місцях і всім дасть об’єктивну оцінку ….
Часи змінюються. “Все проходить. Пройде і це “. Я твердо вірю, що ще будеш затребуваний українським лісом, суспільством і державою.
Ти завжди був і для мене залишаєшся молодим, красивим, контактним, акуратним, елегантним, розумним, добрим, щирим, світлим і чистим.
Дуже поважаю і люблю всю Твою родину: батьків, дружину Тетяну Миколаївну, красуню дочку Наталочку, сина Володимира та, звичайно, онука Тьому.
У цей складний кризовий час бережи їх всіх, особливо батьків. Знаю, що Ти зразковий син, але все ж раджу: приїжджай до батьків частіше … Нехай рідна домівка нагадує Тобі про таке важке і таке щасливе дитинство і заряджає творчою енергією, яка потрібна багатьом, в тому числі галузі, яку треба повертати на праведний шлях розвитку .
Обіймаю …Пишаюся своєю причетністю до твоєї долі.
В. Самоплавський
