Відродження поліського коня

А как же стада в Львовской области и Одессе? М.П.

Експерти планують за 15 років відновити популяцію унікальної породи.

Невисокого зросту, у межах 140–146 см, із міцними кінцівками, переважно темної масті, дружні до людини – не дивуйтеся, це не опис когось із громадян, а основні характеристики поліських коней. Раніше їхні табуни були звичним явищем для лісів та боліт Полісся. Саме ця порода була адаптована максимально до життя і серед дерев, і серед болотистих місць. Однак, час зробив свою справу, популяція суттєво зменшилась. Хоча саме ця порода – це аборигенний вид для нашого Полісся.

Нині поліських коней можна зустріти у приватній стайні «Щербаті Цуглі», що у селі Прибірськ (Київська область). Звідси і почнеться відродження породи поліського коня. Нині вже затверджено програму реконструкції популяції. Якщо все йтиме за планом, за років 15 можна отримати перші результати цієї ініціативи.

А проєкт – це спільний задум «Щербатих Цуглів», ГО «Орелі», науковців Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця НАН України, власне, вченими цього закладу і була розроблена програма відродження поліських коней, підтримують ідею і фахівці Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф.

«У 2019 році до нас звернулася ініціативна група, котра захотіла відновити цю породу коней, – розповідає про виникнення задуму Тетяна Ільницька, експертка з конярства, наукова співробітниця Інституту розведення і генетики тварин ім. М.В. Зубця. – Відомо, що є історична довідка про коней, що вони зустрічалися саме на Поліссі, тож виникла ідея відновлення популяції згаданих тварин. Коли ми почали цікавитися цим питанням, то з’ясувалося, що Білорусь таку роботу веде ще з 2010 року. А якщо брати ще далі – то у 1950 році ця популяції була описана у книзі, ці коні були досить унікальні, мали гарну робочу продуктивність, були цікаві саме для роботи у сільському господарстві. Якщо досліджувати культурну спадщину, то вони брали участь у національних обрядах. А через болотисту місцевість та ліси іншим породам коней було досить важко там вижити».

За словами науковиці, ці коні походять від тарпанів. Тому першим етапом відродження поліського коня буде експедиційна робота з пошуку коней, що за ознаками близькі до лісового тарпана. Сучасна система генетичних досліджень дає можливість отримати досить швидкі результати селекції (згадувані раніше 15 років). «За цей час Україна вже матиме збережену породу коня, всі копита якого будуть українські. Наша амбітна мета – відродження поліської породи коней. Ми маємо активістів, ентузіастів, працюємо для цього з фахівцями», – зауважила Євгенія Дорофеєва, голова ГО «Орелі».

«У зв’язку з багатьма подіями цей кінь зійшов нанівець, зокрема, через індустріалізацію. На сьогодні відродження поліського коня – це ланка, яка поєднує нас із сучасним генетичним світом. У кожній країні зараз постає питання збереження біорізноманіття, відродження аборигенних порід, популяцій, які були на межі зникнення – ця робота ведеться у кожній розвиненій країні, що цікаво, відроджують саме копитних», – додала Тетяна Ільницька.

Долучилися до амбітного проєкту і фахівці з Житомирського державного університету імені Івана Франка. Його співробітник, кандидат біологічних наук Іван Хомяк пояснив, що відродження поліських коней якраз допоможе у збереженні біорізноманіття регіону. «Ми хочемо відновити первинність нашої природи, наше біорізноманіття, здається, що це досить просто – достатньо лише заборонити відвідувати людині цю місцевість. Але багаторічна практика показує, що такий метод не працює, навпаки – дає протилежний результат. Причина в тому, що ми впродовж останніх кількох тисячоліть втратили елементи екосистеми, тому прибравши просто антропогенну діяльність, не можемо відновити ті екосистеми, які були раніше, – пояснює біолог. – Треба шукати компромісне рішення, хоча б у тих територіях, де є певний заповідний статус, тобто потрібно збільшити кількість копитних у лісових екосистемах, таким чином вони будуть впливати на відновлення рослинності. Наша кафедра та лабораторія дуже активно буде підтримувати проєкт, завдяки якому буде формуватися поліська порода коней. Ці коні матимуть велике значення як історико-культурний проєкт, так і як проєкт екологічний, пов’язаний зі збереженням біорізноманіття. Перебуваючи у буферній чи заповідній зоні, коні будуть підтримувати той необхідний баланс, який дозволить нашим старим лісам стати справжніми природними пралісами. Тому цей проєкт – необхідний для відновлення дикої природи Полісся».

Крім того, етнографи бачать у цьому проєкті можливість повернути коню статус національного надбання. Адже зараз призначення цих тварин, здебільшого, – це кінний туризм. Як наголосив Юрій Ягусевич, власник стайні «Щербаті Цуглі» та ініціатор проєкту, варто зберігати згадану породу, бо це наша національна гордість. Також це й економічний аспект: відродження поліської породи дозволить розвивати внутрішній туризм. Пан Юрій відкрив ще один секрет – лише поліський кінь може їсти плоди з лісу, пити болотну воду, чого не можуть інші.

Завдань та планів багато. Тож чекаємо на перші результати.