Вбивство вихідного дня. Як економіка та бізнес відреагують на новий карантин

Хто найбільше постраждає від “карантину на вихідних”, чи планують підприємці дотримуватися нових правил, та яку альтернативу вони пропонують владі.

Загострення епідеміологічної ситуації в Україні змусило владу запровадити жорсткі карантинні обмеження. На всі вихідні листопаду уряд заборонив роботу бізнесів, які найбільше постраждали під час весняного локдауну.

Карантин буде діяти в суботу-неділю три найближчі тижні: з 14 листопада до 30 листопада. Не виключено, що його буде продовжено і після цього. Жорсткі обмеження по всій Україні введені також і в будні дні.

“Економіка України локдауну не витримає, згідно з тими розрахунками, які дає нам Мінекономіки та Мінфін – бізнес збанкрутує, люди залишаться без роботи та коштів. Отже, з метою розірвати ланцюг зараження прийнято рішення щодо запровадження карантину “вихідного дня”, – пояснював напередодні логіку дій уряду міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

Бізнес, особливо ті, хто вимушений буде закритись на вихідних, або працювати за певних обмежень, не в захваті від дій уряду. Напередодні представники ресторанного бізнесу, індустрії розваг і торгівлі влаштували під будівлею уряду мітинг з вимогою не вводити “вибірковий карантин” .

Дехто з бізнесменів навіть пропонував уряду ввести повний локдаун по всій країні, але на короткий термін. Мовляв, це скоріше призведе до послаблення епідеміологічної ситуації, ніж карантин на вихідних.

Усі підприємці, з якими спілкувалась ЕП в ці дні, жорстко критикують дії влади, і не бачать закономірності у впроваджених Кабміном заходах. Більше того, частина з них не планує виконувати рішення уряду.

Хто найбільше постраждає від “карантину на вихідних”, яких втрат можуть зазнати підприємці та українська економіка, які альтернативні заходи пропонує бізнес, та чим все це може закінчитись?

Постанову оприлюднили. Що саме змінюється?

Уже з суботи в Україні починають діяти нові карантинні обмеження. Рішення Кабміну від 11 листопада було оприлюднене на “Урядовому порталі” 13 листопада увечері.

Документ передбачає жорсткі протиепідеміологічні заходи протягом всіх вихідних листопада (14-15, 21-22 та 28-29 числа) .

Так, починаючи з 00:00 годин суботи до 00:00 годин понеділка на всій території України буде заборонена робота всіх закладів культури (театрикінотеатри), басейнівспортивних залівфітнес центрів та торгово-розважальних центрів.

Барамресторанам та кафе буде заборонено приймати відвідувачів. Проте вони зможуть працювати продаючи продукцію “на виніс”, або здійснюючи її адресну доставку.

Аналогічні обмеження діяли під час “весняного локдауну”, який протягом двох місяців був введений на всій території України.

Відголоски локдауну: який бізнес сплачував менше податків, який – більше. Ексклюзивні дані Податкової

Продуктові магазини та аптеки працюватимуть в звичному режимі. Це ж стосується і закладів які продають ветеринарні препарати і корми для тварин.

Проте для них урядом передбачено певне обмеження: в таких закладах більше 60% торговельних площ повинно бути відведено для продуктів харчування, медичних препаратів та кормів для тварин відповідно.

В іншому випадку працювати на вихідних вони не зможуть.

Така умова, вочевидь, встановлена для того, щоб заборону не змогли обійти інші магазини, як це було під час весняного локдауну. Тоді, “Епіцентр” прирівняв  себе до аптек, автозаправних станцій та продуктових магазинів і продовжував працювати, незважаючи на те що інші будівельні магазини були зачинені.

 НАСТИСНУТИ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

Крім того, уряд фактично скасовує ділення країни на зони зараження.

Обмеження, які до цього діяли лише в “помаранчевій зоні”, відтепер діятимуть весь листопад на всій території України. Більшість з них стосуються обмеження знаходження людей в одному приміщенні чи транспортному засобі.

 НАСТИСНУТИ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

За словами Міністра охорони здоров’я Максима Степанова встановлені обмеження введені до кінця листопада. Проте джерела УП в міністерстві повідомили, що такий вид карантину діятиме в Україні до кінця 2020 року.

А що бізнес?

Весняний локдаун, який тривав в Україні з 12 березня до 12 травня, як відомо, найбільше збитків завдав малому та середньому бізнесу, що працює у сфері торгівлі та послуг.

Тож повторення локдауну малий бізнес очікував з великим острахом.

Для малого бізнесу наслідки повторного локдауну можуть бути драматичними. Третина опитаних нами підприємців стверджують, що скорочуватимуть масштаби або навіть повністю закриватимуть бізнес у випадку другого локдауну, і 21% повідомляють, що на діяльність компанії, рівень зарплат та персонал нова хвиля карантину не вплине”, – зазначили ЕП в Європейській бізнес-асоціації, посилаючись на внутрішні опитування своїх членів.

 ДЖЕРЕЛО: 1NEWS.COM.UA

Кінотеатри

ЕП оцінювала, як попередній жорсткий карантин вплинув на бізнес, виходячи з податкових відрахувань. Тоді найбільш постраждалими виявилися кінотеатри, які у березні-вересні 2020 року заплатили на 55% менше податків, ніж за аналогічний період попереднього року.

Новий карантин власники кінотеатрів оцінюють вкрай негативно.

“Це абсолютно неефективне рішення. Не розумію, як воно може допомогти, коли у будні дні всі люди катаються у метро та на громадському транспорті, де ризики зараження набагато вищі. Для нашого бізнесу запровадження карантину вихідного дня – смертельне, адже 80% доходів всіх кінотеатрів, як і ТРЦ, формується на вихідних”, – заявив співвласник мережі кінотеатрів “Планета кіно” Дмитро Деркач.

Він наголошує, що запровадження карантину, навіть вихідного дня, має відбуватися паралельно із запровадженням програм підтримки бізнесу. Однак в Україні, за його словами, такої практики нема.

“Якщо не можете надавати допомогу, то дайте бізнесу працювати і нехай люди самі вирішують, чи є ризики ходити у ті ж ТРЦ та кінотеатри”, – додав Деркач.

Генеральний директор мережі кінотеатрів “Мультиплекс” Роман Романчук вважає, що влада неефективно використала час, а нові жорсткі обмеження “штовхають малий та середній бізнес з краю прірви”.

“Ми вісім місяців маємо від’ємні показники. Виживаємо лише за рахунок того, що домовляємося з нашими партнерами, щоб вони надавали товари, а ми колись за них розрахуємося і повернемо борг”, – пояснює Романчук.

Жорсткий локдаун і закриття магазинів на вихідні принесуть більше шкоди, ніж користі

Замість введення карантину вихідного дня Романчук пропонує владі подумати про розвиток програм з підтримки імунітету населення, а також стимулювання віддаленої форми роботи.

“Найбільше люди контактують у транспорті, у родині, в офісах, в місцях скупчення, продовольчих магазинах. Транспорт та продовольчі магазини ми навряд чи закриємо, тому це той ризик, який мусимо прийняти. Але ми можемо більше стимулювати людей працювати віддалено”, – зазначає він.

Ресторани

Гостро критикують карантин вихідного дня і ресторатори. Для них вихідні – це також найбільш прибутковий період тижня, коли формується левова частина всіх доходів.

За даними компанії Poster, яка спеціалізується на автоматизації кафе і ресторанів, у вихідні дні ресторани у середньому заробляють 41% від свого тижневого обороту, бари – 40%,  піцерії і кальянні – 35%.

“Половина закладів вже “здохла”. Після цього локдауну вихідного дня помре ще 10-15%. Зрозуміло, що більшості населення байдуже: у нас статистично ресторани відвідує 15% населення, бо ми бідна країна. Проте це все одно десятки тисяч робочих місць, податки, люди без роботи лишаються”, – заявив ЕП власник ресторанів “Прага”, Montecchi Capuleti та Marlin Ігор Тинний.

Він заявив, що не планує закривати ресторани на вихідні: “Ми будемо працювати як завжди. Я буду ігнорувати вказівки щодо закриття ресторанів. Нехай викликають поліцію”.

Інші ресторатори налаштовані менш радикально. Наприклад, мережа ресторанів “La Famiglia” планує дотримуватися карантинних заходів, однак все одно вважає їх “недолугими”.

“Кращою практикою було б запровадження повного локдауну на місяць та дотримання дисципліни. Зараз, якщо подивитися по регіонах, то там повний хаос з точки зору виконання вимог карантину”, – зазначає власник мережі Михайло Бейлін.

Він переконаний, що нові карантинні обмеження будуть ігноруватися, кафе та ресторани працюватимуть підпільно, тому від них не буде користі ані з економічної, ані з санітарно-епідеміологічної точки зору.

Смертельно небезпечними нові карантинні обмеження можуть стати для багатьох невеликих закладів громадського харчування.

“Вихідні для нашого закладу – це майже 40% виручки. Це з урахуванням усіх змін і покращень, які ми втілили під час і після першого локдауну – безкоштовна доставка, запуск нових продуктів, поліпшення сайту для онлайн-продажів, зміни в операційних процесах”, – повідомив власник Veterano Brownie Роман Набожняк.

Його бізнес зумів пережити кризу завдяки домовленостям та поступкам орендодавця та підтримки партнерів. Однак все має свої межі.

“Локдаун вихідного дня як і повний локдаун, зрештою зроблять імовірною наближення точки, коли я не зможу виконувати зобов’язання перед співробітниками, постачальниками, кредитні зобов’язання, і безумовно перед державою у формі податків. А відсутність термінів дії обмежень роблять неможливим якісь нові домовленості”, – додає він.

Альтернативою “карантину вихідного дня” Набожняк називає масове тестування населення, запровадження дієвого контролю за носінням масок у транспорті та громадських місцях та облаштування кисневих станцій у лікарнях.

Магазини

Майже миттєво на оголошення карантину вихідного дня відреагували у мережі гіпермаркетів “Епіцентр К”, яка працювала й під час попереднього локдауну. На їх офіційній сторінці звилось повідомлення про введення “72-годинної п’ятниці”.

На це відреагував міністр Максим Степанов:

“Якщо хочете покуражитися – поїхали зі мною в реанімацію! Покуражтесь перед людьми, які помирають кожного дня. Покуражтеся перед людьми, в очах яких єдине: “Допоможіть, будь ласка”, Покуражтесь перед лікарями, які кожного дня роблять усе, щоб зберегти життя людей”.

Згодом “Епіцентр” випустив офіційну комунікацію, у якій компанія повідомила, що на час карантину вихідного дня продаватиме лише товари першої необхідності, зокрема харчові продукти, засоби гігієни, лікарські засоби та товари медичного призначення, ветеринарні препарати та корми.

“”Ми поважаємо позицію Кабінету міністрів та будемо її дотримуватися, хоча не згодні зі всіма заходами, впровадженими урядом для посилення карантину”, – наголосили в компанії.

Відновлення економіки сповільниться

Критикують запровадження карантину вихідного дня й опитані ЕП економісти. Вони прогнозують, що така форма обмежень лише уповільнить відновлення економіки після повного закриття весною.

В другому кварталі ВВП впав на 11,4% і за прогнозами Мінекономіки завершить 2020 рік скороченням на 4,8%.

Вплив не буде радикально відчутний. Однак, сповільнення відновлення економіки, зменшення податкових надходжень і підвищення невизначеності все таки буде”, – зазначив доктор економічних наук та член Ради Національного банку Віктор Козюк.

На його думку, нові карантинні обмеження ускладнять уряду процес виконання бюджету. Наразі навіть без карантину вихідного дня державний бюджет знаходиться у непростій ситуації: на листопад-грудень припадає близько 150 мільярдів гривень видатків, які не підкріплені доходами.

Оскільки сектор послуг та роздрібна торгівля у структурі економіки України займає далеко не ключову позицію, то запровадження карантину вихідного дня суттєво на макроекономічні показники України не вплине, вважає виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.

За його словами, суттєвіше нові обмеження вплинуть на державні фінанси, а саме виконання бюджету 2020 року.

На широку ногу. Хто оплатить сотні мільярдів дефіциту бюджету

Аналітик компанії ICU Михайло Демків вважає, що нові обмеження можуть сповільнити зростання цін в Україні:

“Посилення карантинних обмежень дещо знизить економічну активність, що почала відновлюватися після відміни першої хвилі заходів. Не виключено, що вплив нових обмежень буде достатньо сильним, щоб попит залишався пригніченим, а інфляція – нижче тарґету (4-6%)”.

Деякі економісти сумніваються у доцільності карантину вихідного дня як заходу, що допоможе сповільнити поширення ковіду.

На вихідні закриють більшу частину магазинів, хоча вже очевидно і доведено, що торгівля не є значущим джерелом заражень. Це зрозуміло з точки зору здорового глузду – контакти між людьми в магазинах мінімальні і не тривалі, а масковий режим допомагає ще мінімізувати ризик.

Якщо магазини працюватимуть п’ять днів з семи, то в робочі дні зросте кількість покупців та їхня щільність в магазинах, що збільшить ймовірність зараження”, – вважає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

У закритті на вихідних кінотеатрів та інших закладів культури він взагалі не бачить сенсу, оскільки вони й так працюють з обмеженнями на заповненість залу до 50% місць. Відтак, що у будні, що у вихідні ризик зараження вірусом однаковий.

Оскарження обмежень

Бізнес, який понесе збитки від запровадження карантину вихідного дня, може спробувати компенсувати в судовому порядку.

28 серпня Конституційний суд виніс рішення у справі про оскарження введення урядом обмежувальних заходів через карантин.

Конституційний суд постановив, що деякі обмеження прав і свободи громадян на період дії карантину суперечать Конституції України. Зазначається, що такі обмеження можуть встановлюватися виключно актом Верховної Ради.

Чи відповідає Конституції введення обмежень для бізнесу? Судом це питання не розглядалось.

Питання впровадження і функціонування карантину регулюється законом “Про захист населення від інфекційних хвороб”, який передбачає, що карантин встановлюється та скасовується урядом.

Саме уряд може, встановити тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та встановити додаткові обов’язки, що покладаються на них.

“Щоб компенсувати завдані збитки цим рішенням уряду, спочатку необхідно визнати цю постанову незаконною, а потім вже звертатись до суду за відшкодуванням своїх втрат”, – вважає адвокатка Юлія Лукошкіна.

Матеріали цього сайту доступні лише членам ГО “Відкритий ліс” або відвідувачам, які зробили благодійний внесок.

Благодійний внесок в розмірі 100 грн. відкриває доступ до всіх матеріалів сайту строком на 1 місяць. Розмір благодійної допомоги не лімітований.

Реквізити для надання благодійної допомоги:
ЄДРПОУ 42561431
р/р UA103052990000026005040109839 в АТ КБ «Приватбанк»,
МФО 321842

Призначення платежу:
Благодійна допомога.
+ ОБОВ`ЯЗКОВО ВКАЗУЙТЕ ВАШУ ЕЛЕКТРОННУ АДРЕСУ 

Після отримання коштів, на вказану вами електронну адресу прийде лист з інструкціями, як користуватись сайтом. Перевіряйте папку “Спам”, іноді туди можуть потрапляти наші листи.