18/09/2012
0Лісівник – особлива професія, яка вимагає не лише певного обширу знань і вмінь, а й такого стану душі, коли хочеться творити добро, множити його, плекати обережно й витончено, наче тендітні зелені паростки. Далеко не кожен може її осилити, стати гідним фахівцем. А коли це покликання?
Олег Станіславович Проценко – з когорти молодих керівників. Десять років працює в Краснолуцькому лісництві, більшість з них – лісничим. Беручкий та ініціативний. З господарським хистом та почуттям відповідальності, він користується повагою і в трудовому колективі, і в керівництва підприємства.
Народився в Гадячі, в куточку чарівної природи. Як і чимало гадячан, хлопець захоплювався нею: часто дозвілля проводив то в Лесиному гаю, то на березі тихоплинного Псла, то в лісовому масиві поблизу клінічного санаторію. Враження підсилювалися розмовами батьків, бо і вдома Станіслав Дмитрович та Віра Василівна говорили про будні лісового господарства, красу дозвілля (вони обоє працювали в Гадяцькому лісгоспі).
– Питання професійного вибору переді мною взагалі не стояло, – зазначає в розмові. – Єдина і конкретна думка засіла в голові: бути працівником лісової галузі.
Тож після закінчення міської школи № 3 юнак навчається на факультеті лісового господарства та садово-паркового озеленення в київському університеті. За мету собі поставив – побільше знати і вміти. Тому і в начально-виробничому процесі займав досить таки активну позицію. З пар поспішав у Ботанічний сад або в офіси, куди запрошували студентів, щоб набути вмінь у декоруванні. Під керівництвом досвідчених фахівців у руках оживали такі прекрасні композиції, фантазія також працювала – в думках народжувалися нові образи, ще більш досконаліші.
А з яким завзяттям Олег у студентські роки вивчав садово-паркове мистецтво! Побував у багатьох регіонах, захоплювався творчою співдружністю людини і природи в Нікітському ботанічному саду, в Софіївському дендропарку – перлині України.
До написання дипломної роботи хлопець підійшов виважено й відповідально. Взяв тему близьку йому, гадячанину – «Проект створення лісових культур дуба звичайного у Краснолуцькому лісництві».
Як вважає нині, це була свого роду знакова подія в його біографії. В Красній Луці займався дослідженням, писав дипломну, проходив практику. На роботу також направили сюди.
У 2002 році. З початку трудової кар’єри, бурхливе столичне студентське життя кардинально змінилося. На перший план вийшли професійні обов’язки, доведені планові завдання і турбота про підлеглих . Робота в Краснолуцькому лісництві специфічна: його масиви розкидані майже на 90 кілометрів (Дучинці – В.Будища – Розбишівка). Тож дбають, щоб і техніка була справна, на ходу (в цьому Олег Станіславович відчуває підтримку дирекції ДП «Гадяцький лісгосп», за що щиро вдячний), і продуктивно спрацьовували ланки лісівників у найвіддаленіших від бази куточках.
Дружно й злагоджено під керівництвом лісничого заліснюються землі неугідь сільських рад, ведуться планові та санітарні рубки, виготовляються аншлаги та наочна агітація, йде заготівля насіння лісових культур.
Олег Станіславович працює на перспективу, будує сміливі плани на майбутнє. З його ініціативи закладено 10-гектарна клонова плантація лісових культур, де вирощується супер-еліта, в Розбишівці створено міні-дендропарк, утримується та ведеться догляд за кіньми (з подальшою можливістю розвитку зеленого туризму).
Широкий спектр діяльності – також притаманна риса лісничого. Тут і співпраця з науковцями, і благодійництво, залучення шкільної молоді до участі у Всеукраїнській акції «Майбутнє лісу – в твоїх руках» та різних конкурсах.
Особлива турбота О.С.Проценка про об’єкти природно-заповідного фонду , які займають у лісництві 1700 гектарів. Тут і «Великий ліс», і «Діброва Кобрієва», «Книшівська гора», «Шпакове» та інші, які потребують певного догляду, дбайливої руки лісівника.
День за днем Олег Станіславович вибудовує добрі стосунки з довкіллям, дбає про його збереження та примноження лісових багатств. Це розуміє розумом і відчуває серцем, бо вибрав для себе лише одного наставника – природу.
Фото А.ЗУБКА.
